Ділитися любов'ю. Хто такі наставники дитини й чому вони важливі

Це не член сім'ї, вчитель чи спонсор, а авторитетний друг і товариш, який вислухає, дасть пораду, зацікавить та стане прикладом. Йдеться про наставника для дітей-сиріт, що позбавлені батьківського піклування чи проживають в інституційному закладі. Супроводом, підготовкою дітей до самостійного життя, їх соціальною та психологічною адаптацією займається Філія соціальної роботи та психологічної підтримки Центру соціальних послуг "Джерело" у співпраці з ГО "Турбота в Дії". Розповідаємо, як кожен охочий може стати наставником й чому важливо розвивати цю справу. 

"Була готова віддавати, але не очікувала, що отримаю навзаєм ще більше"

Львів’янка Марія Козій є наставницею вже понад три роки. Каже, що мріяла про це ще з 13 років. Довгий час волонтерила у Мальтійській службі допомоги, а коли дізналася про ГО "Турбота в Дії", що зосереджена саме на роботі з дітьми, зрозуміла, що треба долучитися. Період від задуму до дії припав на час коронавірусу: оскільки кількість робочих поїздок за кордон зменшилася, Марія зрозуміла, що настав час ділитися накопиченим досвідом та ресурсом з кимось іншим.

"Я працювала онлайн, тож могла, перебуваючи у Львові, нарешті стати для когось підтримкою і поділитися натхненням здійснювати мрії. Я почувалася повною ресурсу, наче переповнена склянка із водою, у яку і далі текла вода. Для однієї людини цього було забагато, і якщо не підставити іншу, то ресурс наче просто втрачався, тому дуже відчувала потребу з кимось ділитися", – пояснює Марія.

Маючи художню освіту (навчалася у Львівському коледжі ім. Івана Труша, Українській академії друкарства та Львівській національній академії мистецтв), а також досвід викладання мистецтва у художній школі, дизайнерка і творча особистість шукала "споріднену душу". Підготувавши документи, обов’язковим пунктом було заповнення анкети. Зокрема, у ній треба було написати про себе та описати дитину, яку б хотіла у підопічні. Чомусь тоді на тренінгу майбутніх наставників в уяві Марії виникла 17-річна русява творча дівчина, й ім'я її – Анжела.

Майже одночасно мати наставницю захотіла й Анжела, яка разом із двома сестрами була під опікою бабусі. Матір дівчаток померла, ще коли Анжелі був 1 рік, а батько ніколи не брав участі в їхньому житті. Про програму "Наставництво" дівчина дізналася під час табору для підлітків, що організувала ГО "Турбота в Дії".

Дівчина зізнається, що спочатку не розуміла, що їй може дати наставництво, була не впевнена у власних діях і вчинках, багато мріяла, але як усе втілити в життя – не знала. Відчуття стабільності та впевненості їй принесла Марія.

Наставниця добре пам’ятає й анкету, і їхню першу зустріч: "Читаючи анкету від Анжели, здивувалася: дівчина мріяла розвиватися, вчити англійську мову, була творчою, талановитою, здобувала фах швачки. Коли познайомилися, одночасно було відчуття "навіщо їй я". Ця людина вже повна мрій і знає, що хоче", – згадує Марія і каже, що, звісно, потім зрозуміла, що ніщо не стається випадково, і зовсім не думала, що отримає більше, ніж була готова віддати сама.

Фото: Центр соціальних послуг "Джерело"

До речі, називати Анжелу підопічною Марія не любить. Їй більше до вподоби наставна дитина, адже обоє почуваються на рівних. А ще, зі слів наставниці, Анжела багато у чому нагадує її саму в цьому віці, тому вона була впевнена, що в Анжели усе вдасться, адже дівчина дуже мотивована і працьовита. 

Вірити, довіряти та всіляко підтримувати, або просто безумовно любити 

Відповідно до умов програми "Наставництво", підопічна з наставницею мають бачитися щонайменше раз на тиждень по кілька годин упродовж року. Якщо хтось із них кудись виїздить, зустріч відбувається онлайн, але обов’язково про це варто попередити.

Спочатку Марія так і планувала – мати підопічну рік, до 18-річчя Анжели. Та з часом зрозуміла, що цей зв'язок сформувався дуже надовго, адже вони мають схожі мрії, бачення, і за цей час стали наче рідні. Анжела з Марією навіть спілкуються набагато частіше, ніж вимагає програма. Крім того, постійно зідзвонюються та списуються у соцмережах. Дуже часто їхнім місцем зустрічі є квартира Марії, яку вона сама називає місцем сили. 

