Із Нескореними спілкувалася журналістка "Еспресо.Захід".
Воїни, чия воля сильніша за тіло. Це справді про людей, котрі брали участь у відборі. Чоловіки з різноманітними травмами опановували нові для себе види спорту, змагалися, аби довести, що навіть після важкого поранення не все втрачено.
Іван Молдун – солдат-десантник. Торік у вересні він добровільно вирушив у військо. Воював на Донеччині, де й отримав поранення: в окоп, де перебував чоловік, прилетіла міна. Після випадку військовий втратив обидві ноги. Відтоді постійно в лікарнях, чекає на протезування, але не втрачає жагу до життя і взяв участь у відбіркових змаганнях. Поки перебував у лікарнях, опанував новий для нього вид спорту. Почав стріляти з лука і зараз намагається потрапити на Міжнародні спортивні ветеранські змагання.
"Це насамперед моя реабілітація, – каже Іван Молдун. – Адже, щоб стати на протез, треба гарна фізична підготовка. Це те, що потрібно для мене. Протезування й усе інше, що я зараз роблю, – заради дітей. Моя сім’я залишається, мені потрібно бути з ними. Вони мене дуже мотивують".
Фото: архів Івана Молдуна
На Іграх Нескорених Івана дуже підтримує дружина. Поки діти за кордоном, вона допомагає чоловікові повернутися до повноцінного життя.
"Мені особисто найстрашніше було, як це сприймуть діти, – розповідає дружина Катерина. – Дуже хотілося, щоб чоловік брав участь, щоб діти продовжували відчувати гордість за тата. Вони підтримують, кажуть, що тато сильний, він впорається, він зможе, тобто це про віру в себе".
Фото: архів Івана Молдуна
А ось Сергій Калитюк цього року у збірній – тренер з настільного тенісу. Для нього це вже не перші ігри, адже чоловіка було поранено ще на початку російської агресії. Брав участь в операції з підсилення Луганського аеропорту, воював на Донеччині, де й дістав поранення. У цивільному житті любив спорт, тож після поранення теж вирішив продовжити тренуватися і займатися настільним тенісом.
"Спочатку я брав участь в Іграх Героїв, а потім відбувалися Ігри Нескорених. Якось був день відкритих дверей, де представляли усі види спорту, з якими можна було брати участь у змаганнях. Настільного тенісу там не було й нічого подібного теж, – пригадує Сергій. – Я думав, не братиму участі, але побачив стрільбу з лука. Спробував постріляти, та оскільки спина не тримає, я падав. Не знав, чи зможу. Але почав прив’язувати себе і все вдалося".
Фото: архів Сергія Калитюка
Наполегливість Сергія допомогла опанувати різні види спорту. Стрільба з лука, хендбайк, баскетбол на візках, стрільба з пістолета, з гвинтівки – і це не весь перелік змагань, участь у яких брав військовий. А цього року вперше на Іграх Нескорених відбулися змагання із настільного тенісу, де він став тренером.
Таких історій на Іграх Нескорених безліч. Лише цього року у відбіркових змаганнях брали участь понад дві сотні військових з усієї України.
"Насправді спорт – це інструмент, який не має кордонів, – каже головна тренерка команди Ігри Нескорених Олена Яновська. – Тобто людина може розвиватися з ним безкінечно. Коли людина перебуває на біговій доріжці, крутить педалі чи веслує – поринає сама у себе, у свої думки, приймає себе такою, якою вона є. Вона бореться зі своїми страхами, зі своїми "не можу" і долає страхи на кожному сантиметрі".
Читайте також: Ігри Нескорених у Львові. Фоторепортаж змагань з плавання
"На Іграх Нескорених присутні люди, котрі зазнали поранень, – каже міністерка у справах ветеранів Юлія Лапутіна. – Коли вони опановують інший вид діяльності, яким є спорт і фізична активність, – це вже перемога над собою. Тому поширення такої діяльності на всю країну дуже важливо".
Львівщина вперше прийняла Всеукраїнський етап Ігор нескорених. У результаті 24 учасники відберуть у національну збірну і восени цього року вони вирушать на міжнародні спортивні змагання Invictus games у Німеччині.