Обороняв Київщину, кордон з Білоруссю та побував у пеклі Серебрянського лісу: історія прикордонника Павла, який підписав контакт у 18
Павло – один із тих, хто обрав шлях служіння Україні не випадково. У його родині це традиція: і батько, і мати – прикордонники. Тож, ледве досягнувши 18-річчя, хлопець підписав контракт і став частиною 7-го прикордонного Карпатського загону. Уже четвертий рік він тримає свій визначений рубіж
Про це "Еспресо.Захід" повідомили у 7-му прикордонному Карпатському загоні.
З початком повномасштабного вторгнення Павло разом із побратимами вирушив на оборону Київщини, згодом – на підсилення кордону з Білоруссю. А у 2025 році став одним із тих, хто разом із комендатурою "Шквал" тримав оборону у пеклі Серебрянського лісу.
Там, зізнається боєць, він уперше по-справжньому відчув, що таке війна: "Від лісу там залишилася лише назва. Лише голки та посічені вибухами стовбури. Живого нічого немає – усе знищено мінометами, дронами, артилерією".
Тварини залишили ці місця через постійні вибухи. Найнебезпечнішим, каже Павло, було зайти й вийти з позиції – ворожі дрони цілодобово полювали на українських бійців. Через це навіть доставка провізії перетворювалася на окрему операцію – її доводилося перекидати своїми ж дронами.
У Серебрянському лісі Павло отримав контузію та осколкові поранення ніг. Після лікування він не вагався ні секунди – повернувся до своїх і продовжив службу.
Його найбільша мотивація – побратими, українці та держава.
"Будемо стояти до кінця за Україну", – каже Павло.
Сьогодні він служить у пункті пропуску "Рава-Руська", де відповідає за перевірку документів. За пів року виявив понад п’ять підроблених і недійсних документів. Двічі його намагалися підкупити – обидва рази Павло сказав тверде ні. До цього Павло ніс службу на зеленому кордоні, де затримував правопорушників.
Читайте також: Від будівельника до сапера та водія-хіміка: історія військового з Луцька Едуарда Денисюка
- Актуальне
- Важливе