"До війни викладала англійську мову": історія вчительки з Ужгорода, яка пішла у ЗСУ

Історію військової розповіли у 101-й окремій бригаді Територіальної оборони Закарпаття.

Після повномасштабного вторгнення Марина пішла до ТЦК, але там їй відмовили, бо у неї не було військового досвіду. Тому вона записалась на курси військової підготовки, які закінчила й отримала відповідний сертифікат.

Вже тоді ТЦК прийняв її документи й направив в навчальний центр на БЗВП (курси базової військової підготовки).

Оскільки на той час Марина зверталася щодо направлення до війська не через службу рекрутингу бригади, то з навчального центру потрапила спочатку в Тернопільську бригаду територіальної оборони, і вже звідти перевелась в 101 бригаду.

"Спочатку служила в 4-му батальйоні (колишній 72-й). Сама я виросла в Хусті, а батальйон теж хустський, то адаптація пройшла легко. Пізніше пройшла додаткову підготовку і стала бойовим медиком. Там же я отримала і свій позивний. Він не пов'язаний з медициною, як багато хто думає. Пульсом мене назвали побратими в батальйоні, бо сказали, що я через свою активність є пульсом нашого підрозділу", - розповідає Марина.

Зараз Марина (Пульс) служить на Сумщині в медичній роті 101-ї бригади територіальної оборони Закарпаття, надає медичну допомогу пораненим військовослужбовцям і захищає країну від ворога. І з нетерпінням очікує, коли настане мир і вона зможе повернутись в Ужгород у школу, до дітей – знову займатись улюбленою справою.

Читайте також: "Міг будувати кар’єру в аграрній справі, але обрав шлях воїна": історія військового інструктора Костянтина Голійчука (Буді)