Ярина Коваль. Там, де ворота в потойбіччя
Подільський Афон, мегаліти Гайдамацького яру й інші перлини цікавого краю
Якось один учень запитав учителя: "А в чому сенс людського життя?" – "А як ви самі думаєте?" Один сказав, що в коханні. "Може бути, – відповів учитель, але хіба тільки самого кохання достатньо, щоб у підсумку життя сказати "я жив недарма?" Інший учень сказав: "Можливо, прожити як ти, Учителю?" – "Тобто ти хочеш сказати, що більшість людей живе даремно?" Третій несміливо спитав: "А може, того сенсу не треба шукати? Бо однозначної відповіді на це питання все одно не знайдеш – завжди буде хтось, хто тобі заперечить. Так і життя мине в пошуках того сенсу". "Тобто сенс життя у тому, щоб жити? – усміхнувся учитель. – Молодець, сьогодні урок завершено". То що, дорогі друзі, живімо?
Краса
"В дитинство хочу, там усе моє./ В дитинстві ми Великі Магеллани./ В дитинстві відкриваєш материк,/ Котрий назветься потім — Батьківщина./ А поки що, маленький папуас,/ я відкриваю стежечку і квітку./ Мені цвіте люпин. Мені співає пташечка./ Мене гукнув далекий пароплав" ( Ліна Костенко)
Вхід до Лядовського монастиря Усікновення Голови Іоанна Предтечі – одного з найдавніших православних скельних монастирів України, заснованого родоначальником православного чернецтва у Київській Русі преподобним Антонієм Печерським у 1013 році. Саме тим, що вважається зачинателем Києво-Печерської Лаври. Печерний скит у Лядові – перший печерний скит, заснований Антонієм Печерським, і перший християнський монастир у цьому краї. Що цікаво, печерна церква Антонія Печерського та його келія, а також святе джерело є донині.
Вікно…
Лядівський скельний монастир часто називають ще Подільським Афоном. Мав у своїй історії різні періоди. Найважчий – у часи СРСР. У 1938 році монастир підірвали, начебто як кубло ворогів народу та контрабандистів. А все через те, що по Дністру на той час пролягав кордон із Румунією і під командуванням генерала Карбишева тут будували секретну лінію оборони. До речі, в монастирі розповідають історію, що сапер, який підривав храм, загинув у кар'єрі від власноруч закладеної вибухівки. Не можна плюндрувати святі місця. Та й загалом руйнувати пам'ятники культури не можна.
Монастирське життя почало відновлюватися тут наприкінці 1990-х.
Тутешня місцина справді вартує, щоби тут побувати. У калейдоскопі вражень, яких набуваємо за життя, вона обов'язково матиме своє окреме місце.
Живописно.
Колишня резиденція Яна Онуфрія Орловського, що був фаворитом останнього польського короля – Станіслава Августа і Великим ловчим Речі Посполитої, в селі Маліївці на Хмельниччині. Розповідають, що свого часу вона могла сперечатися за розкішшю з палацами Франції. Але це було так давно…
Дикий рій і "дикий" мед.
Тяжко бути атлантом.
Визначною пам'яткою садибного комплексу Орловських у Маліївцях є висока скеля з штучним водоспадом висотою 18 метрів, яку називали скелею святого Онуфрія. Начебто тут здавна існувало кілька монаших печер.
Палац-садиба Комарів у Мурованих Курилівцях з 100 км від Вінниці, збудований у перших роках ХІХ століття на залишках старого замку із 16 століття, що стали фундаментом і кам'яним бастіоном для нової споруди. Поміщик Станіслав Комар отримав цей маєток від Катерини II. Його красуня-донька Дельфіна, що народилася у 1807 році (по чоловікові Потоцька), згодом стала музою Фредеріка Шопена.
Вивіска "Запчастини" привертає увагу значно більше, ніж таблиця на стіні "Музей Підземелля".Та й у голову звичайному подорожньому навряд чи прийде, що, аби потрапити до музею, треба зайти до магазину і увесь його пройти. А таки треба. І варто!
Козацький музей громадської організації "Дністровська Січ" "Музей Підземелля" в Ямполі, де купа всього, починаючи від трипільської культури та закінчуючи зброєю Другої світової війни.
І цей козацький музей у Ямполі цікавий насамперед ентузіастами, що віддають йому душу і серце.
Дивовижне село Буша, куди хочеться їхати знову і знову, має дууууже славну історію. Музей археології, зведений над розкопаним трипільським житлом біля відновленої замкової вежі.
Бушанський лев.
Сонечко сховалось.
Древній скельний храм у Буші на Вінниччині, що його виявив 1824 року місцевий поміщик і майже через 60 років описав у своїй науковій праці Володимир Антонович, назвавши зображення у храмі рідкісним не тільки у нас, а й в археології Європи. Попри те, що дослідження храму проводили неодноразово, науковці досі не дійшли згоди ні щодо часу виникнення цього святилища, ні в тлумаченнях загадкового рельєфу. Одна з версій – ідеться про скорботу за померлими, але водночас і про фантастичне місце сили, де діє потужний енергетичний потік. Вважається, що тут є ворота в потойбіччя і портал в інший світ. Що цікаво, скелі там із сірого пісковика – єдиної структури, яка не піддається радіо-вуглецевому аналізу і походить із силурійського періоду (третього періоду палеозойської ери, що настав 440 млн років тому і тривав 30 млн років). Розповідають, що горельєф на кшталт Бушанського науковці у світі ще не виявляли.
Скульптурний комплекс просто неба в селищі Буша на Вінниччині є найбільшим в Україні. Від 1986 року на більш ніж 20 симпозіумах митці створили близько двохсот унікальних творів з каменя-пісковика.
У Гайдамацькому яру поблизу села, де, за переказами, переховувалися гайдамаки разом зі своїм ватажком Іваном Гонтою. Так чи ні – без різниці. Але тут дууууже гарно.
"Любіть Україну, як сонце любіть,
як вітер, і трави, і води…
В годину щасливу і в радості мить,
любіть у годину негоди". (Володимир Сосюра)
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.
- Актуальне
- Важливе