"Еспресо.Захід" дізнався, як допомогти дітям адаптуватися в новому середовищі. Про особливості звикання до нового колективу у дошкільнят, першокласників і підлітків розповіла психотерапевтка Роксолана Савчин.
Роксолана каже, що загального алгоритму адаптації в новому колективі немає, бо всі діти різні. Якщо для екстравертів жодних проблем зі спілкуванням не виникає, то інтровертам період звикання і зближення дається нелегко.
У випадку, якщо батьки помічають, що дитина більш обережна і їй важко заводити нові знайомства, психотерапевтка радить підготувати таку собі комунікативну шпаргалку.
"Нехай батьки спробують показати дитині, як вона має знайомитися. Тут важливо продемонструвати власний досвід, розповісти про те, як батьки самі зближувалися зі своїми друзями чи колегами. Можна навіть провести репетицію знайомства вдома", – пояснює Роксолана.
Якщо говоримо про дошкільняток чи першачків, то ефективно буде після тренувань удома організувати ситуацію зі знайомством деінде, до прикладу, на дитячому майданчику. Важливо, щоб дитина сама ініціювала та провела процес, без втручань батьків. Роль мами чи тата тут обмежується лише підбадьоренням і вболіванням.
Коли йдеться про підлітків, які в новій школі потрапляють у вже давно сформовану групу однокласників, то їм важливо знайти спільні теми для обговорення. Зазвичай діти просто не знають, про що завести розмову та які питання ставити. Батькам потрібно підказати їм теми, наприклад, музика, серіали чи позашкільні хобі. Звісно, теми мають бути цікаві не лише потенційним друзям, а й самій дитині. Після таких підготовчих розмов новачок сам почне планувати, як йому краще ввійти у колектив. Так він здобуде перший досвід і зможе використовувати свою шпаргалку з темами в інших схожих ситуаціях.
Окрема проблема може виникнути, якщо в дитини є очевидні труднощі з адаптацією, але вона не хоче про це говорити з батьками. У такому випадку Роксолана радить пробувати різні стратегії зближення з дитиною. Якщо одного разу не зуміли підібрати правильних слів, спробуйте заново обговорити проблему та зайти з іншого боку. Також, як додаткове джерело інформації, можна залучати вчителя. Оскільки вчителю більше відомо про ситуацію у класі.
Щодо гуртків, де в одній групі навчаються і старші, і молодші діти, то правила адаптації такі самі. Здебільшого на гурткових заняттях не виникає проблеми з комунікацією, адже в дітей уже є спільні інтереси.
Читайте також: Корисні перекуси: що приготувати дитині у школу
Якщо ж у дитини є бажання перестати займатися у гуртку чи ходити до школи через те, що в неї перший час мало що виходить, то батькам радять не нівелювати емоцій дитини й розповісти, як вони на власному досвіді долали схожі труднощі.
Роксолана зазначає: "Коли батьки розповідають, як вони виходили з кризових ситуацій і роблять це у форматі розповіді, а не моралізаторства чи менторства, то це дуже цінний досвід для дитини. Я помічаю, наскільки часто таке правильне формулювання дає гарні плоди. Розповідаючи свої історії, батьки нормалізують можливість певних невдач. Але при цьому важливо запевняти дитину, що в неї вірять, що вона з усім впорається".
Якщо ж у дитячому колективі виникла одноразова конфліктна ситуація, то насамперед батькам потрібно обдумати й обговорити вирішення конфлікту з дитиною. Треба дати їй змогу самостійно спробувати вирішити ситуацію, щоб не виникало страху й думки, що вона самотужки не зможе. Кожна дитина має такі дитячі ситуації вчитися вирішувати на власному рівні, якщо ж вона постійно залучатиме батьків, то виникне певна залежність.
Тому потрібно, щоб у розмові дитина сама пропонувала різні варіанти вирішення конфліктної ситуації. Тоді як дорослі, виступаючи в ролі слухачів, можуть вносити певні корективи. Знову-таки, тут ідеться про готову шпаргалку – шаблон, на який дитина опиратиметься в майбутньому. Самостійне розв'язання проблеми позитивно впливає на самооцінку, воно дає дитині впевненість, що вона може дати собі раду в цьому житті.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу Facebook-сторінку.