Харківський контрнаступ: у 80-й бригаді нагадали, як у 2002 році ЗСУ прорвали фронт і звільнили Ізюм

Про це йдеться у відео 80-ї бригади.

"На той час я був командиром третьої батальйонно-тактичної групи. Підготовчі заходи почалися за два тижні до операції. Військовослужбовці навіть малювали карти на інший напрямок, щоб не було зливу інформації", — розповідає Павло Розлач, екскомбриг 80-ї бригади.

Прорив і перші бої

"Передню лінію рвали тоді підрозділи 92-ї бригади і 25-ї — вони забезпечували прорив переднього краю противника. Далі через пролом у фронті вступила в бій 80-та окрема десантно-штурмова бригада", — каже Розлач.

Арчі, військовослужбовець бригади, пригадує, як вони успішно колонами "залітали" у тил ворога. З його слів, не було такого, щоб вони десь зупинялися хоча б на день. Під час просування були лише нетривалі зупинки для знешкодження ворога.

Загалом, в день проходили 20-30 кілометрів. Як зазначає Павло Розлач, тоді велику роль відіграли ССО:

"Це був перший і останній раз, коли я бачив ССОшників попереду десантників. Вони на 10 км заїжджали вперед, скидали нам треки доріг, робили засідки на колони противника. Це дало змогу батальйонам швидко рухатись. Честь і хвала цим хлопцям", — зазначає військовий.

Вхід в Ізюм: ліс був переповнений трофейною технікою

Робили наші військові й засідки:

"Коли на Ізюм везли боєприпаси п’ять КамАЗів, ми їх зупинили. Кулеметник відпрацював чітко. Хто вижив — того взяли в полон, хто загинув — той загинув», — згадує розвідник 80-ки Командос.

Загалом військові пригадують, що трофейної техніки було настільки багато, що визначили окремий район для евакуації. 

"Ліс просто був зайнятий трофейною технікою. Пам’ятаю, як з “Мавіка” скинули заряд на танк — він здетонував так, що башта перевернулася", — додає інший учасник боїв.

Спочатку, кажуть хлопці, вважалося, що буде успіх, якщо  Ізюм ЗСУ візьме під вогневий контроль. 

"Але противник не витримав і почав відступати аж за кордон. Одна з рот випадково заїхала на блокпост і виявилося, що він порожній. Так ми зайшли в Ізюм. Це був космос, люди плакали й обіймали нас", — розповідає Павло Розлач.

Бої на Осколі та сотні могил цивільних, закатованих росіянами

"Коли ми підійшли до Осколу, противник чомусь не підірвав міст. Я відправив другу роту, і вони зайняли плацдарм. Потім росіяни намагалися його знищити, але ми втримали. Це зіграло велику роль", — каже Розлач.

Разом з тим були й важкі втрати. 

"Тоді загинув командир другої роти. Це був світлий, толковий офіцер, на якого покладали великі надії", — пригадує Павло Розлач Владислава Лонського.

Як зазначають військові, у Пісках-Радьківських вони зустріли мобілізованих із Сибіру. Вони пройшли п’ятиденний курс підготовки, два тижні служби — і вже були в полоні. 

"Ми жартували, що так швидко ще нікого не брали", — каже військовий.

У лісі між Ізюмом і Балаклією бійці 80-ки знайшли поховання — сотні могил. 

"Батьки не могли впізнати дітей: пальці відрубані, сухожилля перерізані, прострелені коліна", — свідчать бійці.

"Ця операція розвіяла міф про ворога. Насправді не такий страшний вовк, як його малюють. Українська армія показала, що ми можемо наступати і бити ворога. Для мене Харківська операція — це успіх і доказ того, що ми можемо виграти війну", — підсумовує учасник тих боїв.

Довідка

Слобожанський контрнаступ (Харківська операція) — наступальна операція Збройних сил України у вересні 2022 року на Харківському напрямку під час повномасштабного вторгнення РФ.  У ході операції українські війська звільнили понад 500 населених пунктів, зокрема Балаклію, Куп’янськ та Ізюм. Загальна площа деокупованих територій сягнула близько 12 тис. км². Успіх операції став одним із переломних моментів війни, зруйнувавши російський фронт на півночі Донбасу та змусивши противника відступити за річку Оскіл.