У Львівському Національному музеї відкрили унікальну "Красоту барвности"

У межах виставки української кольорової графіки "Красота барвности" з фондів Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, яку відкрили в його історичному корпусі, експонується  дивовижа. Це два кольорові рисунки свого часу знаного українського маляра, декоратора і педагога Євгена Сагайдачного – "Церква в Космачі" та "Церква в Черганівці", роз'єднаних на два окремих аркуші з одного. Інакше кажучи, малюнки, виконані на одному аркуші з двох сторін, отримали незалежне один від одного життя. Це чи не вперше такий випадок у практиці реставраторів творів графіки, зокрема у Львові. За схожим принципом отримали нове життя і два автопортрети Ольги Плешкан, які теж увійшли до цієї експозиції. А загалом мова про близько 80 реставрованих творів понад 50 художників, які творили, починаючи з середини ХІХ століття і завершуючи другою половиною ХХ ст. Виставка присвячена 50-літтю започаткування реставрації творів графіки в Національному музеї у Львові та презентує найкращі досягнення музейних реставраторів за цей період, інформує "Еспресо.Захід".

Як розповів реставратор вищої категорії, керівник відділу реставрації предметів на паперовій основі Національного музею у Львові Вадим Волков (який, властиво, і роз'єднав ці рисунки), завдання було надскладним – адже до цього часу ніхто такого у львівських координатах не робив. Та й в українських, можливо, також. Відтак порадитися не було з ким – довелося покладатися виключно на власні здобуті знання та професійну інтуїцію. А цих знань у нього однозначно не бракує. Вадим Волков є ініціатором заснування майстерні реставрації графіки у Національному музеї у Львові, свого часу чимало стажувався в Києві, Москві, Санкт-Петербурзі, Вільнюсі та з 2019 року є також заступником голови Комісії з атестації художників-реставраторів при Міністерстві культури та інформаційної політики України. І знання та інтуїція вкотре його не підвели. Хоча Вадим Волков зауважує: роз'єднувати можна далеко не все, а тільки ті речі, де є добрий фарбовий шар і де він добре тримається основи. 

"Я не знаю у практиці роз'єднання оригінальних творів на папері на дві частини, – говорить Вадим Волков. – І дуже тішуся, що зумів це зробити. Коли ще в 1970-х роках обирав собі графіку як напрям для роботи, то її реставрацію могли виконувати тільки або великі майстерні, або великі музеї. Скажімо, в Україні – тільки єдині центральні реставраційні майстерні, а в колишньому Союзі –  тільки Ермітаж, Третьяковка та ще кілька мистецьких скарбниць. Бо якщо згрубша ікону можна взяти на стіл і з нею працювати, то для реставрації графіки потрібно мінімум три кімнати, де  в одній відбувається хімічна обробка творів, в іншій безпосередньо з цими творами працюється, а ще в іншій твори відпресовують і висушують після реставрації. Уже з цього огляду для меншого музею знайти стільки вільного місця  – проблема. А була ж іще купа інакших причин, чому реставрацією графіки років 40-50 тому практично ніхто не займався".

"Бачите, крім типових причин руйнування – природного старіння, неправильного поводження з твором чи шкідливих умов зберігання, – розповідає  кураторка виставки, завідувачка відділу графіки Національного музею у Львові Марія Цимбаліста, – графіка може зазнавати також специфічних пошкоджень як паперової основи так і фарбових шарів. Скажімо, пастель може осипатися від найменшого дотику, гуаш тече від вологи, акварель втрачає свіжість через пожовтіння паперу.  Приміром, ми виставили дві акварелі художника-баталіста, сотника УНР Леоніда Перфецького. Вони потрапили до нас кілька років тому і були в жахливому стані – пожовклі, збляклі, обдерті,  в жирних плямах, проклеєні зі звороту скотчем. І тільки  реставрація дозволила побачити, наскільки вони справді прекрасні".  

Більшість творів, представлені в експозиції, можуть з повним правом мати примітку "уперше". Уперше виставляється  акварельний Пейзаж Івана Труша, кумедна акварель "Цьоця" Олекси Новаківського (сердитий лев намальований, швидше за все, з виховательки художникових дітей, якої – відповідно до історії родини – й сам Олекса Новаківський трохи побоювався), пастель "Біля криниці" Миколи Івасюка й інші цікаві речі.

У межах виставки на слуху опиняються імена Тараса Шевченка, Миколи Пимоненка, Теофіла Копистинського, Василя та Миколи Кричевських, Михайла Жука та великої плеяди інших знаних і невідомих митців, чий творчий доробок сьогодні складає фонд графіки Національного музею у Львові. До слова, кольорова графіка в цьому фонді, який налічує 45 тисяч творів, загалом займає п'яту частину. 

"Коли люди думають про графіку, то – як правило –  уявляють насамперед лінії та штрихи, контрасти білого та чорного, – міркує Марія Цимбаліста. – А тут є ще й колір та його відтінки, що на папері завжди звучать інакше, ніж на полотні, й іншими засобами виконуються. Порівняно з живописом, графіка має більш інтимний характер, вона значно менша за розміром, використовує дешевші матеріали. Але це не означає, що поступається живопису за мистецькими якостями. У цю експозицію ми включили як рисунки, що є самостійними творами, так і ті, що показують робочу кухню художника". 

Приміром, таким – робочим – є виставлений кольоровий ескіз вітража "Христос благословляє дітей" Модеста Сосенка для церкви Архангела Михаїла в Підберізцях, що в межах виставки фігурує як самобутній графічний твір. Художник виконав його на обгортковому папері, аж ніяк не призначеному для зберігання у віках. Відтак донині ескіз дійшов з численними заломами, потертостями, розривами та втратами основи, замащений, засалений, вражений пліснявою.  Після чаклування над ним Вадима Волкова нині маємо чудову роботу знаменитого майстра.

Варте уваги, що, крім графічних творів, врятованих  Вадимом Волковим (а загалом цей професіонал повернув до життя таких понад 5000), експозицію склали також реставраторські праці Галини Кіт, Олі Чучвери та Сергія Хоменка. Як і те, що організатори виставки подумали про глядачів: вийшовши з виставки, кожен знатиме вже не тільки про всі види графіки, а й про специфіку її реставрування.

І про оригінальну назву виставки "Красота барвности". В її основу ліг запис одного з провідних митців кінця ХІХ – початку ХХ століття, художника та мистецтвознавця Юліана Панькевича, зроблений  на звороті його "Краєвиду з дорогою" (теж, до речі, сьогодні заекспонованого): "Істотою малярства є красота барвности". 

P.S. Перша кураторська екскурсія виставкою "Красота барвности" у Національному музеї у Львові уже цієї неділі (о 15:00). Її проведе найавторитетніший реставратор графіки Вадим Волков. 

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook–сторінку.