Інформація про те, що відтепер банки звітуватимуть НБУ про всі карткові операції українців, не залежно від суми платежу чи переказу, не на жарт схвилювала українців, що мають неофіційні доходи. У Національному банку заспокоїли: персональні дані українців не збиратимуть. То про що насправді звітуватимуть банки НБУ щотижня?
"Насправді звітність, про яку йдеться у листі НБУ № 25-0005/38228, не передбачає передачу даних фізичних осіб. Національний банк запитує щотижневу звітність у банків, які надають послуги еквайрингу через інтернет(еквайринг – це спосіб проведення безготівкових платежів з банківських карток, - ред.). Йдеться про інформацію щодо суб’єктів господарювання (чи то фінансових компаній, чи торгових операторів), які з ним уклали угоду про еквайринг, – пояснює фінансовий експерт Віктор Гальчинський. – Наприклад, кожна фінансова компанія, яка проводить перекази з картки на картку, має договір з конкретним банком-еквайром, який проводить її платежі. Відповідно цього листа, банки мають передавати звітність до НБУ про кількість таких операцій та їх загальний обсяг, а також за типами операцій: перекази з картки на картку, торгові операції тощо. Однак немає вимоги передавати дані карток, з яких провели ці операції. Єдина розбивка, яка є – картки українських банків та картки іноземних банків. І все".
Тобто Нацбанк отримуватиме дані, що, наприклад, такий-то інтернет-магазин отримав стільки-то переказів на таку-то суму. Але не матиме даних, хто саме і що купував. Така ж ситуація і з переказами з картки на картку – банки передаватимуть загальні дані про кількість операцій та суми за тиждень, але без прізвищ власників карток.
Фото: gettyimages
"У цьому листі йдеться про звітність за типами операцій та за типами платіжних карток. Але про передачу конкретних номерів платіжних карт та і імен власників не йдеться. Зрештою, при здійсненні операцій за картками імена держателів платіжних карт не передаються еквайру. Передається лише номер. Звичайно, за номером можна відстежити, хто провів платіж, але зараз цього ніхто не робить і робити не буде", – каже Віктор Гальчинський.
"НБУ хоче отримати узагальнені обсяги по кожному торговому агенту, який уклав угоду з банком і проводить якісь операції. Це насамперед фінансова статистика, яка дозволить зрозуміти, як розвивається наш ринок електронної комерції. Так ця інформація становить банківську таємницю, але відповідно до законодавства НБУ та комерційні банки постійно обмінюються такою інформацією і за межі цих двох структур вона не витікає", – каже Віктор Гальчинський.
Тим часом в НБУ пояснили, що аналіз такої узагальненої інформації дав змогу Національному банку виявити проблематику використання послуг банків, у тому числі електронної комерції, з метою обслуговування тіньового ринку, зокрема обслуговування діяльності нелегального грального бізнесу.
"Наразі Національний банк продовжує здійснення перевірок низки банків та небанківських фінансових установ, діяльність яких може містити ознаки порушення законодавства України у сфері протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та у сфері платіжного законодавства", – пояснили в НБУ.
Насправді відповідно до законодавства обов’язковому фінансовому моніторингу підлягають операції на суму понад 400 тис. грн. Однак є додаткові маркери ризику, через які банк може звернути додаткову увагу на клієнта. Наприклад, якщо клієнт здійснює часті операції, або операції з ризиковими контрагентами, то не виключено, що навіть коли операція є меншою, ніж 400 тис. грн, банк може ставити питання щодо економічної суті операції та джерела походження коштів. Однак якщо відповідь клієнта задовольнить банк, він пропустить цю операцію і продовжить продовжує обслуговувати цього клієнта.