"Я не проти вулиці Вернадського. Але за землю людям треба заплатити за комерційною ціною", – Богдан Дубневич

Голова Солонківської громади про те, чому досі не збудована ця дорога, і на яких умовах готовий співпрацювати з львівською владою.

Наприкінці червня голова Солонківської громади Богдан Дубневич оприлюднив на своїй сторінці  у Facebook офіційне листування з міським головою Львова Андрієм Садовим щодо добудови вулиці Вернадського. У своєму листі Андрій Садовий просить надати дозвіл "Львівавтодору" на виготовлення проєкту землеустрою та готовність викупу земельних ділянок, які потрапляють у проєктні межі майбутньої дороги. Раніше у міській раді заявляли, що Держгеокадастр передав 2 га землі, заплановані під будівництво дороги, у приватну власність. Натомість Богдан Дубневич заявив, що Солонківська громада готова до конструктивного діалогу і навіть запросив Андрія Івановича на особисту зустріч щодо вулиці Вернадського. Чи відбулась ця зустріч і на яких умовах Солонківська громада готова надати землю під будівництво вулиці Вернадського - в інтерв'ю “Еспресо.Захід” розповів Богдан Дубневич.

Богдане Васильовичу, чи відбулась уже зустріч з Андрієм Садовим щодо майбутньої дороги?

Ні. Але розповім трохи історії. Ще вісім чи десять років тому до мене звернувся Андрій Іванович  разом зі своїм заступником Олегом Синюткою (я тоді був депутатом обласної ради) з пропозицією продовжити вулицю Вернадського через територію села Зубра, яке тоді належало до Пустомитівського району. Зрозуміло, я мав опитати жителів і тодішню владу, чи воно нам потрібно. Хто хоче через свій населений пункт пропускати зайвий транспорт? Колись була на п'ять квартир одна машина, а тепер на п'ять квартир по дванадцять машин. І ми бачимо, який потік авто йде через Зубру. Тоді вони запропонували, що ширина дороги має бути 60 метрів. Я кажу: та ж Хрещатик вужчий, ніж ви намалювали. Доведеться знести сім чи вісім приватних будинків. Кажуть: нічого, ми все відшкодуємо. Навіть була зустріч з одним жителем, але йшлось про те, що Зубрянська сільська рада мала цьому дядькові збудувати будинок або відшкодувати кошти.

Не Львівська?

Не Львівська! Але на тому все зупинилось. Тепер Андрій Іванович звернувся знову. Що я йому відповів – усі бачили. З того часу немає ніякої відповіді від Андрія Івановича. Сюди приїжджають довірені йому люди і починають вести розмови, як це буде. Я кажу, що буде дуже просто: на камеру ми запишемо його і наші зобов'язання і далі підемо крок за кроком. Я, до речі, абсолютно не проти, аби продовжити вулицю Вернадського. Навіть запропонував, що з Вернадського треба зробити дві розв'язки: на Стрийську і на кільцеву дорогу. Бо забудова Сихова не зупиняється, там використовують кожен сантиметр. Все забудовують житлом. Я не бачу, аби там будували школи чи садочки. Але люди, які придбали там квартири, у тому не винуваті. Дорога потрібна. Проте я впевнений, що це була просто порожня розмова, аби заявити, що Дубневич не хоче дороги, бо ніби-то Дубневич скупив всю землю. Це абсолютно неправда. Там є приватна земля, у тому числі і Дубневича. Це земля жителів села Зубри. Я житель Зубри, колишній працівник сільськогосподарського підприємства і отримав там пай. Ці 120 чи 140 га, про які вони пишуть, – це дурня.  Але я нашому незмінному мерові і то прощаю. Якщо це буде на паритетних умовах і буде вигідно жителям Зубри та Солонківської ОТГ, ми підемо назустріч. Спробуємо впросити людей, щоб вони  продали свої приватні ділянки під майбутню дорогу. При цьому як на Вернадського, так паї, щоб збудувати вихід на кільцеву дорогу. Я беру на себе обов'язки  поговорити з людьми. Але за цю землю людям потрібно заплатити за комерційною ціною.

Скільки ділянок потрібно викупити і чи потрапляють під знесення будинки?

Якщо дорогу звузити до нормальної, то потрапляє будинків п'ять. Чи ті люди згодяться продати будинки, я не знаю, але розмову можна вести. А ділянок десятки. Люди мали городи, вони їх приватизували. І це правильно! Люди будують свої плани. До чого тут Андрій Іванович з його вулицею Вернадського?

У листі-відповіді ви писали, що досі межі Львова офіційно не затверджені. Тобто виходить, що частина так званої "Санта-Барбари" – це формально досі Зубра?

157 га Сихівського масиву — це фактично Зубра. Це все зубряни, але податки вони платять нашому незмінному і всесяйному меру. Тому що 12 років тому усі сільські ради, що довкола Львова, погодили межі, а він брав зобов'язання передати це у Верховну Раду на затвердження. Але зрозуміло, що чоловік, який  нечесний на руку, не може це зробити, бо йому цікаво щоразу щось відщепити.

Перед виборами ви обіцяли громаді тролейбусний маршрут до Липник, чи навіть до Раківця. На якому етапі цей проєкт, адже для його реалізації доведеться співпрацювати з Львівською міською владою?

І не тільки з міською владою, а й з "Укравтодором", адже це дорога першої категорії. Я розумію, про що я говорю.  Я – цей чоловік, який займався суто дорогами. І я бачив, які були плани 80-х років, і які є плани в "Укравтодорі", що йдуть на затвердження. Я бачу перспективу. Тут треба змінити та розширити певні ділянки від Деревача до Солонки.  "Укравтодор" уже це опрацьовує і допомога від Солонківської ОТГ у цьому напрямку є. Ми робимо усе для того, аби з сіл Ков'ярі, Липники, Деревач забрати вантажний транспорт. Він має йти паралельною дорогою, а ця має бути для жителів сіл, і  саме по ній має йти тролейбус. Зрозуміло, що ми тут без міста не обійдемося. Тому при розмові з мером будуть висунуті певні питання: щодо каналізування, водопостачання, транспортне забезпечення. Чому маршрутки, які йдуть до села, мають доходити тільки до початку Львова і все? Нехай мер запустить свої маршрутки,  які з ним діляться прибутками, але нехай ці маршрутки йдуть від центру Львова і вертаються. Аби людина, заплативши 10 гривень, їхала не до Кінг Кросу, а далі. Нічого особистого у мене до Андрія Івановича нічого немає. Як від на це відповість – не знаю. Я зустрічався з певними депутатами. Вони кажуть: а де він візьме гроші? Так що поки все стоїть на місці. Ми ще тиждень-два зачекаємо, а потім почнемо повідомляти львів'ян, що ними обраний мер нічого не робить. Незабаром я йому напишу: "Андрій Іванович, ау. Вже пройшло два місяці з моменту наших листувань. Чому ти нічого не відповідаєш, якщо почав цю розмову?". Або вздовж кільцевої в ОТГ на бігбордах напишу "Час іде, треба бігти". Для чого сюди присилати "Наші гроші", ще щось? Мене настрашити? Це нехороший і неправильний хід.  Тут страждають люди. Тому дороги треба зробити.

Продовження розмови читайте у понеділок, 30 серпня.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.