Щомісяця везу по кілька автівок на фронт, - волонтерка Уляна Дідич

Журналістка  "Еспресо.Захід" поспілкувалася з керівницею Львівського відокремленого підрозділу громадської організації "Справа громад" Уляною Дідич.

Пані Уляно, ще до запровадження електронного кабінету волонтери неодноразово говорили про те, що буде проблема ввозити автівки для Збройних сил України. Зараз ми вже маємо лише електронну декларацію на кордоні. Розкажіть, що відбувається із ввезенням автівок на фронт?

Для тих водіїв, хто перевозить автівки, електронна система спростила механізм, але для фондів чи організацій додала певних проблем.

Фонд, ГО чи навіть військова частина заповнюють декларацію і водій на кордоні показує лише номер, йому не потрібно паперів заповнювати. Проблеми виникають далі. До прикладу, відзвітувати за ввезену автівку потрібно впродовж 30 днів наступного місяця. А автівки, які приїжджають, потребують ремонту. Тому процес затягується на довше. Фактично, все тримається на чесному слові. Автівки передають військовим, з якими добре знайомі і є взаємна довіра. Адже, якщо ремонт затягується, акти прийому-передачі оформляють заздалегідь, ще не отримавши автівки. До прикладу, в мене зараз у роботі є чотири автівки, з них по трьох вже зроблені акти прийому-передачі. Тобто фонд зміг відзвітувати, що передав ці авто, хоча вони ще на ремонті. 

Інші проблеми – пропуск чоловіків через систему "Шлях". Він відбувається в ручному режимі: кожного водія перевіряють, вимагають підтверджувальні документи, що він їде по благодійну допомогу. Є випадки, коли вимагають, щоб на момент виїзду водія за кордон, ми вже внесли декларацію на авто. Це не завжди можливо, бо водій їде його вибирати або перевірити стан. Окрім того, автівки рідко їдуть через кордон порожні. До них допаковують гуманітарну допомогу. А це додаткові декларації, які мають оформити фонди. І тут виникають проблеми з оперативністю. Водій уже на кордоні, а декларації ще немає, бо його тільки завантажили. Але ми до таких нюансів вже пристосувалися. 

Фото: fb Дідич Уляни

ГО не можуть поставити на свій баланс автівки, повинен бути отримувач. Отримувачем може бути військова частина або військовий з УБД. Але не завжди вони хочуть чи можуть поставити на баланс і отримати УБД не так легко і потрібно час. Як Ви вирішуєте цю проблему?

Так, через нове законодавство передати автівку тепер можна військовій частині або особисто військовому, який має статус учасника бойових дій. Громадські організації чи благодійні фонди не можуть залишати у себе завезені автівки. Протягом 30 днів ми повинні передати її військовим.

Часом ризикуємо, передаємо військовому без УБД. Інколи в тому ж підрозділі, куди має йти авто, шукаємо військового, який має УБД. У цій ситуації  все знову ж таки тримається на довірі. Ці нюанси є, вони серйозні. Є волонтери, які вимагають, щоб внесли зміни й не оподатковувати автомобілі для військових без УБД. Але в нас є зобов'язання перед міжнародними організаціями. Ми не можемо вводити додаткові пільгові категорії.

А чи зустрічали випадки, коли військові без УБД сплачували податковий відсоток? 

Наразі я ще не зустрічала випадків сплати податку за гуманітарну допомогу. Але не виключено, що розраховуватися потрібно буде пізніше.  

Інший є момент. Якщо автівку передає благодійний фонд, організація, то податок сплачує організація. Військовий особисто має сплатити, якщо є подарунок авто від людини до людини. Наразі всі сподіваються, що такі ситуації розсмокчуться. Передаємо та й усе. Ще одна проблема, досі немає процедури реєстрації цих автівок у МРЕО. Передає хто як: на "бляхах", хто ставить на облік в ГО на тимчасовий техпаспорт і передає, але на військового на тимчасовий облік поставити не можемо.  

Фото: fb Дідич Уляни

Маєте цікаву історію. Ви завжди їздили лише на одній машині. Але почалося повномасштабне вторгнення і Ви самостійно повезли автівку до військових. В чому була тоді проблема, що Вас спонукало до такого рішення? 

Рішення виникло спонтанно. Потрібно було терміново завезти машину подрузі, яка служить у ЗСУ. Не змогла знайти водія і поїхала сама. А далі – сподобалося. Я маю змогу "підірватися" в будь-який момент. Працюю фрілансером-перекладачем, зі мною офіс їздить на плечах. Мій  ноутбук – офіс. Можу працювати в потязі. Якщо якісь термінові короткі переклади, то стаю на заправці, ловлю wi-fi і швиденько перекладаю. Від початку великої війни я купила понад 20 автівок. Щомісяця везу до чотирьох машин. Перевожу не лише ті, які сама купила, а й допомагаю іншим волонтерам.

