Як позбутися борщівника назавжди. Досвід карпатського гіда

Уздовж доріг, залізничних колій і річок почав розцвітати борщівник. Гігантські квіти-парасолі можуть мати до пів метра завширшки. У висоту рослина може сягати до трьох метрів. Однак селфі на фоні цих ефектних рослин краще не робити: опіки від борщівника можуть надовго вкласти на лікарняне ліжко і навіть призвести до летальних наслідків. У деяких місцевостях активне розростання борщівників – справжнє стихійне лихо. А щоб позбутися цього монстра на сильно зарослих ділянках, часом треба витратити десятиліття. Про це "Еспресо.Захід" розповів іванофранківець Андрій Медвідь, який винищує борщівники у Карпатах та Івано-Франківську впродовж десяти років. 

Фото: Еспресо.Захід

Чим небезпечний борщівник

Борщівник Сосновського завезли в Україну в радянські часи з Кавказу – його мали використовувати у кормах для худоби. Однак згодом від цієї ідеї відмовились, а небезпечна рослина почала окуповувати території, яких не обробляли. 

На відміну від кропиви, доторкнувшись до борщівника, відразу біль не відчувається. Але у тканинах рослини є особливі фотодинамічні активні речовини – фурокумарини. Вони в рази підвищують чутливість до ультрафіолету і нейтралізують при цьому дію меланіну. Тому при сонячному світлі виникає опік – часто це пухирі, заповнені водою, може підвищитися температура тіла. До речі, якщо людина доторкнулася до борщівника вночі – опік може проявитись удень. 

"Опік від борщівника – це насамперед сонячний опік, тому для людей зі світлою шкірою борщівник більш небезпечний. Мені пощастило, бо в мене смаглява шкіра, тож для мене він не настільки небезпечний. Однак з дитинства сприймав борщівник як рослину-монстра, яка забирає у нас території, – каже Андрій Медвідь. – В Івано-Франківську є дві річки Бистриці. Бистриця Солотвинська уже повністю поросла борщівником. Коли я побачив перші кущі на березі Бистриці Надвірнянської, біля якої я виріс, узяв у руки ніж і пішов його вирізувати. Це був 2013 рік".

З того часу Андрій Медвідь на волонтерських засадах бореться з борщівником в Івано-Франківську й у Карпатах на ділянці Яблуниця – Делятин. Оскільки Андрій є гірським гідом і організовує походи у Карпатах, від добре знає місцевість. Місця, де виявили борщівник, наносить на карту, аби потім їх знищити. Однак самотужки це зробити нереально. Допомагає йому дружина, інколи знайомі. Дехто допомагає фінансово на придбання гербіцидів. Однак цього замало. Чоловік просить людей долучатися до ініціативи та звільняти від борщівника свої населені пункти.

Фото: Андрій Медвідь

Коли найкраще зрізати борщівник

За багато років боротьби з отруйною рослиною Андрій Медвідь виробив власну методику, яка працює і не вимагає значних затрат. Адже у випадку з борщівником не вийде просто обприскати рослину гербіцидом – борщівник має надто об’ємні листки й товсті стебла, аби його взяла "хімія" від бур’янів.   

"У боротьбі з борщівником треба враховувати, наскільки зона уражена та на якому етапі рослина. Якщо це поодинокі кущі, які лише з’явилися на ділянці, їх можна зрізати й на місці зрізу застосувати гербіцид. Але розчин має бути вдвічі сильніший, ніж на бур’яни. Розчин бажано залити у трубочки, які залишаються, і накрити його ж листям. Але траву довкола викошувати не треба. Тоді є майже 100% гарантія, що борщівник зникне, – каже Андрій Медвідь. – Якщо це зона, яка заражена давно і там ростуть борщівники різного віку, боротьба може зайняти не один рік. Адже в ґрунті залишається насіння, яке може прорости й за кілька років".

Маленькі однорічні рослини можна ігнорувати, залишати на наступний рік. На другому етапі росту борщівник виглядає, як дуже великі лопухи, але він ще не випускає стрілу. Цей дворічний борщівник варто зрізати й обробити гербіцидом. На третьому році борщівник випускає білі квіти – це останній рік життя рослини.

"Часто радять зрізати борщівник до того, як він зацвів. Однак насправді варто дати йому зацвісти, і лише тоді, коли квітка перетвориться на китицю з зеленим насінням, треба зрізати всю рослину. Важливо не дати насінню дозріти, – каже Андрій Медвідь. – Зрізані квіти не можна залишати, їх треба зібрати і знищити. У стовбурах настільки багато соку, що квіти зможуть дозріти навіть на зрізаному стовбурі й висіятися".

Одноразове скошування лише омолоджує рослину

За словами волонтера, на етапі, коли у квітці з’являється насіння, в рослини "вмикається” процес знищення. Тобто борщівник, який відцвів і дав насіння, на наступний рік не росте, – його корінь гине. Але з насіння починають проростати десятки нових рослин.Тому важливо дочекатися цвітіння. Якщо зашвидко зрізати, то з кореня можуть піти додаткові пагони, які за кілька тижнів знову зацвітуть.

"Часто бачу, як комунальні служби звітують: ми покосили борщівник. А що з того, що ви покосили, якщо ви полишали всі квіти? Мало того, що вони ще можуть висіяти насіння на стовбурах, так ще підуть додаткові пагони. Так само як одноразове скошування не нищить рослину, а лише омолоджу її", – каже волонтер.  

Дехто вважає, що якщо кілька разів скосити борщівник і не давати йому зацвісти, то він загине. За словами Андрія Медвідя, такий спосіб теж може бути дієвим, але лише тоді, якщо є можливість скошувати його декілька разів за літо. Якщо ж скосити лише раз чи два, – то це тільки омолодить рослину і вона зможе рости не три роки, як зазвичай, а значно довше.