Те, що не зруйнувала ракета, руйнують зливи: у якому стані будинки на Стрийській у Львові через два місяці після обстрілу

6 вересня минуло два місяці з моменту ракетного удару по Львову, коли російський "калібр" влучив у житловий комплекс на Стрийській, який є пам’яткою архітектури місцевого значення. Загинули десять людей, два будинки практично повністю знищені, ще півтора десятка жителів залишилося без вікон, дверей в дахів. На якому етапі відновлювані роботи у цьому житловому комплексі та коли мешканці постраждалих квартир зможуть повернутись додому, дізнавався "Еспресо.Захід".   

Фото: Еспресо.Захід

Стелі попадали, перекриття тріснуло, але квартиру не визнали аварійною

Коли заходиш в овальний внутрішній дворик житлового комплексу, ніби потрапляєш в іншу реальність. Тут неочікувано тихо, якщо врахувати, що поруч – доволі шумна вулиця Стрийська. Час від часу чути звуки болгарок і молотків, будівельники виносять із будинків старі віконні рами. Частину вікон уже замінили, частина "зашиті" плівкою чи фанерою. Поруч з обмежувальними стрічками – мотузки, на яких сохне випраний одяг. У дворі розмовляють дві жінки: судячи з розмови, шукають майстра "до відкосів", який десь подівся. Вони – мешканки будинків, які не є аварійними, хоча квартири й постраждали, а тому можливості отримати компенсацію на оренду житла, поки триває ремонт, не мають.

Фото: Еспресо.Захід

"У мене від вибуху позлітала плитка у ванній кімнаті, побила ванну й унітаз. Довелося класти нову плитку, купувати нову ванну. Перемуровували міжкімнатні стіни, бо вони посунулись. Добре, що несучі стіни цілі. Міжкімнатні двері повилітали з коробками! Майже все ремонтували власним коштом, – каже пані Тетяна, мешканка будинку № 60, який не є аварійним. За кошти міста в її квартирі встановили вікна. Однак встановлення вікон "від міста", як виявилося, справа тривала: спочатку встановлюють самі вікна, днів за десять – підвіконня, а потім ще треба чекати майстра, який зробить відкоси. 

Утім у значно гіршій ситуації її сусіди з четвертого поверху. Це останній поверх, а оскільки дах від вибуху знесло, то і квартири сильно пошкоджені – жити там неможливо.

"Люди подали заявку, аби ці чотири квартири визнали аварійними. Бо щоб отримати компенсацію на оренду житла, має бути документ, що будинок в аварійному стані. А він не визнаний аварійним. Але на четвертому поверсі стелі попадали, перекриття тріснули. У жахливому стані несучі стіни, проблеми з дахом. Туди привезли вікна і просто залишили у квартирі, – їх немає логіки зараз встановлювати, бо не відомо що буде з будинком і несучими стінами. І таких "приколів" дуже багато", – каже ще одна сусідка.

єВідновлення, якого нема

У будинку № 58 нові вікна уже встановлені. Однак, виявилось, що лише з одного боку –  який видно.

"Чекаю, коли Садовий приїде фотографуватися на фоні гарної картинки, – встановлених вікон з двору. Але у мене вікна виходять на інший бік, і їх досі немає. Вони досі затягнуті клейонкою, кватирку зробила з марлі. Нам спочатку обіцяли, що  все буде до 15 вересня, тепер – до кінця вересня, – каже Олександра, яка мешкає у будинку №58. – Вчора до мене задзвонили з житлового департаменту, що сьогодні прийде якась комісія від Дії оглядати стан помешкання. Серйозно? А тепер, через два місяці, коли ми вже розгребли, зробили, що могли, ви йдете дивитися? Усе робиться для того, аби потім нічого не виплатити. У Дії є багато пунктів, що якщо комісія прийде, а ремонт уже зроблений, нічого не виплачуватимуть. Тому і йдуть два місяці". 

Фото: Еспресо.Захід

Утім навіть подати заявку на єВідновлення у Дії вдалося не всім, адже чимало жителів зруйнованих будинків зараз займаються відновленням документів на житло. В електронних реєстрах є дані лише про ту нерухомість, яку впродовж останніх десяти років продавали чи передавали у спадок. Але багато людей живуть тут десятки років і власник квартири не змінювався, тож в електронних реєстрах даних немає. А без них подати заявку в Дії не вийде.

