Як правильно повідомляти про корупцію та воєнні злочини: пояснення від ДБР
Державне бюро розслідувань закликало українців повідомляти, якщо вони стали свідками хабарництва, воєнних злочинів, зловживання владою, чи посадовими обов’язками, або якщо володієте інформацією про подібні правопорушення
У ДБР також розповіли, як правильно оформити звернення, щоб воно не залишилося без уваги і допомогло притягнути винних до відповідальності
З’ясуйте, чи належить справа до повноважень ДБР
"Щомісяця до нас надходять сотні повідомлень від громадян про різні злочини, але часто вони не містять достатньої інформації для належного реагування або не належать до нашої компетенції. Щоб звернення були ефективними й розглянутими, вони мають містити конкретні факти та докази й стосуватися осіб, підслідних ДБР. Лише тоді вони можуть стати підставою для початку кримінального провадження", – наголосила радниця з комунікацій ДБР Тетяна Сапьян.
Суб’єктами розслідувань Державного бюро розслідувань є:
- посадовці (від екпрезидентів, прем’єр-міністрів, народних депутатів і до майстрів лісу)
- правоохоронці (поліція, СБУ, Нацгвардія, НАБУ, САП, прикордонники)
- військовослужбовці (зокрема, у справах про воєнні злочини)
- судді.
ДБР найчастіше розслідує корупцію, зловживання владою, перевищення службових повноважень, службову недбалість, а також злочини, які скоїли військовослужбовці. До останнього належать випадки мародерства, недбалого виконання службових обов’язків чи розкрадання ресурсів.
В умовах війни до підслідності Бюро додаються також державна зрада, колабораційна діяльність і пособництво державі-агресору.
Що не належить до компетенції ДБР
- Побутові злочини (крадіжки, конфлікти, шахрайства чи ДТП) – не належать до компетенції органу. Про такі випадки слід повідомляти до Національної поліції або прокуратури.
Однак якщо звернення, яке не належить до підслідності ДБР, все ж надходить до Бюро, його обов’язково перескерують до відповідного підрозділу, який займається такими випадками.
Як звернутися до ДБР
Повідомити про злочин можна в кілька способів:
- написати на електронну пошту [email protected];
- зателефонувати на гарячу лінію за номером +38 (044) 300 27 07;
- заповнити онлайн-форму на сайті dbr.gov.ua;
- особисто звернутися до приймальні громадян у Києві, вул. Симона Петлюри, 15.
Окрім того, можна скористатися формою "анонімне повідомлення про кримінальне правопорушення" на сайті ДБР (https://dbr.gov.ua/anon-crime), якщо інформація стосується конкретної особи або містить факти про тяжкі чи особливо тяжкі злочини, які можна перевірити. Та якщо доказів недостатньо, варто все ж залишити контактні дані для зворотного зв’язку, щоб слідчі могли уточнити деталі.
У ДБР наголошують: у будь-якому випадку, незалежно від формату подання повідомлення, особу заявника не розкривають, а надані відомості зберігають у повній конфіденційності.
Важливі нюанси
Аби звернення не залишилося без реагування, у ДБР радять також чітко вказати:
- конкретні факти та обставини, що можуть свідчити про злочин (час, місце, осіб, дії)
- структуровано описати сам факт правопорушення
- додати наявні докази – фото, відео, документи
- переконатися, що справа належить до підслідності Бюро.
Варто зауважити, що загальні або емоційні фрази на кшталт "чиновники крадуть" не можуть стати підставою для розслідування – важливі лише конкретні факти та докази.
Як розглядаються звернення і типові помилки під час їх подання
Після отримання повідомлення ДБР реєструє його та перевіряє підслідність. Якщо факти підтверджуються, відкривається кримінальне провадження.
Як розповіли у Держбюро розслідувань бюро, громадяни часто припускаються типових помилок:
- подають заяви, що не належать до компетенції ДБР
- не надають конкретики та доказів
- вказують вигадані дані
- подають завідомо неправдиві повідомлення.
Важливо пам'ятати, що за останнє передбачена кримінальна відповідальність за ст. 383 КК України.
Детальніше з алгоритмом звернення до ДБР можна ознайомитись у відео.
Статистика ДБР
Станом на початок жовтня 2025 року ДБР завершили досудове розслідування та направили до суду 5 тис. 879 обвинувальних актів стосовно 6 тис. 321 особи.
Серед них: 2 посадовці категорії "А"; 4 народні депутати; 2 члени Кабінету Міністрів; 15 суддів; 1126 правоохоронців; 37 працівників податкових органів; 73 митники; 117 працівників Державної кримінально-виконавчої служби; 107 працівників Державної лісової охорони; 57 працівників органів та підрозділів цивільного захисту.
- Актуальне
- Важливе