Врятувати зерно. Як відключення світла для елеваторів може призвести до продовольчої кризи в Україні

Про це розповів "Еспресо.Захід" власник одного з найбільших елеваторів на заході України Іван Приймак, який через критичну ситуацію на підприємстві навіть записав відеозвернення до голови Івано-Франківської обласної військової адміністрації.

У відеозверненні ви казали, що елеватор "Вільхівці" має електрику лише чотири години на добу і на гній може перетворитись зерно на 2,5 млн доларів. Чи стали вам менше відключати електрику після розголосу?

Справді ситуація трохи поліпшилась. У першу ж ніч після нас не відключали. Ми домовились, що з 21 до 6 години ранку у нас світло не вимикатимуть. Це уже був плюс. Перед цим я цілий день витратив – їздив до голови правління обленерго, голови обласної державної адміністрації, керівника департаменту агропромислового розвитку області. Я був у всіх і намагався пояснити, що ситуація критична. На той момент у нас в місткості було 10 тисяч тонн кукурудзи, яка уже мала температуру 46 градусів. Тобто вона пішла у "вільне плавання”, почались певні процеси та мала б перетворюватись на спирт. Лише дріжджів бракувало. 

Розумієте, місткості великі, що там відбувається всередині ми не бачимо. Бачимо лише по датчиках температури. Охолоджене зерно – це здорове зерно, яке придатне для усіх видів споживання. Якщо зерно гріється, це означає, що там уже почались небажані процеси. Ми намагаємось його перекидати, але що можна перекинути за одну-дві години?  

Аби запустити такий гігант як наш елеватор, треба генератор на півтора мВт, або 1500 кВт. Він буде з’їдати за годину 300 літрів солярки по 55 грн. Помножте на 24 години. Це 250 тисяч гривень на добу за світло. Тобто до такого генератора треба ще бензовоз з соляркою. Ми не можемо собі таке дозволити.

Чи є загроза для пшениці, яку потім використовують для виробництва борошна?

Є таке поняття як перші культури. Це пшениця, ячмінь і ріпак. Їх збирають у липні та серпні. У той час світло не вимикали, то ж на ці культури відсутність світла на елеваторі впливає не значно. Але є проблеми з їх відвантаженням. Якщо з млина приїхали вантажівки, а  світла нема, – відвантаження не відбувається. Відповідно, вони можуть стояти у черзі добами. На сою, кукурудзу і соняшник електроенергія має визначальний вплив. Поки зерно не просушене, не "продуте", то може просто зіпсуватись Ми без електроенергії не можемо нічого зробити.

Чи могли б врятувати ситуацію потужні генератори? 

Аби запустити такий гігант як наш елеватор, треба генератор на півтора мВт, або 1500 кВт. Він буде з’їдати за годину 300 літрів солярки по 55 грн. Помножте на 24 години. Це 250 тисяч гривень на добу за світло. Тобто до такого генератора треба ще бензовоз з соляркою. Ми не можемо собі таке дозволити. Точкові менші генератори до 20 кВт ми ще можемо "тягнути", а гігантом на 1500 кВт – ні.

До слова, у Городенці об’єкт критичної інфраструктури – лікарня. Через неї не можуть відключати місто Городенку, яке має 5 тис. абонентів. А загалом у колишньому Городенківському районі 20 тис. абонентів. Виходить, що нам Укренерго дає 60% потужності, але 25% з них з’їдає лікарня. Я згоден – лікарня це критична інфраструктура, але їм треба генератор на 30-40 кВт. Є різниця де 30-40 кВт, а де 1500 кВт? І така проблема скрізь – лікарні не відключають, а до них "примазані" цілі міста, а всі інші – без електроенергії. Я вважаю, що об’єкти критичної інфраструктури, яким достатньо генератора на 30-40 кВт ставити у загальне правило. Для них не проблема увімкнути вночі на кілька годин генератор, а для бізнесу це смерть. 

У скільки оцінюєте збитки для підприємства через відключення електроенергії?

Збитки колосальні й усі вони лягають на агрофірму Вільхівці. Мені товар привезли якісний, я маю такий самий віддати. А як я це забезпечу, це мої проблеми.  Люди приходять на роботу відповідно до штатного розпису і розпорядку дня. Те, що вони не можуть виконувати роботу через відсутність електроенергії, це не їх вина. Тож зарплату їм маємо платити у повному обсязі. 

Зрештою, уся сільськогосподарська галузь цього року збиткова. Пшениця цього року збиткова, ячмінь теж, соя – на межі рентабельності, соняшник дає трохи прибутку, кукурудза – абсолютні збитки, ріпак – трохи прибутковий. 

Якщо станом на 1 січня 2022 року наша компанія мала 78 млн кредитів, то зараз уже 172. Ти не маєш вибору – все те, чого тобі не вистачає, мусиш позичити. На щастя, я маю хорошу історію, то можу позичити кошти у банках. Пільгові кредити є, і це суттєва підтримка. У жовтні нам вдалось вийти на цей кредитний ресурс. Фактично, жовтень, листопад та грудень ми працюємо за рахунок цього кредиту. Інакше можна було б рубильник вимикати ще у жовтні. Але ж ми зберігаємо зерно не лише своє, а й від партнерів з усієї області. Наші партнери – фермери – мають доставити на елеватор ще близько 20 тисяч тонн сої та десь 25 тисяч тонн кукурудзи, які ще в полі. 

Чи можуть тривалі відключення електрики призвести до продовольчої кризи?

Ми відвантажуємо зерно на млини, комбікормові заводи, на експорт. Для нас важливо, аби був безперервний процес. Елеватор, як мартенівська піч, яку не можна зупиняти. А у нас зараз процес "рваний". Не будуть працювати елеватори – не будуть працювати млини, комбікормові заводи. Ця "рваність” рано чи пізно вилізе у магазинах не просто підвищенням цін, а відсутністю товару. 

Я вважаю, як тільки почались відключення, державна адміністрація мала скликати департаменти та спитати: а що у вашій галузі відбувається, коли світло вимкнули? Як там курятники, гусятники, млини, елеватори? Може є інші галузі, у яких важливий безперервний цикл. Але наша обласна адміністрація усунулась від цього процесу. Світлана Онищук мала якнайшвидше скликати нараду з кожної галузі виробництва і принаймні почути про наші проблеми. Зрештою, усі ми ходили в ОВА: ягідники ходили, просили не відключати, бо їм треба заморожувати ягоди, тваринники ходили, елеватори ходили. На жаль, нас не почули. А далі нам потрібні якісь рішення. Сьогодні в ОВА має бути нарада. Сподіваюсь, вони врахують наші пропозиції. Тоді принаймні було б зрозуміло, як ми маємо працювати. Наприклад, за погоди нам треба протриматись 20 днів без відключень. Зараз фермери забирають з поля останній урожай. Важливо його відразу просушити. Далі, коли йде просто зберігання, включення нам уже не такі страшні. Ми працюватимемо лише на відвантаження. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку, телеграм-канал та твіттер.