Про це повідомляє "Еспресо.Захід".
Це сім стендів, на яких із двох боків зібрані дані про злочини, вчинені проти Майдану, проти Революції Гідності. Тут вони перебуватимуть до 9 липня, тож для львів'ян та гостей міста буде достатньо часу, аби нагадати події тих днів і те, що більшість справ фактично зависли у повітрі, а винні досі не покарані.
Тут відтворена уся хроніка спротиву, починаючи від побиття студентів. Збережена карта пам'ятних місць, похвилинно згаданий час загибелі героїв, зібрана статистика справ, результати та проблеми судових проваджень.
Читайте також: Жорстокий розгін Майдану: 30 листопада – найтемніша ніч початку Революції Гідності
Саме відкриття відвідали родини Героїв Небесної Сотні та ті, хто постраждав під час Революції Гідності. Зокрема, прийшов підтримати подію Ігор Чабан, який 18 лютого 2014 року отримав одне із найважчих у часі Майдану поранень, поранення в голову після побиття.
"Генрі Марш, коли я мав нагоду із ним познайомитися, назвав мене медичною похибкою", – згадує той, хто вижив та зміг повернутися до повноцінного життя після надскладних травм.
"Термін давності більшості справ завершується. У нас виходить у листопаді 10 річниця від початку Майдану, а це означає що й десята річниця від побиття студентів. Більшість із тих справ навіть не починали вести, тобто вони дуже сирі, а вже доходить до того, що закінчується термін їхньої давності", – наголошує керівниця Музею Гідності у Львові Андріяна Дигдалович.
Аналогічна ситуація й зі справами тих учасників Революції Гідності, які постраждали вже у січні та лютому 2014 року.
"Їхні справи так само зараз у якомусь такому підвішеному стані, – пояснює Андріяна Дигдалович. – Родини стикнулися з тим, що коли ти приїжджаєш в суд на певну справу, в основному її переносять. Чим активніше приїжджаєш, тим частіше її переносять. Доходить просто до того, що родинам складно постійно їздити в Київі. І не тільки родинам, але й постраждалим. Ми у Музеї постійно спілкуємося з учасниками Революції Гідності, із хлопцями, які були поранені та проходять у справах. Вони кажуть: "а як ми маємо приїжджати? Ми на один день відпрошуємося, приїжджаємо, а нам кажуть, вибачте, ми перенесли". Люди мусять терміново шукати, де ночувати, а вони знову переносять".
Як зазначає керівниця Музею, таке ставлення демотивує людей. Щоб актуалізувати тему цих справ, тему злочинів проти Майдану, звернути увагу суспільства до ситуації навколо них, створена ця виставка. Аби винні все ж були покарані.
Читайте також: День Гідності і Свободи. Фотоспогади учасниці Майдану