"Він захоплював мене з дитинства": 34 роки тому в космос полетіла перша жінка-астронавтка Канади Роберта Бондар, чий батько з Прикарпаття

"Еспресо.Захід" розповість більше про першу жінку-астронавтку Канади й першу неврологиню, яка побувала в космосі, чиї предки були родом з Прикарпаття.

Ранні роки й освіта

Роберта Бондар народилася в місті Су-Сент-Марі, провінція Онтаріо, у родині Мілдред та Едварда Бондарів, емігрантки з Німеччини та українця з містечка Городенка на Івано-Франківщині. Батько працював керівником у міській службі комунального господарства, а мати викладала бізнес і комерцію. Батьки активно підтримували навчання дітей і заохочували їх до позашкільної діяльності.

Змалку Роберта опанувала й українську мову, якою добре володіє дотепер. Велику роль в її житті завжди відігравав спорт. Юнкою вона навчилася стріляти з гвинтівки та пістолета, плавати на каное, стрибати з парашутом, серед її хобі були піший туризм, риболовля, підводне плавання, велосипед, бігові лижі, фотографія тощо. Вона навіть має ліцензію пілота.

Інтерес до науки з’явився у Роберти ще в дитинстві. У сім років батько облаштував для неї лабораторію в підвалі, де вона проводила власні експерименти. У початковій школі Роберта здобула перше місце за усну презентацію про гідроенергетику. 

Найбільше ж її захоплював космос: вона будувала моделі ракет, а тітка, яка працювала на мисі Канаверал, надсилала їй плакати й емблеми американської космічної програми.

"Коли мені виповнилося вісім років, стати космонавтом було найцікавішим, що я могла собі уявити", – казала сама жінка.

У 1964 році Бондар закінчила школу Sir James Dunn Collegiate and Vocational School. Її науковий проєкт про біологію лісового наметового шовкопряда переміг на місцевому науковому конкурсі Rotary й потрапив на загальнонаціональний конкурс у Торонто. Ця робота принесла їй і першу літню наукову роботу — дослідження ялинової листовійки в установі, відомій сьогодні як Федеральний центр лісових досліджень Великих озер.

У школі Роберта активно займалася спортом, була капітанкою баскетбольної команди та отримала звання "спортсменка року". Під час випуску їй вручили нагороду за спортивне лідерство та стипендію.

Бондар здобула ґрунтовну університетську освіту в галузі науки й медицини. Вона отримала ступінь бакалавра зоології та сільського господарства в Університеті Ґвелфа, магістерський ступінь з експериментальної патології в Університеті Західного Онтаріо, докторський ступінь з нейронауки в Торонто та диплом лікаря в Університеті Макмастера. Під час навчання вона також співпрацювала з Канадським департаментом рибальства й лісового господарства.

Політ в космос

Попри всі попередні досягнення, Роберта Бондар не полишала мрію про космос. Тож щойно з'явилася можливість, подала заявку на приєднання до програми підготовки астронавтів у 1983 році. Серед близько 4300 претендентів було обрано 6 людей - п'ятеро чоловіків і одну жінку. Нею стала саме Роберта. Так у 1984 р. вона опинилася у групі астронавтів NASA, що мали відправитись у експедицію STS-42. 

22-30 січня 1992 року відбувся її політ у космос, і вона стала першою канадською жінкою - астронавткою, ще й першою поєднала свої знання із медицини із космічним польотом. Її завданням у тому польоті було дослідження впливу невагомості на людину та рослини, зокрема вивчення впливу мікрогравітації на кровотік у мозку та орієнтацію людини у невагомості. 

Роберта Бондар переконана, що результати проведених нею та її колегами експериментів у космосі допоможуть вивчати тяжкі захворювання, зокрема діабет та хворобу Паркінсона.

У рамках експедиції STS-42, що стала 45-м стартом системи космічних запусків багаторазового використання Space Shuttle і 14-м польотом шаттла Discovery, міжнародний екіпаж умовно поділили на "червону" і "синю" команди. Так зручніше було проводити експерименти з адаптації нервової системи людини до умов невагомості. Отже, у відсіку корисного вантажу Discovery вони працювали у дві 12-годинні зміни. Такий підхід дозволяв контролювати наукові експерименти щогодини. Насправді на орбіті їхні робочі зміни тривали по 16-18 годин. 

Одні вивчали закономірності росту рослин та живих організмів у невагомості, механізми відчуття сили тяжіння та світла різних видів флори за низької гравітації. Інші намагалися оцінити вплив випромінювання іонізованих часток на розвиток біологічних систем. 

На питання, що найбільше її захоплювало в космосі, Роберта Бондар відповідала: "Без сумніву, дивитися на Землю з орбіти. Це єдине, що ви не можете імітувати".

Життя після космосу

Після завершення польотної кар’єри Бондар понад десять років очолювала міжнародну дослідницьку команду в NASA. Вона аналізувала дані, отримані під час космічних місій, щоб зрозуміти, як людське тіло відновлюється після перебування в космосі. Частину цих досліджень вона пов’язувала з вивченням хвороби Паркінсона та інших неврологічних ефектів.

фото: news.usask.ca

Окреме місце в житті Бондар займає фотографія. Вона спеціалізується на зйомці природних ландшафтів і навчалася професійної природної фотографії в Інституті Брукса в Каліфорнії. Роберта є авторкою чотирьох фотокниг, присвячених красі Землі. Також вона має сертифікати парашутистки й підводної дайверки

Бондар активно виступає як консультантка й лекторка, поєднуючи досвід астронавтки, лікарки, науковиці, фотографки та лідерки команд. Вона брала участь у радіо- й телеефірах, а також долучалася до роботи над фільмом Destiny in Space.

У 2009 році Роберта Бондар заснувала благодійний фонд The Roberta Bondar Foundation, який зосереджується на підвищенні екологічної свідомості.

Відзнаки і вшанування

Роберта Бондар отримала численні нагороди від організацій і університетів Канади. Серед них — премії Vanier та F. W. (Casey) Baldwin.

фото: brocku.ca

Вона стала першою астронавткою, яка отримала зірку на Канадській алеї слави. Її відкрили 1 жовтня 2011 року в Торонто.

У рідному місті Бондар відкрили парк і павільйон, названі на її честь, а також кілька шкіл, що мають її ім’я. З 2003 по 2009 рік вона обіймала посаду канцлерки Університету Трента.

У 2017 році Королівський монетний двір Канади випустив пам’ятну монету до 25-річчя її космічного польоту, а у 2018 році одну з канадських обсерваторій перейменували на Північну обсерваторію доктора Роберти Бондар.

бюст у Парку Роберти Бондар в її рідному містечку Су-Сент-Марі, провінція Онтаріо