Вважалися зниклими безвісти 80 років: у Німеччині знайшли рештки солдатів зі Львова та Волині

Про це на своїй Facebook-сторінці  розповів глава Міністерства закордонних справ України Дмитро Кулеба, передає "Еспресо.Захід". 

Відомо, що у 2021 році в одному з районів Бремена на півночі Німеччини розпочалася підготовка до промислового будівництва. Будівельний майданчик мав бути розташований на місці засипаного піском колишнього кладовища часів II Світової війни. Це місце було похованням радянських військовополонених і примусових робітників, яке було відоме як "російське кладовище".

Українські дипломати у Генеральному консульстві України в Гамбурзі допустили, що серед радянських військовополонених та примусових робітників могли бути українці. Вони разом із місцевими активістами звернулися до місцевої влади та наполягли на важливості для України дослідження цього місця і гідного вшанування усіх жертв. Будівництво зупинили для проведення ретельного історичного дослідження.

Кладовище було засипане шаром піску і понад 300 поховань могли залишатися забутими. Завдяки роботі дипломатів, влада Бремена оголосила про початок масштабних археологічних розкопок. Робота розпочалася у серпні 2021 року.


Фото: facebook Дмитро Кулеба

"Дипломати організували поїздку п’яти студентів-археологів КНУ ім. Т.Шевченка під керівництвом кандидатки історичних наук Тетяни Пастушенко. З 15 по 29 серпня вони взяли безпосередню участь у розкопках. Саме українські студенти виявили перші знахідки (окремі кості, солдатські номерні жетони)", – додав Кулеба. 

Один із жетонів під номером 14683 належав українському солдату зі Львова Івану Пастернаку, який потрапив у полон під час війни. МЗС звернулося до дослідників Національного музею історії України у Другій світовій війні, аби знайти його родичів, і вже в грудні знайшли сім’ю Івана – доньку Марію Іванівну та трьох онуків, Василя, Лідію та Галину. Іван Пастернак дотепер вважався зниклим безвісти.

Крім Івана Пастернака, на кладовищі ідентифікували Сергія Селика (Зелика), уродженця Київської області 1921 р.н., та Миколу Ковальчука 1915 р.н. з Волині. Родичів Миколи ще шукають.

Розкопки триватимуть до березня 2022 року, оскільки на місці ще є неідентифіковані рештки.