"Наше завдання – створити умови для західних дослідників, щоб відбулася переоцінка історії УПА": В’ятрович про свою нову англомовну книжку

Англійською цей збірник документів, що має близько 1000 сторінок, називається "Enemy Archives. Soviet Counterinsurgency Operations and the Ukrainian Nationalist Movement – Selections from the Secret Police Archives". Книжку видало авторитетне канадське видавництво McGill-Queen's University Press.

Авторами праці є український історик, ексголова Інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович, дослідник історії Другої світової війни та українського визвольного руху, та канадський історик, географ Любомир Луцюк. А переклала книгу журналістка, редакторка та дослідниця Марта Дарія Олійник.

"Еспресо.Захід" поговорив з Володимиром В'ятровичем про особливість та цінність цього видання для англомовної аудиторії.  

Фото: Читомо

Пане Володимире, розкажіть, як виникла ідея створити цю книжку?

Насправді ця книга – мій найбільший "книжковий довгобуд". Я почав роботу над нею майже одразу після того, як був звільнений з архіву СБУ, коли прийшов до влади Віктор Янукович. У кінці 2010 року поїхав працювати до Українського наукового інституту Гарвардського університету. Там ідея видати цю книжку англійською мовою стала для мене ще більш виразною. Бо побачив, наскільки мало на Заході такої літератури, а саме – перекладених документів про Українську повстанську армію. Тоді якраз цю тему почали досліджувати у західних академічних колах, але все одно російська пропаганда була присутня щодо УПА про колабораціонізм, участь у погромах і так далі. На рубежі 2010-2011 років ми з моїм колегою з Канади Любомиром Луцюком вийшли на конкретний план, що потрібно такий збірник документів видати.

Я почав працювати з відбору документів. Мали багато копій документів про УПА, які, до речі, тоді вивозили й у Гарвард, бо ситуація в Україні була незрозуміла. Адже за Януковича архіви почали закривати, а СБУ відкривала справи проти істориків, які займалися такими документами. Звісно, це був ще один з чинників, чому варто було почати якомога швидше реалізовувати проєкт.

Моїм завданням було показати через призму відібраних документів, які містяться в колишніх архівах КҐБ, основи діяльності Українського націоналістичного руху у 1920-1950-х роках. Тобто від появи ОУН у 1929 році та до завершення організованої боротьби, коли було захоплено останнього керівника підпілля Василя Кука.

Усі документи – виключно зі сховища КҐБ. Ми свідомо взяли таку оптику, щоб показати, що саме КҐБ знало про організацію українських націоналістів. Ці матеріали чекісти отримували під час різного роду операцій. Фактично вони знали все: про їхню антинімецьку боротьбу, розуміли їхні цілі, але попри це, очевидно, запускали компрометуючі тези, звинувачуючи їх у різних злочинах.

Читайте також: Історик В’ятрович: Розбудова ЗСУ та культури – це оборонні вали проти агресії. Спецпроєкт "Україна: Ціна Свободи"

Скільки документів потрапило в книжку?

У результаті дискусії було відібрано 161 документ. Більшість документів – це документи українського підпілля, але кілька десятків з них – документи НКВС про боротьбу з підпіллям. Після їх відбору Любомир Луцюк долучив до цього проєкту перекладачку – пані Олійник з Канади. До речі, вона відома тим, що перекладала історію України-Руси Михайла Грушевського на англійську мову. Це багатолітній проєкт, який видається в Канаді. Тож я почав роботу з нею. Та це було непросте завдання. Бо треба було не просто перекласти, але й пояснити в коментарях багато речей. Від початку книга була зорієнтована на західного читача, який мало знає про УПА чи ОУН. Тому завданням було не просто подати ці документи, а й пояснити, що саме в них, тобто ввести в контекст. Це забрало багато часу.

Також вирішили написати увідну статтю, яка в підсумку виросла на понад 50 сторінок. Там розповіли про становлення Українського визвольного руху, його етапи, а також, які теми й тези ми висловлюємо у книзі, що підтверджуюся документами, які потрапили у збірник.

Потім ми підібрали фотографії. Більшість з них не були друковані раніше, вони виключно з одного архіву – архіву КҐБ.

Та найбільше часу зайняв пошук видавця. З самого початку хотіли, щоб це не було просто українське видавництво, яке видасть книжку англійською мовою. Могли зробити так одразу. Однак ми хотіли, щоб це було солідне університетське іноземне видавництво.

Було багато дискусій з різними видавцями. Не всі відважувалися на таке видання, по-перше, через його об’єм, а по-друге, на жаль, з політичних міркувань.

Зважаючи на те, що тема українського націоналізму в західних академічних колах дуже специфічно сприймається, лише кілька років тому погодили партнера. Ним стало канадське університетське видавництво McGill-Queen's University Press з Монреаля. Після цього почали роботу, спрямовану на публікацію видання. Додатково також додалася робота з підготовки мап, які допомагав готувати дослідник Роберт Магочі з Канади. Це теж забрало час. В активну фазу друку книжка увійшла в час початку повномасштабної війни у 2022 році. І в лютому 2023 року ця праця нарешті вийшла у світ. Загалом ця масивна книжка має близько 1000 сторінок.

