У природі немає зайвих: у Міжнародний день біорізноманіття природоохоронці розповіли про роль ведмедя в екосистемі Карпат

Про вплив на екосистему бурого ведмедя розповіли у Всесвітньому фонді природи WWF-Україна.

фото: WWF Україна_Ужанський нацпарк

Ведмідь бурий (Ursus arctos), якого гуцули ласкаво називають "вуйко", – символ сили й могутності Карпат. Природоохоронці наголошують, що ведмідь – справжній "інженер екосистеми", чия життєдіяльність безпосередньо впливає на здоров'я й добробут тисяч інших видів: 

1. Ведмеді відіграють важливу роль в удобренні лісів, перетягуючи туші здобичі та залишаючи послід на своєму шляху. Вживаючи фрукти та горіхи, вони розсіюють насіння. Кожна насінина потрапляє у лісовий ґрунт з невеликою кількістю "добрив", що збільшує виживання проростків і сприяє природному відновленню лісів. 
2. Вони активно живляться ягодами – малиною, ожиною, чорницею – і допомагають цим рослинам "розселятися" в Карпатах. 
3. Ведмеді виконують роль природних "санітарів" лісу – вони поїдають падло. А також, як хижаки, підтримують чисельну рівновагу в інших популяціях, наприклад, оленів. 
4. Великі хижаки – ведмеді, вовки й рисі – є важливими індикаторами здоров’я екосистем. Для виживання їм потрібні великі, цілісні й добре збережені природні території з достатньою кормовою базою і мінімальним втручанням людини. Тож присутність великих хижаків свідчить, що екосистема перебуває у відносно здоровому стані та здатна підтримувати природний баланс. Такі природні середовища є важливими не лише для диких тварин, а й для людей, адже забезпечують численні екосистемні послуги – чисту воду, родючі ґрунти, регуляцію клімату та збереження біорізноманіття. 

фото: WWF Україна

"Бурого ведмедя часто називають "парасольковим видом". Це означає, що охорона територій, необхідних для його існування, автоматично допомагає зберігати тисячі інших видів рослин і тварин, які мешкають поруч. Якщо природне середовище придатне для життя ведмедя – одного з найбільших і найвибагливіших мешканців лісу – це означає, що воно здатне підтримувати й багато інших компонентів дикої природи", – пояснюють фахівці WWF-Україна. 

Скільки ведмедів в Україні і що їм загрожує 

фото: WWF Україна_Ужанський нацпарк

На середину 1970-х років популяція ведмедя бурого в Україні становила понад 1200 особин у Карпатах. На початок 90-х залишалося десь 600, а на початку 2000-х – не більш ніж 300 ведмедів. Скорочення чисельності стало підставою внесення ведмедя бурого до Червоної книги України (2003) як вид, що зникає. 

Наразі офіційні дані свідчать, що в українських Карпатах мешкає близько 300–350 ведмедів.  

Основною загрозою для ведмедя бурого залишається зростання навантаження на ліси – його основне середовище існування. Розвиток транспортної, міської та сільської інфраструктури без урахування ризиків для біорізноманіття (будівництво гірськолижних трас, розширення населених пунктів тощо) призводить до втрати та фрагментації оселищ. 

Чому люди можуть сприймати ведмедя вороже 

фото: WWF Україна_Ужанський нацпарк

Унаслідок господарської діяльності людини та соціально-економічного розвитку регіонів середовища існування ведмедів дедалі частіше зазнають руйнування або ізоляції. 

Зменшення природних кормових ресурсів у лісах змушує тварин шукати їжу поблизу людських господарств. Саме в таких ситуаціях виникають конфлікти між людьми та дикими тваринами. Захищаючи своє майно, люди інколи вдаються до радикальних рішень, що створює загрозу як для людей, так і для ведмедів. 

Додатковий чинник ризику – поширення недостовірної інформації про поведінку ведмедів. Міфи та страхи можуть провокувати агресивне ставлення до тварин і призводити до непередбачуваних наслідків – травмування або загибелі людей, а також знищення червонокнижних тварин. 

Електроогорожі – інструмент мирного співіснування 

фото: WWF Україна

Ефективним і гуманним інструментом сталого співіснування людей і диких тварин є електричні огорожі (електропастухи). Вони допомагають захищати фермерські господарства й пасіки від нападів великих хижаків, не завдаючи шкоди самим тваринам.  

У багатьох європейських країнах електроогорожі давно довели свою ефективність і стали звичним елементом захисту господарств. В Україні ж цей інструмент для багатьох власників ферм і пасік усе ще залишається відносно новим.  

Завдяки підтримці WWF-Україна пасічникам і фермерам Карпатського регіону вже передали та встановили 45 електроогорож. Вони підтвердили свою ефективність у захисті худоби, ферм і пасік, допомагаючи місцевим мешканцям жити поруч із дикою природою без втрат і з повагою до природних процесів. 

Важливо, що реалізовувати такі ініціативи допомагають міжнародні природоохоронні проєкти. Зокрема, підтримку у придбанні електроогорож надає проєкт COOP4SAFE ("Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні"), спрямований на розвиток безпечного співіснування людей і дикої природи в Карпатському регіоні. 

фото: WWF Україна_Ужанський нацпарк

Про проєкт COOP4SAFE 

Проєкт "Співпраця заради збереження біорізноманіття та забезпечення гармонійного співіснування людей і диких тварин у транскордонному регіоні" (COOP4SAFE) сприяє транскордонній співпраці та використовує інноваційні інструменти, які дозволяють залучати місцеві громади до природоохоронних ініціатив та  зробити свій внесок у збереження біорізноманіття в прикордонних районах Словаччини, Румунії та України.