У яких умовах перевозите автівки. Наскільки вони змінилися за роки повномасштабної війни?

Зазвичай я їду в прифронтові міста. Це часто можливість для військових вирватися на трохи в цивільне життя. Вони мають змогу приїхати у Дніпро, Павлоград чи Запоріжжя попити кави в нормальних умовах, помитися, вдихнути свіжого повітря. За останній рік трохи змінилися умови перевезення. Часто поліція перевіряє документи на авто. Тому я завжди роблю страхування, особливо у зимовий період. Часто волонтери цього не роблять, а поліція останній рік почала перевіряти. Якщо рахувати, скільки коштує страхівка і штраф, то, звісно, штраф виходить дешевше. Але завжди потрібно розуміти, що везеш машину, яка не нова, вона може зламатися, дорожні умови бувають різні. Від ДТП не застрахований. 

Фото: fb Дідич Уляни

А яка зараз ситуація з автівками за кордоном? Ті, які можна придбати, яка би підходила для наших військових? Я спілкувалася з іншими волонтерами, кажуть, що всі дешеві позашляховики вже викупили, потрібно замовляти, домовлятися або ж купувати за великі гроші. 

Я маю кількох друзів, котрі живуть за кордоном і шукають автівки. Ситуація, коли ми завезли автівку й лише поміняли масло і фільтри, закінчилася ще у 2022 році. Зараз автівка буде несправна, в кращому випадку якісь поломки вдасться відстежити ще на етапі покупки. Буває так, що вилазить потім. Ми дивимося, щоб була ціла рама (бо якщо варена, вона вже немає тієї міцності), а також перевіряємо, щоб не було проблем з двигуном. А ходова – робиться. Це коштує грошей, але робиться тут. Кузов, якась там іржа – дрібниці, які не впливають на бойові можливості авто. Ходову робимо тут, часто щеплення вилазить у процесі. Справні автівки за притомні гроші купити вже неможливо. Але покупка і ремонт можуть тривати довго. Коли отримують запит, одразу попереджаю, що це затягнеться на кілька місяців. Навіть ремонт може тривати менше, але в СТО – черга. Велика проблема з СТО, які б робили якісно. І на них величезні черги. Можна місяць лише в черзі стояти з цією машиною. Тому що перед тобою такі ж військові. Частину ремонту я роблю в Харкові, в мене там дуже хороші майстри, з якими працюю з 2022 року. Купівля автівки займає багато часу. Зараз потрібні пікапи, великі джипи на еваки, прохідні, прості – те, що найбільше потрібно постійно. Бо машини ламаються, горять і підриваються. 

А, що у нас відбувається зараз з донатами. Тому що третій рік повномасштабної війни, запити у військових лише збільшуються. А чи є за що купувати?

Донати - болюча тема. З одного боку в людей стали менші фінансові можливості. Хоча, хто донатив, той ті намагаються продовжувати донатити. Збільшилася кількість волонтерів, збільшилася кількість зборів. Є люди, які мені донатили, а в них хтось з родини пішов служити, звісно, що вони почнуть донатити туди, а не мені. Не через довіру, а через те, що це рідна людина. Частина моїх, напевно троє серйозних донаторів, які мені кожного місяця донатили великі суми, зараз пішли служити. Дехто з них досі донатить, але надходження зменшилися. Важко. Маю кількох людей за кордоном, які донатять великі суми і за рахунок цього я витягую. 

Фото: fb Уляни Дідич

У нас на фоні автівок, дронів, геть зникли із простору потреб - сітки маскувальні. Зараз плетуть ще сітки чи вже знайшли якусь альтернативу, можливо.

У нас постійно черга на сітки. Плести їх - важкий трудоємкий процес. Це важко, болять руки. Крім того, далеко не всі можуть донатити свій час. Також - це кошти на матеріал. Бо сітки, які сплетені з обрізків тканин, важкі, набирають воду і не якісні. Ми робимо хороші сітки і маємо постійні замовлення. Але це кошти. Збирати на сітки на фоні машин, дронів, виглядає менш потрібна річ. Вона не робить хорошу русню, але разом з тим це дуже потрібно на фронті. Але ми закуповуємо матеріали, постійно плетемо, маємо велику команду, яка плете зранку до вечора. Замовлень дуже багато. Через російські обстріли енергетичної інфраструктури Харківщини, зараз проблема дістати матеріали для сіток. Виробник перебуває там. Коли замовляємо основу, одразу стаємо в чергу на наступну. Черга може тривати кілька місяців. Зараз ми вже дійшли до того, що основа в нас майже закінчується, а наша черга прийде в липні. Ми домовилися, що нам ще якісь невеликі замовлення присилають від минулого замовлення. Поки що ми не зупинилися.