Суди із забудовниками та обмеження ЛеоКарт: інтерв’ю з директоркою юридичного департаменту Львова Геленою Пайонкевич

Несплачені внески забудовників та дискусії довкола пільгового проїзду –  проблеми, з якими сьогодні стикається Львів. 

Львів неодноразово звертався до суду, аби стягнути із забудовників кошти пайової участі у розвиток соціальної інфраструктури міста. Попри те, що з початку 2021 року податок на забудову скасували, компанії, що розпочали будівництво до 2021 року зобов’язані виконати стару норму закону.

Про те, як місто захищає свої інтереси в судах і чому сусідам доведеться платити за своїх пільговиків, розповіла директорка юридичного департаменту Львівської міськради Гелена Пайонкевич.

Львів вже звертався до суду, аби стягнути із забудовників заборгування пайової участі. Чи є ризик, що навіть вигравши суд, забудовники проігнорують це рішення, і Львів так і залишиться без цих коштів?

У виконанні судових рішень завжди є ризики, але в цій ситуації ми хотіли наголосити, що існує процедура забезпечення їх виконання. Діє закон про виконавче провадження, на основі якого Державна виконавча служба може застосувати низку заходів. Проте головне не це.

Річ у тім, що наші боржники — це здебільшого великі компанії, які працюють у Львові. Тому до примусового стягнення доходить не так і часто. Бувають ситуації, коли сума сплачується ще в процесі судового розгляду. Крім того, ми схиляємо сторону до укладання мирових угод: розтерміновуємо виплати в межах бюджетного року, щоб темп був комфортним для боржника. Хоч суди — це моя безпосередня робота, я вважаю, що найкращий суд — той, який не відбувся. І здебільшого нам таки вдається знайти порозуміння.

А скільки приблизно зараз таких компаній, які заборгували місту кошти?

Складно це сказати. Через нечітко виписане законодавство ми маємо вже понад 100 судових справ у департаменті й, водночас, не можемо вирахувати фінальну суму заборгованості до копійки. Щоб контролювати ситуацію, наші колеги з департаменту економічного розвитку спільно з інспекцією держархбудконтролю аналізують декларації про введення об'єктів в експлуатацію. Щоразу, як вони виявляють випадок несплати, нас про це інформують, і ми одразу готуємо позов до суду.

Забудовник "Ірокс" не виконав рішення суду щодо демонтажу надбудови на вулиці Залізничній, перешкоджає реконструкції вулиці та зриває графіки. Чи є конкретні механізми примусу, щоб змусити забудовника виконати рішення суду?

Трохи не так. Міськрада мала викупити два об'єкти для суспільних потреб на вулиці Залізничній. Перший об'єкт — це підприємство "Вогнеборець", відомі в Україні виробники пожежогасників. І другий — це прибудова, яка належала компанії "Ірокс".

З «Вогнеборцем» нам вдалося погодити позицію відразу, дуже швидко. Компанія погодилась на наші умови: ми провели оцінку цього приміщення, уклали договір купівлі-продажу, оплатили кошти, і вже днями на засіданні виконавчого комітету було прийнято рішення про його демонтаж (тобто про розроблення проєктної документації на демонтаж цього об'єкту).

З компанією "Ірокс" ситуація інша: вони не погодились на нашу ціну. В судовому засіданні компанія провела експертизу, тому ціна збільшилася. Потім з ініціативи власника "Ірокс" була підписана мирова угода, яка передбачала добровільний демонтаж конструкції. І станом на сьогодні цю мирову угоду виконано не до кінця. Ми все ще проводимо перемовини з компанією. У випадку, якщо найближчим часом він не погодиться на виконання угоди, ми будемо звертатися у виконавчу службу для її примусового виконання.

Нещодавно Львів обмежив дію Леокарту для приблизно 10 тисяч жителів інших територіальних громад. Наскільки це загалом законне рішення з боку міста?

За загальним правилом, закон не зобов'язує міськраду забезпечувати пільгові перевезення для пенсіонерів. Є лише постанова Кабінету Міністрів, яка не має сили закону.

Читайте також: У Львові деактивували понад 10 тисяч пільгових "ЛеоКарт" для пасажирів з сусідніх громад

Місто робить це з власної ініціативи і саме для своїх пенсіонерів. Варто розуміти, що це не безкоштовні перевезення: за кожного пільговика міська рада виплачує з бюджету компенсацію перевізникам – комунальному та кільком приватним.

Саме тому я вважаю, що місто має повне право врегульовувати це питання із сусідніми громадами. Наш колега Любомир Зубач уже обговорював цю ситуацію з головами сусідніх громад на засіданні "Львівської агломерації". Вони ставляться до цього з розумінням, адже це договірні питання, які керівники громад мають вирішувати між собою. Водночас ми усвідомлюємо, що висловлювати різкі претензії безпосередньо до мешканців сусідніх громад було б неправильно — дехто з них працює у Львові та сплачує тут податки. Тож громади домовляться про співпрацю.

Читайте також: Платити чи ні: що робити пільговикам після блокування ЛеоКарт. Пояснення юриста