Власники площі Ринок: Кам’яниця Роттендорфівська з борделем та масою судів з кооперативами
Перші згадки про пам’ятку архітектури на площі Ринок, 43 датуються ще XVII століття, однак будівля впевнено, хоч і з "косметичними втручаннями" реставраторів, переживає усіх своїх користувачів
"Еспресо Захід" починає цикл матеріалів про будівлі на головній площі міста та їхніх власників. Відправною точкою ж стане кам’яниця Роттендорфівська під номером 43, яка має багату історію не лише на полицях архівів, а й у судових реєстрах
Не зовсім примітна та світло-рожева будівля має доволі стандартні для площі Ринок чотири поверхи з симетричним фасадом на три ряди вікон, а також один балкон на другому поверсі, стиль якого відносять до рококо. Фактично кам’яниця складається з двох блоків, які розділені навпіл внутрішнім подвір’ям. Вона неодноразово піддавалась реконструкціям у різні епохи, і, відповідаючи віянням часу, змінювала не лише зовнішнє опорядження, а й наповнення.
Вже у сьогоденні, що не омине майже кожну "золоту" кам’яницю на центральній площі міста, вона втрапить у судові перипетії. Під час них довгі роки з'ясовували, кому ж насправді належить частина приміщень пам’ятки – місту, чи кооперативу, що управляв нею, пов’язаному із впливовою юридичною фірмою.
Своєрідний культурний центр вірмен та нелегальний публічний дім
З 1963 року кам’яниця Роттендорфівська є пам’яткою архітектури і містобудування національного значення. Як пише львівський Центр міської історії, саме під такою назвою вона з’явилась у ліктьовому податку 1767 року, однак перші згадки датуються ще 17 ст.
"Пам’ятка є типовим прикладом львівського будинку XVIII ст., спорудженого з використанням основи попередньої ренесансної кам’яниці зі збереженням старої планувальної структури", – вказують дослідники львівської історії.

фото: "Фотографії старого Львова"
Як і багато будівель на площі Ринок, ця стала культурним осередком для однієї з багатьох нацменшин Львова – тут, де була розташована кав’ярня Латиновичевої, збирались вірмени. Власне і мешкало тут кілька родин того ж походження.
Вже у 18 столітті кам’яницю викупили отці-домініканці і тоді ж, у 1768 році, відбулась перша з багатьох реконструкцій. Також ремонтні роботи проводили й у XVIII та XIX століттях. Виділити ж слід реставрацію 1908 року під замовлення тодішніх господарів, товариства "Ризниця", адже тоді над фасадом кам’яниці працював відомий галицький архітектор та громадський діяч Василь Нагірний.
Цікаві історії на площі Ринок, 34 відбулися і на початку XX століття. Зокрема на ресурсі "Фотографії старого Львова", покликаючись на тижневик "Ілюстровані новини", розповіли, що на четвертому поверсі цього будинку був розташований таємний лупанарій, тобто нелегальний бордель, який утримувала Катажина Марціхова. Його ж у січні 1904 року викрила поліція, яка отримала анонімного листа про незаконну діяльність.
Сьогодення, фіктивні рішення та затяжні суди
Наразі частина приміщень у будинку є житловими, а інша – ні. Відтак першими володіє ОСББ "Площа Ринок, 43", а нежитловими – однойменний обслуговуючий кооператив. І якщо з першими усе зрозуміло, то з другим ситуація цікавіша.
Згідно з даними аналітичної платформи YouControl, ОК "Площа Ринок, 43" зареєстрували у 2018 році. Його керівником є Роман Висоцький. Останній також є співзасновником й кінцевим бенефіціаром приватного підприємства "Занзібар холдинг", яке розміщене у цій пам’ятці архітектури й займається наданням в оренду й експлуатацією власного чи орендованого нерухомого майна. Серед засновників та бенефіціарів цього ПП також є Пірет Хаахр – партнерка відомої юридичної компанії "Козаков і партнери", а також одна з ключових осіб відповідної корпоративної групи.
Варто зазначити, що Висоцький Роман Ігорович, окрім керівництва у кооперативі "Площа Ринок, 43", є директором багатьох активів вищезгаданої юридичної компанії. Зокрема фінансової структури "Козаков і партнери", ПП "Вест холдінг", ТзОВ Карліз плюс", ПП "Інвестиційна компанія "Форум" та ще 8 інших компаній з різними видами діяльності, об’ємами доходів там місцем розташування.
Окрім того, слід нагадати і про суди міської ради з обслуговуючим кооперативом "Площа Ринок, 43". Зокрема муніципальна влада у 2018 році виявила, що комунальне приміщення на першому поверсі кам’яниці площею 49 м2 перереєстрували на приватників. Спершу воно перебувало на балансі ОСББ, проте мешканці передали його у власність ОК "Площа Ринок, 43". Відтак міськрада звернулась у поліцію, а згодом і прокуратура відправилась до суду захищати інтереси ЛМР та відвоювати приватизоване приміщення.
За версією останніх, ще у далекому липні 2015 року невідомі зловмисники підробили рішення Галицького райсуду Львова, на основі якого самі ж зареєстрували право приватної власності на ласе приміщення у самому центрі міста, згодом передарувавши його.
Під час судових розглядів встановили, що ці приміщення є лише допоміжними в багатоквартирному житловому будинку. І саме у такій формі у 2012 році міськрада разом з усією кам’яницею передала їх на баланс ОСББ "Площа Ринок, 43". А відтак приватизація у 2015 році відбулась вже тоді, коли ЛМР не мала жодного стосунку до них. Ба більше, суд підкреслив, що допоміжні приміщення повинні бути закріплені за ОСББ і ніяк не можуть бути комунальними у такому разі.
Розгляд справи розпочався у 2018 році, однак станом на кінець 2024 року міська рада та прокуратура програла усі три етапи цієї конфронтації. І що цікаво, Верховний суд таки визнає факт підробки рішення судів у 2015 році, однак суті справи це не змінить, адже приміщення допоміжні, а тому їхніми розпорядниками є ОСББ, а не комунальники.
Також суттєво, що за схожим принципом у приватній власності опинились ще п’ять допоміжних приміщень цього будинку загальною площею 132,2 м2. За них міськрада також боролась кілька років. Однак Верховний суд двічі розглядав цю справу й у 2020 році остаточно поставив крапку у цьому й залишив їх у власності обслуговуючого кооперативу "Площа Ринок, 43".
Що ж до того, хто користувався спірним першим поверхом кам'яниці? Доволі довго ними послуговувалась Укрпошта, яка мала там відділення. Проте вже згодом, на початку 20-их років, там облаштували магазин солодощів та мармеладу, який, до слова, має близько 15 пунктів у Росії. Однак, здається, навіть мережа, яка діє у 6 країнах світу, не витримала вартості оренди приміщення на центральній площі міста.

фото: Володимир Федорович/Еспресо Захід
Відтак сьогодні частина фасаду обгороджена будівельною сіткою, а кам'яниця, чи то готується приймати нових власників, чи то чекає кращого часу.
- Актуальне
- Важливе