У невеликій квартирі неподалік центру Львова затишно і комфортно. На стінах вітальні розвішані картини. Їх Марії дарували друзі – художники та художниці. Ось тут, за столом вони частенько витягають швейну машинку і беруться до справ. Починали із того, що на замовлення шили постільну білизну, мріяли почати шити сукні, але від початку повномасштабної війни потреби трохи змінилися. Бажаючи бути корисними, дівчата вирішили шити для захисників. Марія – сконструювала макет, а Анжела пошила кілька десятків розвантажувальних жилетів (елемент військового одягу, призначений для носіння великої кількості дрібних речей – Ред.).

"Шиття для мене давно було хобі, так і з Анжелою ми знайшли спільне захоплення і навіть почали з’являтись спільні мрії", – каже Марія.

Фото: Центр соціальних послуг "Джерело"

До речі, першу швейну машинку Анжелі подарувала Марія, проте не хотіла, щоб дівчина ніяковіла, тому сказала, що позичає свою. Хоч програма не передбачає, що наставник має матеріально підтримувати підопічну, за словами Марії, це було потрібно для розвитку Анжели та важливо їм обом.

Також Марія допомогла придбати сім'ї холодильник, але, оскільки Анжела не хотіла приймати його як подарунок, домовилися, що дівчина від 2024 року до 2030-го віддаватиме за нього по 100 грн щомісяця, або просто купуватиме каву при зустрічі. Та обов'язковою умовою було зустрічатися раз у місяць наживо, навіть після закінчення програми наставництва. 

"Це був 2020 рік, і зараз ми думаємо, що ця умова – прекрасна, хоча для Анжели сума у 100 грн уже здається смішною, та ми й без цього охоче ходимо часто на каву", – говорить Марія, і пригадує: "Одного разу ми пішли з Анжелою гуляти, зайшли у кав’ярню, як це часто буває. І Анжела мене здивувала, сказавши, що пригощає. Було дуже приємно і переповнювала гордість. Вважаю, що моя найбільша відповідальність – це вірити в успіх Анжели та завжди її підтримувати". 

Зараз Анжелі 20 років. З підтримкою наставниці вона пройшла кілька курсів для розвитку та вдосконалення, вчить англійську мову за програмою Duolingo. Раніше в одному із салонів допомагала шити весільні сукні, зараз працює в однієї з дизайнерок і розвиває водночас власний бренд білизни. Усіх секретів дівчина не розголошує, але дуже сподівається, що білизна буде до вподоби багатьом.

"Чому білизна? Бо це красиво, підкреслює внутрішній світ жінки. Конкретного стилю не буде, буде комбо: і спортивна, і сексуальна, і навіть весільна. Вже маю відшиті кілька моделей і всі розробила після зустрічі з Марією. Вона мене надихає на нові ідеї та звершення", – розповідає Анжела.

Марія додає: зараз вони уже трохи відійшли від ролей наставниці та наставної дитини, стосунки переросли в міцну дружбу, обоє відчувають, що це надовго, а, можливо, навіть назавжди. 

Дарувати підтримку іншим

Будучи в ресурсі, Марія скоро стане наставницею для ще однієї дівчини. "Анжела – моя найкраща наставна дівчинка і наша дружба, підтримка ніде не зникне. Вона вже є самодостатньою, тож я готова далі ділитися знаннями, досвідом і любов’ю. Це як у сім’ї, де є кілька дітей: коли з’являється друга чи третя дитина, любов до першої все ж не стає меншою. Так і у нас", – пояснює Марія. 

Про другу підопічну Анжела знає і радо підтримала ідею. Каже, що хоче, аби таку підтримку, як вона, отримали й інші діти.

Новій наставній дівчині 17 років. Її анкета не була такою промовистою, та все ж наставниця зрозуміла, що це "вона". Дівчину звуть Аня, як і уявляла Анжела. Вона також навчалася на швачку, хоча коледж так і не закінчила.

Ще кілька років, і наставницею стане сама Анжела. Це її мрія. "Коли я "твердо" стану на ноги, реалізую свій задум із брендом, то думаю, що до 24-25 років стану наставницею. Хочу, щоб це була дівчинка 10-11 років. Цей період у житті є складний, я це добре знаю. Іншій дитині хочу дати таку впевненість, підтримку і старт, що так бракувало мені самій", – каже Анжела.

Фото: Центр соціальних послуг "Джерело"

Крім того, в мріях Анжели – мати велику сім’ю (щонайменше троє дітей) та великий будинок. "Я вже навіть уявляю, як у свої 35 років до мене в гості приїжджає Марія, ми разом сидимо на терасі, п’ємо запашну каву і згадуємо всі моменти від початку зустрічі", – додала наставна дівчина.