 Жінки кажуть, якби не допомога міжнародних організацій та власні заощадження, то не змогли б повернутись у свої квартири. Скажімо, місто компенсує 8000 грн за вхідні двері, однак знайти двері за таку ціну нереально. Здебільшого виходило до 15 тисяч гривень. Для самотніх пенсіонерів, яких тут чимало, це захмарна цифра. 
 

Різні будинки відновлюють різні підрядники, і не всі однаково відповідальні

Як розповіла голова ОСББ "Стрийська підкова" Ірена Стецик, пошкоджені будинки розділили між шістьма районними адміністраціями Львова, тому підрядники всюди різні. І не всі однаково ставляться до роботи.

Фото: Еспресо.Захід

 

"Звичайно, всім хотілося б, аби роботи йшли швидше, але маємо розуміти, що це не просто ремонт, а аварійно-відновлювальні роботи. Без  висновку техексперта нічого робити не можна. Приліт був дуже потужний і руйнування, які спочатку не були такими явними, за два місяці проявились. Тому і будівельники себе перестраховують, бо йдеться про безпеку. Йдуть зливи, руйнування продовжуються. Те, що не було зруйновано прильотом, руйнується дощами, – каже Ірена Стецик. –  Важко за усім встигати, бо підрядники різні. А людський фактор відіграє важливу роль. Хтось із розумінням ставиться, хтось починає розділяти: ось це руйнування, а це вже не руйнування. Наприклад, демонтували дах. У процесі демонтажу відлетів шматок фронтону, а підрядник каже – це вже не наслідок прильоту. Але ж це теж треба відновити, інакше буде затікання і руйнування продовжиться".

 За словами голови ОСББ, у міськраді обіцяють, що до зими всі будинки будуть з дахами. Можливо, у 62-й та 68-й можна буде повернутися жити до зими, а у 64-й та 66-й – точно ні. На відновлення цих будинків потрібен, мабуть, рік, припускає Ірена Стецик.
  "Я сьогодні зустріла мешканку одного з цих будинків – у неї вся голова та спина була посічена склом. За ці два місяці вона схудла майже на половину, чоловік після інсульту. Вони не мають де жити. Щодня приходять сюди, намагаються врятувати якесь своє майно, – каже Ірена Стецик. – Для людей старшого віку кожна їхня особиста річ – на вагу золота. А тут десь 70% мешканців були старші люди. Їх поселили в модульному містечку, але це не ті умови, що у своєму помешканні. Вони важко це переживають". 
 

Ракета пробила перекриття аж до першого поверху

 У будинку №64 наразі виносять перекриття. Саме сюди влучив ворожий "Кинджал" і пролетів аж до першого поверху. 

Фото: Еспресо.Захід

Саме у цей під'їзд влучила ракета і пробила перекриття аж до першого поверху
 

"Тут були муровані цегляні перекриття. Ми все це розбирали. Але найтяжче було в перші дні, коли розбирали завали. Виносили знищені пральні машинки, холодильники, іграшки. Психологічно, це було дуже важко, бо це чиєсь знищене життя. Я приїжджав додому хворий", – каже один з будівельників.  

Чоловік каже, що через те, що треба заливати перекриття, роботи тривають довго, адже бетон має 21 день сохнути. Заважають роботам і сильні дощі. Тож він цілком згодний з прогнозом голови ОСББ:  повернутися сюди жити можна буде хіба що наступного року. 

"Хоча я не зміг би тут жити. Дочекався б, поки все тут відновлять, і продав квартиру. Психологічно тут дуже важко", – каже чоловік. 

Про те, що повернутись у ці квартири зможуть не усі, кажуть і самі жителі. Та й орендарі, які винаймали квартири у цьому житловому комплексі, намагаються знайти інше житло і з’їхати. 

Фото: Еспресо.Захід

Бізнес-центр поруч з житловим комплексом
 

6 липня Росія атакувала Львів ракетами: пошкодили житловий комплекс, школу, гуртожитки. Десятеро людей загинули та понад 40 постраждали. Місто пообіцяло виділити на відновлення зруйнованих помешкань у Львові 100 млн грн.