Про видатного українця згадує "Еспресо.Захід"
Юрій-Богдан Шухевич народився 28 березня 1933 року в українській родині Наталі та Романа Шухевичів у селі Оглядів на Львівщині. А вже наступного року його батько на три роки потрапив до польського концтабору за приналежність до ОУН.
Сам Юрій Шухевич в 11-річному віці разом із матір'ю з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі були заарештовані й заслані у Сибір. За два роки його перевели від матері у в дитбудинок для дітей "ворогів народу" на Донбасі.
Коли йому виповнилося 16 років, радянський режим засудив юного Шухевича до 10 років ув'язнення в тюрмі у Володимирі. За політичну діяльність батька. А по закінченню 10-річного терміну його повторно засудили на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму. Ще не раз опісля тих двох термінів засуджували Юрія до ув'язнення.
Читайте також: "Сальва гранатів між стрілецькі стоянки": 106 років тому загинув Омелян Левицький
Повернутися до України він зміг лише у 1990 році, у віці 57 років і з втраченим повністю зором. Колись давно, після усіх своїх ув'язнень та заслань, коли Україна вже стала вільною та незалежною, він зустрів майора Львівського управління КДБ, який вів його справу, і сказав йому:
"Ви робили все, щоб України не було. Я знаю, що Україна не така, як має бути, за яку ми боролися. Але ж є Незалежна Україна! А що ви виробляли, аби тільки її не було? Хочете чи не хочете, а ми виграли".
Звання Героя України Шухевич отримав 2006 року від президента України Віктора Ющенка. За незалежної України він тривалий час брав активну участь у політичному та громадському житті держави. І завжди був переконаний, що сила українців полягає у їхній єдності.
"Ми повинні згуртуватися, бо тільки в єдності запорука нашої перемоги. В національній єдності. В цей складний час закликаю вас полишити всякі емоції, полишити розбрат і об'єднатися всім в ім'я майбутньої перемоги", – говорив Юрій Шухевич.
У ніч на 22 листопада у віці 89 років Юрій Шухевич відійшов у вічність в Німеччині, де перебував на лікуванні.