Собор Пресвятої Богородиці: історія та значення другого дня святкування Різдва Христового

"Еспресо.Захід" розповість більше про традиції цього дня та його значення для вірян.

У другий день Різдвяних свят церква урочисто вшановує опікунів Ісуса Христа: Пресвяту Богородицю і святого Йосипа – обручника Пречистої Діви Марії. Цим ми вшановуємо всю Пресвяту родину – Ісуса з Марією і Йосипом, як досконалий приклад правдивої християнської родини, каже отець-редемпторист Михайло Чижович.

Як і Різдво, свято вважають родинним. Також цього дня прийнято вітати з днем ангела тих, хто носить ім’я Марія чи Йосип.

Значення свята

"У Христовому Різдві на першому місці коло Христа бачимо Пресвяту Богородицю. Тож уже в перших віках вірні разом збиралися наступного дня після Христового Різдва, щоб подякувати Пречистій Діві Марії за те, що дала нам Спасителя та віддати їй почесть як Божій Матері. Від того зібрання вірних і сам празник називають зібранням, Собором", – зазначає у книзі "Пізнай свій обряд" о. Юліан Катрій.

Як кажуть у ПЦУ, Богородиця не лише стала Матір’ю для Сина Божого, але також є Матір’ю для всіх вірних. "Як Мати, Вона піклується про нас, своїх дітей, огортає нас своєю любов’ю та турботою, завжди підносить молитви про тих, хто зі щирим серцем звертається до Неї", – пояснюють у Православній церкві України.

Читайте також: Українці відзначають Різдво Христове: історія, традиції та символи найурочистішого свята року

Собор Пресвятої Богородиці: історія свята

Традиційно після великого празника церква вшановує пам’ять тих, хто виконував головну роль у подіях празника. У Христовому Різдві на першому місці біля новонародженого Ісуса бачимо Пресвяту Богородицю. Через народження Ісуса Христа Марія стала Богородицею, однак не перестала бути Дівою, оскільки говоримо про непорочне зачаття.

Собором цей день називається тому, що на відміну від окремих свят на честь Пресвятої Богородиці (наприклад, Її Зачаття, Різдво, Благовіщення тощо), цього дня ми згадуємо також інших осіб, близьких Пресвятій Діві Марії і Господу Ісусу. Так, разом із Богоматір’ю, на другий день Різдва церква вшановує пам’ять тих, хто був близький до Спасителя: святого Йосипа Обручника і царя Давида (предка по плоті Господа Ісуса Христа).

Немає точної інформації про те, в якому столітті празник Собору Пресвятої Богородиці ввійшов у загальну практику церкви. Натяк на святкування Собору Пресвятої Богородиці наступного дня після Христового Різдва знаходимо в 79 правилі шостого Вселенського собору, що відбувся в Константинополі 691 року.

Читайте також: Найочікуваніші свята 2025 року: церковний календар на грудень

Традиції і звичаї цього дня

Загалом, час від празника Христового Різдва до Богоявлення, в якому відзначають Собор Пресвятої Богородиці, триває 12 днів, тому й має назву дванадцятиднев'я, по-грецьки "додекамерон". Як колись празник Пасхи святкували цілий тиждень – аж до Томиної неділі, так схоже і празник Христового Різдва тривав 12 днів – аж до празника Богоявлення.

У цей день жінки традиційно моляться перед іконою Пречистої Діви Марії, щоб вона подарувала їм здоров'я та щастя, а вагітні просять про легкі пологи.

Вважалося, що це свято для жіноцтва важливіше, ніж Різдво, оскільки пов'язане з Матір'ю Божою. Здавна в народі вірили, якщо вагітна жінка чи її чоловік, навіть через крайню потребу, працюватиме в цей день, то у неї народиться дитина з фізичними вадами.

Колись по селах у день Собору жінки приносили до церкви пироги, бо вважали, що у такий спосіб шанують Пресвяту Богородицю, як це прийнято щодо породіллі. 1590 року Київський митрополит Михаїл Рагоза заборонив цю практику.

У цей день починали колядувати й жіночі ватаги. На Богородицю відвідували бабів, які приймали в них пологи, пригощаючи вечерею, а також справляли обіди та панахиди по померлих (начебто вночі всі небіжчики сходяться до храму і їм правлять молитви священники, що також померли). У деяких місцевостях на Галичині до сходу сонця запалювали на подвір'ї дідуха, перестрибували через вогонь і переганяли домашніх тварин, оскільки вночі "мають гуляти відьми".