Стати наставником: як і що для цього потрібно

Як зазначила керівниця відділу індивідуальної підтримки дітей ГО "Турбота в Дії", координаторка програми "Наставництво" Юлія Прийма, найперше наставники потрібні дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. При цьому, діти повинні досягти 10-річного віку і виявити бажання мати наставника.

"Наставник – це дорослий друг, що готує дитину, яка проживає у закладі, до самостійного життя, допомагає розвивати її фізичний, духовний та інтелектуальний потенціал, впевненість у власних силах, формувати культурні та моральні цінності", – пояснює Юлія Прийма.

На цей час, зі слів співрозмовниці, їхня організація супроводжує 22 наставників. Йдеться не лише про навчання майбутніх наставників, а й супровід, підтримку та супервізію. Зокрема, у межах програми "Наставництво" розповідають про саме наставництво, консультують та проводять тренінги для охочих стати наставниками, допомагають зібрати документи, отримати висновок про можливість стати наставником, здійснюють взаємопідбір дітей і наставників, формують пари, допомагають з укладанням тристороннього договору між наставником, закладом чи сім’єю та місцевою соціальною службою, реагують на порушення прав дітей, взаємодіючи у разі потреби із соціальними службами, службами у справах дітей, поліцією.

У напрямку наставництва "Турбота в Дії" тісно співпрацює з Філією соціальної роботи та психологічної підтримки Центру соціальних послуг "Джерело". Зокрема, одним із завдань філії є підготовка дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа до самостійного життя, їх соціальна та психологічна адаптація.

"Навчання у когось старшого, мудрішого та більш досвідченого – це неоціненна підтримка,  яка дає можливість побачити чиїсь досягнення,  навчитись долати складні життєві обставини, формувати навички здорового способу життя, адаптуватися до побуту, стати успішною та відповідальною особистістю", – каже керівниця Філії соціальної роботи та психологічної підтримки Центру "Джерело" Лілія Федевич.

За її словами, завданням їхньої філії у проєкті "Наставництво" є поширення інформації про наставництво, надання консультацій, послуг із соціального супроводу, проведення супервізії наставника, сприяння у формуванні дружніх стосунків наставника з дитиною, контроль за дотриманням прав та інтересів дитини. Крім того, фахівці відвідують сім’ї наставника під час перебування в ній дитини у святкові та неробочі дні, під час канікул. Крім того, якщо є потреба, порушують клопотання про притягнення до відповідальності наставника, посадових осіб, які винні у порушенні вимог законодавства з питань забезпечення прав та інтересів дитини.

Стати наставником може повнолітня дієздатна особа, що пройшла усі вищеперелічені етапи. Наставниця Марія наголошує: якщо у людини є навіть найменше бажання стати наставником, не варто сумніватися, можна  звернутися до фахівців, що дадуть відповіді на всі питання, проведуть навчання та розкажуть про можливі труднощі. 

"Та головне: під час програми "Наставництво" ви ніколи не будете самі. Координатори завжди на зв'язку, щоб підтримати, допомогти, порадити, можна навіть отримати підтримку професійного психолога чи подати лист на спонсорство для додаткового навчання, лікування чи інших потреб дитини. Ця програма зовсім не потребує вашого фінансового залучення. Від вас – лише моральний ресурс та бажання ділитися любов'ю. Зараз такої допомоги чекає чимало дітей", – зауважує наставниця Марія Козій.

Завданням наставника є визначати та розвивати здібності дитини, сприяти реалізації її інтересів у професійному самовизначенні, формувати в дитини практичні навички, спрямовані на адаптацію її до самостійного життя, зокрема щодо розв'язання побутових питань, розпорядження власним майном і коштами, отримання освітніх, соціальних, медичних, адміністративних та інших послуг, ознайомлювати дитину з особливостями спілкування та подолання складних життєвих ситуацій, формувати в дитини навички здорового способу життя.

Серед документів, які повинен надати кандидат у наставники, є: заява, копія паспорта громадянина України, висновок про стан здоров’я, довідка про наявність чи відсутність судимості, видана територіальним центром з надання сервісних послуг МВС.

В окремих випадках або за згодою сторін, або в односторонньому випадку, наставництво над дитиною може бути припинено.

Ті, хто бажає стати наставником, повинні сконтактувати з організацією за номером телефону: 095-355-27-81 та заповнити анкету. Після цього відбудеться зустріч із координатором програми "Наставництво" (у форматі онлайн або офлайн).

Ольга Шведа

Текст підготовлений Центром соціальних послуг "Джерело" спільно з ГО "Турбота в дії".