"Не подобається, але багато воїнів також хотіли б займатися зараз чимось іншим": історія буковинки, яка зібрала понад 70 дронів

"Еспресо.Захід" поспілкувався з дівчиною і запитав, як це безупинно паяти дрони, коли подруги навчаються і мандрують світом, та які риси й уміння потрібні, щоб виготовляти безпілотники для фронту.

Від російської філології до волонтерства

До широкомасштабного вторгнення росіян Віолетта займалася виробленням ювелірних прикрас і продавала їх через інтернет. Але нові часи підштовхнули до нових занять. І тепер дівчина власноруч виготовляє дрони для захисників України. 

Дівчина зізнається, що і ювеліркою стала випадково. Після закінчення школи вступила в Тернопільський педагогічний університет.

"Я вступила на російську філологію, чомусь подумала, що це кращий варіант, більше предметів. Але коли була на 1-му курсі, то почалася Революція Гідності. Ті події мене дуже вразили і я, провчившись лише кілька місяців, забрала документи з університету", – згадує вона.

Художниця, з якою Віолетта познайомилась на Майдані, вчила її малювати. Врешті дівчина вступила на "вітражі", а вже там викладач порадив йти на "ювелірку". Педагог побачив, що дівчині добре вдається працювати з дрібними деталями. 

"Потім усе змінила велика війна. Зараз на фронті воюють мої батько та двоє рідних братів. Усі в різних підрозділах. Брати працювали у цивільній професії. Вони знали, що буде війна. Один із них служив, інший волонтерив, бо за віком тоді ще не підходив, був неповнолітнім. Батько спершу волонтерив, а потім також служив на контракті. Вони всі пішли добровольцями, а я допомагала їм від початку повномасштабного вторгнення. Одразу почала збирати й купувати речі, які потрібно, оголошувати збори", – розповідає буковинка.

"Якщо за щось беруся – доводжу до кінця"

Якось батько попросив Віолету дізнатися, де можна придбати певну категорію дронів, яких ще не купували. Дівчина почала запитувати знайомих волонтерок і дізналася, що виробників потрібних апаратів обмаль. 

"Тоді я пішла на тренінг, який організовував фонд Притули, там була лекція про FPV, відкрився курс Victory Drones. Поки я чекала підтвердження, ще один знайомий написав, що вже збирають дрони тривалий час і я можу приїхати до них, подивитись, як це відбувається наживо. Спочатку трохи страшно, бо не знаєш, що до чого. Але я з ними попрацювала, зрозуміла, зібрала три дрони й поїхала додому вже більш упевнена", – каже Віолетта Олійник.

Потім пройшла курси й зібрала перший "дрон-бомбер" – спаяла, запрограмувала. Дрон перевірили при дівчині й передали на фронт. Батько попросив зробити таких дронів ще. 

Фото: надала Віолетта Олійник

"Перший дрон відправила 1 грудня 2023 року. З того часу і донині – понад 70 безпілотників. Батько не дуже здивувався, бо я від початку повномасштабного вторгнення і зброю купувала, і дрони, і автомобілі ремонтувала. Він знав, що якщо я за щось беруся, то вже доводжу справу до кінця", – веде далі дівчина.

До слова, назва FPV-дронів походить від англійського First Person View – вигляд від першої особи. Такими безпілотниками керують через спеціальні окуляри. У них оператор бачить відео місцевості з дрона в реальному часі – ніби пілот, який сидить усередині. Такі БПЛА швидкі й можуть вражати ворожу техніку чи залітати у люки або вузькі вікна.

"Я постійно на зв'язку з пілотами FPV, вони мені кажуть, що добре, а що ні. Поки що їм усе подобається і підходить. Також мені хлопці скидають відео роботи тих дронів, які я передаю. Переважно вони вражають ворожі позиції, бліндажі, окопи. Військові кажуть, що мої дрони дуже класно літають і влучно цілять", – тішиться Віолетта.

Щоб робити дрони, треба бути уважним, посидючим і мати добрий зір

Фото: behance.net

Дівчина каже, що ювелірний досвід не дуже допомагає їй у роботі над виготовленням дронів.

"Ювелірка і збирання дронів – то геть не однакові речі. Дрони треба паяти, а ювелірка паяється спеціальним пальником, з якого йде вогонь. Фах ювеліра ніяк не допомагає, адже це різні метали, робота, методика. Наприклад, у ювелірці, коли ти працюєш з металом і зробив якусь помилку, то завжди можеш переплавити й почати все спочатку. А тут мікросхеми. Нової мікросхеми я не зроблю, тож помилка може бути фатальною", – пояснює Віолетта.

Вона вважає, що успішність роботи над дронами залежить не від освіти чи фаху, а від рис характеру. 

"Достатньо бути уважною і посидючою. Збирати дрон фактично може будь-хто, хто має добрий зір і велику мотивацію. Хороший зір, до речі, мати обов'язково, бо якщо ти погано бачиш, то можеш щось не помітити", – розповідає буковинка. 

Каже, що часто люди пробують робити дрони, але їм не вдається і потім їй надсилають такі неякісні роботи, щоб переробила. Вона зізнається, що сама робота не приносить якогось особливого задоволення. Але вважає, зараз такий час, що кожен мусить бути корисним, чим може.

