Жити за київським часом: що означає скасування літнього часу та яка історія переведення годинників

"Еспресо.Захід" розповість про міжнародну систему часу, історію переведення годинників та що означає скасування переходу на літній час в Україні, за яке проголосувала 16 липня Верховна Рада.

Міжнародна система часу й Україна

Більшість країни перебуває в +2 часовому поясі. Фото: Вікіпедія

Міжнародна система часу є важливою складовою глобальної інфраструктури, яка забезпечує координацію діяльності між країнами та регіонами. Вона включає стандартизацію часу, використання часових поясів і практики переведення годинників.

Перші спроби стандартизувати час почалися ще в XIX столітті з розвитком залізничного транспорту й телеграфу. У середині XIX ст. у Великій Британії почали проваджувати офіційний час за Гринвічем, і до кінця століття вся Англія користувалася ним. Також у цей період американські й англійські вчені придумали систему часових поясів, щоб покінчити з плутаниною, спричиненою використанням свого власного сонячного часу в кожній окремо взятій місцевості.

Земну кулю розподілили на 24 часові пояси шириною в середньому 15°, кожен з яких відрізняється від сусіднього на годину. Це дає змогу враховувати різницю в положенні Сонця на небі у різних місцях планети.

З розвитком атомних годинників у другій половині ХХ століття точністю часу почали встановлювати за допомогою всесвітнього координованого часу (UTC), який у 1961 році ввели замість часу за Гринвічем.

Територія України по довготі має протяжність 17°57′, або приблизно 1,23 години і розташована в межах другого часового поясу. Близько 85% території країни (приблизно 527 тис. км кв.) розташовується в другому поясі, незначна частина Закарпаття – у першому, а Луганська й Донецька області, східні частини Харківської та Запорізької областей – у третьому. Тому на території України діє час другого часового поясу (UTC+2). Він називається в Україні київським часом.

Історія переведення годинників

Ідея переведення часу на літній і зимовий періоди належить Бенджаміну Франкліну (тому самому, що зображений на стодоларовій купюрі), який запропонував її ще 1784 року для економії свічок. Однак уперше на практиці цю концепцію впровадили в Німеччині та Австро-Угорщині під час Першої світової війни, 30 квітня 1916 року, для зменшення споживання вугілля. Після цього інші країни також почали впроваджувати цю практику.

Офіційно в межах тодішнього ЄС "літній час" затвердили у 1980-му. В Україні вперше переведення годинників на літній час запровадили 1981 року, коли Україна ще була частиною Радянського Союзу. Європейську директиву про синхронізацію переходу на літній час ввели, аби уникнути хаосу з транспортом.

Після здобуття незалежності Україна продовжила цю практику. Згідно з чинним законодавством, переведення годинників здійснюють двічі на рік: на літній час – в останню неділю березня, на зимовий час – в останню неділю жовтня.

Цікавий факт: 1994 року Верховна Рада АР Криму встановила час третього поясу, що на годину випереджав прийнятий в Україні, тобто московський час. Проте вже з 30 березня 1997 року регіон повернувся до використання київського часу, оскільки Конституційний Суд України визнав такі дії незаконними.

Спроби скасувати переведення часу в Україні

Фото: 5.ua

В Україні неодноразово порушували питання про скасування переведення годинників. Найбільш відомі спроби відбулися у 2011 та 2020 роках:

У 2011 році Верховна Рада України ухвалила постанову, якою скасовувала перехід на зимовий час, тобто залишила літній. У цей рік Росія скасувала перехід на зимовий час (2014 року поміняла на літній), тодішній президент Янукович торгувався з РФ і це питання було частиною торгів. Фактично в Україні за цим рішенням мав діяти третій часовий пояс (московський). Проте після суспільного обурення та негативної реакції громадськості через місяць постанову скасували й повернулися до попереднього режиму часу.

У 2020 році до Верховної Ради України внесли проєкт закону "Про обчислення часу в Україні", який передбачав відмову від сезонного переходу часу з 2021 року, встановлення єдиного київського часу на території України, однак не вказував, якого саме – літнього чи зимового, що викликало чимало дискусій.

У березні 2021 року парламент розглянув цей законопроєкт, він пройшов перше читання, але подальший розгляд відклали на невизначений час, тож щорічні переведення годинників продовжилися.

Після кількох років на паузі цей законопроєкт, автором якого є чинний спікер ВР Руслан Стефанчук, був доопрацьований і прийнятий 16 липня 2024 року. Набуття чинності очікується 1 січня 2025 року. За законопроєкт проголосував 261 депутат, проти – 3, утрималися – 13.

"Тобто в цьому році ми ще в останню неділю жовтня (27-го числа) переведемо стрілки на зимовий час і далі вже переведення на літній час із 2025-го та далі не буде", – пояснив нардеп Ярослав Железняк.

