Розпочинається святкування з літургій у церквах, а опісля всі люди разом з хоругвами (у Карпатах їх називають "річі"), колядниками та з церковними служителями йдуть до річки. Якщо погодна дозволяє, перед Водохрещам вирізають хрест з льоду, тим самим роблячи ополонку для купання.
На цьому святі більшість людей – у традиційному гуцульському одязі, з тарою для святої води. Завершувалося все освяченням та хресною ходою до церкви.
Купання на Йордана – ритуал, якого тут досі дотримуються. Старожили кажуть: "Скупнешся у річці на Водохреща – не слабуватимеш увесь рік і ніяка нечисть тебе не вчєпетси". Цим ритуалом людина може очистити своє тіло та увійти у новий рік "чистою". Але потрібно зважати на те, що це не ритуал "змиття гріхів", і якщо увійти у воду, то гріхи не очистяться, як дехто хибно вважає.
Гуцули вірять у це і щороку беруть із собою речі до води. Одразу після освячення води купалися, можна побачити навіть маленьких діток, які приходять з батьками. Коли людина занурюється у воду, її думки мають бути чистими, після чого потрібно тричі похреститися. Якщо в селі є купальня, туди також з’їжджаються охочі освятитися. Варто зазначити, що людина має бути готова до цього, як морально так і фізично, інакше вона знехтує своїм здоров’ям і матиме гріх.
Колядники – невід’ємний атрибут на Йордана у Карпатах. Усі колядницькі табори (групи) збираються до церкви й колядують, обходячи храм три рази. Усі гроші, які заколядували, віддають на церкву. Цьогоріч наймолодша партія Верховинського району в селі Красник заколядувала 45 тисяч, усі гроші – це пожертви.
Після завершення літургії та процесу освячення колядники йдуть на розколяду.
Розколяда – це крапка в новорічно-різдвяному циклі для гуцулів. Колядники та їхні родини збираються разом і святкують це дійство. Обов’язковими є багато колядок і танців, музики і, звичайно, віншувань. Гуцули називають це "набутками", і тривають вони до самої ночі.
Софія Мартищук, усі фото - авторки