"Якби не війна і не те, що моєму батькові потрібні були дрони, я б ніколи в житті не додумалась і не захотіла це робити. Однак мої батько з братами також не мали ні амбіцій, ні бажання коли-небудь пов'язувати своє життя з армією. От і мені не подобається робити дрони, я не хотіла б цим займатись. А прошивання дронів на комп'ютері – це взагалі каторга для мене. Але навчилася це робити, бо вважаю, що зараз перебуваю в досить привілейованій позиції і можу присвятити своє життя збиранню дронів – безкоштовній роботі", – наголошує дівчина.

Додає, що якби простіше було купити готовий дрон, не переживаючи за його якість, то вона б і не займалася виготовленням безпілотників. Але навіть дорогі дрони не обов'язково є якісними, переконалася ювелірка, оглянувши якість пайки на товарах з ОЛХ. Працює не швидко, але сконцентровано та наполегливо. Усе робить сама й не любить, коли ще хтось є в майстерні. Сама збирає кошти, купує деталі, збирає, програмує, перевіряє і відправляє на фронт, тобто повний виробничий цикл.

"Я збираю за готовими схемами. FPV-дрони – це безмежна кількість комбінацій, існують сотні моделей двигунів, рам. І якщо самостійно почнеш це все підбирати, то піде дуже багато часу. Бо іноді здається, що ти збереш начебто ідеальний дрон, а почнеш випробовувати – і він буде летіти некоректно. У мене цієї проблеми немає, бо в усіх курсах спеціально навчені люди підібрали ідеальні мотори до ідеальних рам. Це як рецепт, а ти просто збираєш за інструкцією. Твоє завдання – зібрати все докупи й перевірити, чи все працює", – пояснює дівчина.

Люди охоче донатять на дрони, бо бачать, що я вкладаю в них своє життя

На момент, коли Віолетта вирішила робити дрони, вона мала трохи досвіду у зборах коштів. А от відразу після повномасштабного вторгнення не розуміла, як збирати гроші. Тоді дівчина робила прикраси і продавала їх. 

"Я також розігрувала свою дипломну роботу з коледжу – велике срібне кольє. Мені його віддали, аби могла продати. Усі свої роботи зібрала в папку і поміняла на військові речі", – згадує Віолетта.

Фото: надала Віолетта Олійник

Зараз каже, що на FPV-дрони люди, на щастя, донатять дуже охоче. У середньому, аби зібрати стандартний FPV-дрон з батарейкою, потрібно 16 тис. грн. 

"Зараз я збираю дрон-камікадзе на 10 дюймів, то він обходиться разом з акумулятором у 23 тис. грн. Там і мотори потужніші, і рама більша, і сам він більшу вагу має. Цей дрон може нести снаряд, що має більшу вибухову силу. Також роблю за курсом "дрон у кожну хату" бомбери: дрон-бомбер 8-дюймовий, "бомбери-десятки". Це найбільші й найдорожчі дрони. Ціна його ціна деталей сягає в середньому 35 тис. грн", – розповідає дівчина і додає, що зараз під час зборів коштів зазвичай проблем не має. 

"Я не жаліюсь і відчуваю дуже велику підтримку. Усі знають, що це для моїх рідних, а не якась брехня. Мені подобається робити це безплатно. Бо люди, які мені донатять, розуміють, що я вкладаю фактично все своє життя зараз у це, і вони донатять з більшою охотою", – каже буковинка. 

"Не можу собі морально дозволити виїхати за кордон"

Ювелірною справою зараз Віолетта фактично не займається. Окрім дронів, робила ще художні перфоменси в Чернівцях, пов'язані з історичною пам'яттю міста. Один із проєктів візьметься реалізовувати міська влада.

"Він, щоправда, до кінця ще не завершений, але я не очікувала, що будуть реалізовувати. У громадському просторі я відновила пам'ять про австрійський пам'ятник бійцям 41-го Буковинського полку в складі армії Австро-Угорської імперії. Це щось на зразок нашої ТрО. Але він ще не завершений", – розповідає Віолетта.

Думала вступити до ЗСУ, але наразі не знайшла варіанта, який їй підходив би. А ще не знає, як сприйме це мама, в якої вже троє людей із сім'ї на фронті. Є ще один брат, але він неповнолітній і навчається у військовому ліцеї за кордоном. За кордоном, у Відні, на початку повномасштабного вторгнення перебувала й Віолетта. Мама просила не повертатися в Україну, та дочка не послухала.

"Я вирішила інакше. Мене лякала думка. що мої брати залишаться самі, а їм тут треба допомога. Знайомі дівчата, які виїжджають за кордон, кажуть, що це їхня молодість, треба навчатися, подорожувати. Я б теж так хотіла, але морально не можу дозволити собі цього. Хочу подорожувати по Україні. Тому поки треба працювати, аби саме цю мрію реалізувати", – наголосила Віолетта Олійник.

Фото: behance.net

Дівчина, крім виготовлення дронів, бере участь і в закордонних акціях, аби привернути увагу до подій в Україні. Минулого року вона брала участь перфоменсі, який відбувався у люблінській галереї. Там художниця і волонтерка плела сорочку зі свіжої кропиви за мотивами данського письменника Ганса Крістіана Андерсена "Дикі лебеді". Акція нагадувала про жахіття воєнної дійсності в Україні та була символом солідарності з усіма, хто переживає розлуку з рідними та близькими.