Отже, восени українці перейдуть на зимовий час і залишаться на ньому, це завжди буде UTC+2, або київський час.

Плюси та мінуси переведення часу

Фото: Freepik

Звісно ж, переведення часу має і прихильників, і тих, хто проти цього. Якщо говорити про ситуацію у світі, то більшість країн не переводить годинник (близько півтори сотні), натомість близько 70 країн продовжують це робити.

До тих, хто переводить стрілки годинників, належать усі країни ЄС, Велика Британія, Норвегія, Швейцарія Ісландія, США (за винятком штатів Аризона та Гаваї), Канада (в більшості провінцій), Ізраїль, Нова Зеландія, Чилі й інші.

Цікава деталь: у 2019 році в ЄС скасували обов'язкове для всіх країн переведення часу, та країни надалі це роблять.

Натомість не переводять годинник майже всі країни Азії, Африки, Індонезії, Південної Америки.

Чому багато країн відмовилося від переведення часу

На це є низка причин:

Кліматичні умови. У деяких країнах, особливо ближче до екватора, різниця в тривалості дня та ночі протягом року є незначною, тому немає великого сенсу в переведенні годинників.

Економічна неефективність. Деякі країни не бачать значної економії енергії від переведення часу. За оцінками чеських учених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.

Здоров'я та комфорт. Переведення годинників може негативно впливати на здоров'я та біологічні ритми людей. Зокрема, про це під час свого перебування в кріслі міністерки охорони здоров’я наголошувала Уляна Супрун.

Адміністративні труднощі. Для деяких країн, особливо тих, які мають значні міжнародні зв'язки, переведення часу може створювати додаткові труднощі в координації.

Однак ті країни, які продовжують переводити годинники, наполягають, що у країнах з помірним кліматом переведення часу може призводити до економії електроенергії шляхом меншого використання освітлення, а більше світлового дня у вечірній час може бути корисним для соціальних та економічних активностей.

Скасування "літнього" часу спричинило бурхливу реакцію українців

Стосовно думки суспільства, то попередні опитування показували неоднозначний результат. Зокрема, дані соціологічного дослідження, проведеного компанією Active Group 25 березня 2023 року, показали, що понад 63% українців легко пристосовуються до переведення годинників на літній час, проте лише третина респондентів позитивно ставиться до такого переводу.

Однак є ще одна цікава деталь про переведення годинників – тепер Україна житиме за своїм, окремим від ЄС, часом. На це вказав депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович, чия партія утрималася від голосування за скасування переведення годинників.

"По-перше, це рішення означає, що сонце влітку вставатиме ледь не о третій годині, а в жовтні темрява наставатиме ще під час робочого дня. По-друге, через це значно збільшаться витрати енергії, з якою у нас і так катастрофа і для економії якої і придумано літній час. По-третє – це відвертий розворот у цьому питанні від Євросоюзу до Росії і країн Азії й Африки. … рішення ВР відриває Україну від цього європейського і євроатлантичного простору, розсинхронізовує наш час з часом усіх держав-членів ЄС", – каже нардеп і додає, що такі дії з боку України як кандидата в члени ЄС виглядають недружньо.

Натомість кандидатка біологічних наук та популяризаторка науки Ольга Маслова з ентузіазмом зустріла новину про скасування переведення стрілок годинників, кажучи, що "чекала на це з 2021 року, а говорила - з 2017".

"Якщо коротко – тема складна і дискутивна, бо Україна величезна прекрасна країна, в якій насправді більше однієї часової зони (пояса), але з двох зол стабільний київський час без переходу на літній – краще. Сама процедура "дьоргання стрілок" щопівроку вже давно визнана хронобіологами (фахівцями з біологічної ритміки) та дослідниками сну  не_корисною, а для деяких категорій людей навіть шкідливою", - каже науковиця й наводить чимало аргументів іноземних досліджень цього питання.

Щодо ЄС, то Маслова пише, що науковці там також "уболівають за скасування переведення і хто зна, можливо ми в цьому станемо піонерами".

"Зате цілорічно відрізнятимемось від московського часу, що теж важливо. Давайте хоч спробуємо так пожити пару років. Не сподобається – повернемо все назад, це ж не Конституцію міняти", - додає дослідниця.

У будь-якому випадку, варто відзначити, що президент України Володимир Зеленський також має сказати своє останнє слово щодо цього законопроєкту і поставити свій підпис під ним або повернути його на доопрацювання.

• "Я не знаю людей, які щасливі від того, що двічі на рік їхні біологічні годинники перелаштовуються": так спікер Верховної Ради України Руслан Стефанчук прокоментував питання важливості скасування переходу з зимового часу на літній