Я так розумію, що для англомовних читачів – це унікальне видання, адже досі не було перекладено цих документів на англійську мову, відповідно, в цьому її цінність.

Абсолютно вірно. Колись, ще у 80-ті роки минулого століття була спроба видавництва Літопису УПА видати кілька праць ідеологів українського націоналістичного руху англійською мовою. Цей проєкт називався Українська політична думка. Книжка вийшла, але там було виключно кілька статей про ідеологічну основу боротьби Української повстанської армії та Організації українських націоналістів. А первинних джерел з історії Українського визвольного руху не було.

Попри те, що ця тема гучна і багато західних науковців пишуть про неї, водночас вони не покладаються на первинні джерела і свідомо чи не свідомо беруть ключові тези, створені радянською та російською пропагандою.

Однак джерела англійською мовою розбивають абсолютну більшість цих міфів про ОУН та УПА.

Добре, що книжка з'явилася в розпал російсько-української війни. Бо ми бачимо, що в тій війні питання інтерпретації історії, зокрема української історії, а також дискредитація українців у їхній боротьбі за незалежність для Росії є надзвичайно важливим. Тому вони активно працюють у світі, щоб заплямовувати українську боротьбу за незалежність чи то тепер, чи ту, яка їй передувала.

Яка основна мета цього видання? Допомогти іноземним дослідникам краще пізнати справжню історію про ОУН та УПА?

Так, ці первинні документи розповідають про те, як започатковувався і розвивався Український визвольний рух, через які стадії пройшов, що саме робили його діячі.

Дослідники мають можливість робити оцінку, спираючись на первині джерела, а не переказувати інтерпретації й містифікації, які властиві для російської пропаганди.

Розкажу, які у книжці розділи та про що в них мовиться, щоб було більш зрозуміло.

Перший розділ – ідеологічна революція українських націоналістів, ключові документи ОУН від 1929 до 1950 року. Тобто – це шлях у 21 рік еволюції програмних засад.

Далі розповідаємо про конкретні напрямки боротьби повстанської армії. Створення УПА, її структуру штабу, служби безпеки, червоного хреста й інших структур. Потім конкретно документи блоками розповідають про боротьбу на різних фронтах. Антинімецька боротьба, польсько-український конфлікт, і найбільший розділ, зважаючи, що головним ворогом був Радянський союз, – боротьба проти совєцької влади.

Далі окремий розділ – пропагандистська діяльність у підпіллі: листівки, повстанські інструкції тощо.

Останній розділ – це вже совєцькі документи про боротьбу з підпіллям. Починаючи від перших нападів Берії у 1944 році й закінчуючи документом, що датований 1955 роком – захоплення в полон останнього командира УПА Василя Кука. Після цього – наш коментар про 11 років боротьби з підпіллям.

На вашу думку, чи зможуть західні дослідники колись подивитися більш об’єктивно на Український націоналістичний рух без цієї "пропагандистської оптики" та віддати йому належне?

Упевнений, що зможуть. Власне, щоб це сталося, ми й видали цю книжку. Я думаю, що наше завдання, тих, хто не байдужий до цієї теми, – створити відповідні умови для дослідників, щоб переоцінка історії УПА була якомога простішою. Очевидно, що важко вимагати від англомовного дослідника вивчити українську мову, а додатково і російську, бо це мова документів КҐБ. Набагато простіше – створити кращі умови, опублікувати ці документи англійською мовою. Між іншим, усі ці документи в оригіналі можна подивитися на сайті Електронного архіву визвольного руху, як вони виглядають, щоб порівняти. Всі документи доступні онлайн.

Сподіваюся, що дослідження цієї теми на Заході тепер стане більш скрупульозним до розуміння обставин за яких боролася УПА.

Документи розповідають про різні речі: і героїчні, і злочини, які чинилися під час цього протистояння. Я думаю, що доступ до первинних матеріалів може сформувати інше уявлення про ОУН та УПА. Та з іншого боку, я також прекрасно розумію, що від цього не зникне російська пропаганда, яка продовжує активно працювати. Тому для нас надзвичайно важливо, щоб про книгу знали. Її відзначення Американською асоціацією бібліотек є дуже важливим. Головне в цьому – це рекомендація бібліотекам США закуповувати нашу книжку. Таким чином видання отримало знак якості і буде й далі популяризуватися. Звісно, хотілося б, щоб активніше до цього долучилася й наші дипломатичні установи, але поки з цим важко.

• Нагадаємо, американська асоціація бібліотек визнала книгу В’ятровича та Луцюка "Ворожі архіви: радянські протиповстанські операції та український націоналістичний рух" одним з найкращих історичних матеріалів, опублікованих у 2022 та 2023 роках