Щороку 11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат в науці. За даними Інституту статистики ЮНЕСКО, лише 28% науковців у світі – жінки. Це сміливі і цілеспрямовані люди, які продовжують руйнувати суспільні стереотипи під час вибору професії та досягають наукових висот кожна у своїй сфері.
Ми у "Еспресо.Захід" підготували історії деяких відомих науковиць Львова, які надихають на пошук і підкорення вершин у найскладніших наукових спеціалізаціях. Насправді їх набагато більше, ці 10 – як стимул до наукового сприйняття світу і запрошення вийти з кухні і творити своє дослідження.
Кандидатка хімічних наук, старша наукова співробітниця, керівничка відділення фізико-хімії горючих копалин Інституту фізико-органічної хімії і вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України. Галина Мідяна досліджує понад 40 років в рамках актуального і перспективного наукового напрямку – фізична хімія розчинів.
Захистила докторську дисертацію "Механізми наноструктурування внутрішнього вільного простору в склокерамічних матеріалах електронної техніки". Докторка технічних наук – неодноразова переможниця студентських науково-практичних конференцій, всеукраїнських олімпіад, стипендіатка Університету прикладних наук м. Штайнфурт (Німеччина), Академії імені Яна Длугоша (Ченстохова, Польща) у рамках стипендіальної програми Міжнародного Вишеградського Фонду тощо. Серед її досягнень – гранти Президента України для підтримки наукових досліджень, гранти на участь в Міжнародній школі з атомної та молекулярної спектроскопії (Сицилія, Італія) за сприяння НАТО та в Міжнародній школі NFFA (Барселона, Іспанія). Науковиця досліджує сенсорні елементи на основі халькогенідних стекол та оксидної кераміки. Їх застосовують у багатьох сферах.
Доцентка кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету "Львівська політехніка", голова Львівського астрономічного товариства. Відома у наукових колах тим, що розробила метод врахування впливу іоносфери в задачах координатного забезпечення та програмне забезпечення для регулярного обчислення параметрів іоносфери за даними супутникових вимірювань для використання на перманентній станції SULP, теоретичні положення і практичні рекомендації щодо розв'язання науково-прикладної проблеми впливу іоносфери в задачах координатного забезпечення на основі технології безперервного її моніторингу з використанням радіосигналів навігаційних супутникових систем в реальному масштабі часу та ін.
Докторка юридичних наук, заслужена юристка України, професорка кафедри цивільного права і процесу Львівського національного університету ім. І.Франка. Ця жінка є авторкою і співавторкою багатьох законів України (земельного, про власність, сімейного кодексу та ін.), провідною вченою у галузі цивільного та сімейного права й авторкою багатьох підручників для майбутніх юристів.
Мовознавиця, докторка філологічних наук, професорка кафедри телебачення і радіомовлення Львівського національного університету ім. Івана Франка, професорка кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства, академік АН Вищої школи України, авторка понад 200 публікацій з питань української термінології, культури української мови, лінгводидактики, франкознавства, словників, посібників, монографій. Заслужена професорка ЛНУ ім. Івана Франка.
Кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України, відділ етнології сучасності. Її наукові зацікавлення – історія етнології, міграційні процеси, українці за межами України, народна релігійність.
Докторантка Львівської національної академії мистецтв, знана дослідниця українського діаспорного мистецтва. Мистецтвознавиця досліджує малознані сторінки українського мистецтва, апелює до першоджерел і відкриває світові неймовірні подробиці про українських художників. Про Василя Курилика науковця писала дослідження з допомогою канадських інституцій, Никифора Дровняка досліджувала у польській Криниці. Смілива, творча і перспективна дослідниця.
Дослідниця в галузі гендерних студій, історикиня та антропологиня, феміністка, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця відділу соціальної антропології Інституту народознавства НАН України, президентка Української асоціації досліджень жіночої історії. Саме вона чи не першою в Україні на повен голос заговорила про гендер і жіночу історію, а до того ж розробила авторські курси. Завдяки активній позиції Оксани Кісь відбулися зрушення не тільки в науковому, а й у суспільно-політичному житті. Вона є співавторкою відкритих листів до політичних, державних і релігійних діячів на захист жінки.
16-річна винахідниця їздила на міжнародну студентську конференцію "Perspektywy Woman in Tech Summit"- подію для жінок, які захоплюються Tech-сферою. Вона була у складі делегації студенток зі всієї України. А взяли Настю, таку маленьку, бо раніше вона представляла Україну на міжнародному конкурсі наукових проєктів Intel ISEF, що відбувався у м. Пітсбург (США). Вона презентувала свій винахід для зрошування пустель. Дівчина пропонує насипати у пустелях темні гірські породи або чорний пісок, який буде притягувати сонячну радіацію, а повітря над темними плямами нагріватиметься швидше. Завдяки цьому морське повітря, яке рухатиметься у бік пустелі, перетворюватиметься на хмару і випадатиме у вигляді дощу. А ще дівчина розрахувала, як зменшити кількість паперу для виготовлення одноразового горнятка.
Одинадцятикласниця Соломія брала участь у міжнародному конкурсі Intel ISEF (International Science and Engineering Fair), проєктах Малої академії наук, є призеркою всеукраїнських конкурсів Intel Tehno та Intel Eco. Соломія створила модель штучного інтелекту, яка аналізує електрокардіограму, на основі якої ставить пацієнту діагноз. Програма має полегшити роботу медиків, їм залишиться тільки перевірити готовий аналіз. Цей проєкт отримав перемогу на конкурсі Intel Eco, завдяки якому Соломія змогла взяти участь у міжнародному конкурсі для підлітків-науковців у США.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку