Не відчуває тіла від грудей і до кінчиків пальців: у Львові захисник на колісному кріслі створив унікальну картину

На події побувала кореспондентка "Еспресо.Захід" Андріана Стахів.

Воїн 3-ї танкової Залізної бригади 28-річний Валентин Олексієнко не відчуває тіла від грудей і до кінчиків пальців на ногах після того, як рік тому на фронті з ним трапився нещасний випадок. 

Чоловік родом з Бучанського району. На війну пішов на 20-й день повномасштабного вторгнення, добровільно, перед тим відвізши дружину з дитиною у Хмельницьку область. Звідти поїхав у військкомат і потрапив у 3-тю окрему танкову бригаду. 

"Я сам танкіст, у мене була строкова служба. Перший напрямок був Київський, після цього був Харківський напрямок, після цього рік на Донецькому напрямку. Там отримав орден за мужність третього ступеня, весь екіпаж отримав за відбиття атаки, яка три дні тривала. Потім нас через рік ротували на Харківський напрямок. Там я знову пробув майже рік, і там уже стався зі мною нещасний випадок, зламав собі шию", - розповів Валентин.

Уже під час реабілітації у львівському центрі UNBROKEN він відчув бажання малювати. А оскільки пальці не працюють, віднайшов для цього свій незвичний спосіб і створив першу картину колісним кріслом.

Робота, створена у серці Львова, — це друга картина бійця-художника, яку він втілив разом з мисткинею Зіркою Ставкою. 

"Ідея малювати колесами крісла колісного прийшла, коли моя дружина малювала в майстерні в UNBROKEN. Я поцікавився, чи були випадки, коли хтось малював кріслом. І не знайшов ще таких. Думаю: може будемо першими. Чому б ні? Мене підтримали в UNBROKEN, і ми вирішили робити такий перформанс. Це вже друга картина. Перша була намальована на Lem Station три тижні тому", - розповів  Валентин Олексієнко.

фото: Андріана Стахів/"Еспресо.Захід"

Ці ретельно промальовані сліди жовтої та чорної фарб мають для Валентина особливе значення, адже так він зображає шлях і його непередбачуваність для людини.

фото: Андріана Стахів/"Еспресо.Захід"

"Картина називається "Повороти долі". Чому повороти? Жовтий і чорний колір. Жовтий - світліший. Коли людина йде своїм світлим шляхом усе життя, у неї все добре, але буває такий поворот, на який вона не розраховує взагалі, от як у мене стався. І тут трішечки ми додали чорного. Але жовтого більше. Щоб людина не забувала, що світлих моментів у житті буде більше. Хочеться донести людям, щоб вони були готові до будь-яких поворотів долі й не втрачали впевненість у собі", - розповів воїн про свою роботу.

За словами Валентина, загалом планує створити чотири картини. Якщо з'являться в майбутньому охочі, готовий продати твори на аукціоні й частину коштів пожертвувати на армію і на відновлення військових. 

"Хочу показати, що в будь-якому стані завжди можна щось корисне зробити як для себе, так і для суспільства. Головне не зупинятись і мати ідею та бажання. Найперше - це бажання, буде бажання - буде все", - переконаний Валентин Олексієнко.

• У Львові художник-воїн після важкого поранення знову пише картини.