Звідки взявся тренд "я ухилянт" та чи працює Остап Стахів на російські ІПСО. Розмова з Оксаною Мороз

Оксана Мороз є авторкою низки книг про "виживання" в інфопросторі та те, як інформація може змінювати наше мислення. Також є засновницею ініціативи "Як не стати овочем"

"Еспресо.Захід" поспілкувався з Оксаною Мороз про російські ІПСО, чому в Остапа Стахіва є багато прихильників, за якою схемою вибудовують цілі мережі чатів антивакцинатори, що зараз розганяють проросійські наративи, та про новий тренд "я ухилянт" у соцмережах.

Інформаційні операції Росії, за своєю суттю, мають поширюватися руками українців. Інакше в них ніхто не повірить

Остап Стахів, Мар'ян Чава та багато інших в минулому відомих як "антиваксери", за час повномасштабного вторгнення розгорнули цілу мережу каналів, де всіляко дискредитують нашу владу, мобілізацію та боротьбу за свою країну. Розкажіть детальніше, як вони працюють.

Відмотаймо до самого початку. Я почала моніторити їх під час пандемії коронавірусу. Відтоді дійові особи не дуже змінилися, швидше розширилися. Вони працюють за такими лекалами: створюють собі сторінки в різних соцмережах. На щастя, їх зараз почали блокувати. От недавно ЦПД (Центр протидії дезінформації) заблокував, серед інших, Остапа Стахіва у TikTok. Коли їх блокують, вони створюють нові акаунти. У того ж Стахіва у facebook було таких багато.

Далі починають збирати свою лояльну авдиторію та акумулюють її у різних чатах, в основному у вайбері. У кожному регіоні в них до всього є своя правозахисна організація. Тепер почали організовувати ще навчання, щоб виділяти новий шар лідерів, тобто вибудовують стандартну пірамідку. Вони вчать "новеньких" вести блоги, заповнювати документи й закидати цими документами та заявами медіа й органи влади. До всього, вони розробили достатньо чіткі методички, щоб у разі, коли до якогось з їхніх активістів чи прихильників хтось підходить і вимагає, як під час ковіду, надіти маску, чи тепер – для вручення повістки, вони могли оперувати певними аргументами. До того ж паралельно повідомляють у чати й на місце виїжджає підмога, яка починає кошмарити, до прикладу, працівника ТЦК. Усе це знімають на відео та закидають у соцмережі, підіймають хайп. Це стандартна їхня схема. Звісно, вони також регулярно ведуть свої блоги, розказують всілякі методички тощо.

Чи є їхня діяльність частиною російської ІПСО?

Для початку розберімося, що таке російська ІПСО. Інформаційні операції Росії, за своєю суттю, мають поширюватися руками українців. Інакше в них ніхто не повірить. Тому Росія де факто провокує, інспірує щось. Тобто створює умови, за яких певні люди, свідомо чи ні, поширюють дезінформацію тощо. Ці дії можуть бути проплачені або люди просто намагаються так "допомогти", як-от лайфблогери закликали до негайної евакуації з Харкова. Я веду до того, що не можна проводити паралелі, свідому причетність мають доводити правоохоронці. Хоча, з моїх спостережень, це дуже важко довести.

Ці люди пропонують українцям прості розв'язання складних проблем, говорять з ними мовою популізму

Чому люди довіряють таким персонажам, але натомість безапеляційно критикують офіційні джерела?

Було б дивно, якби так не було, бо ці люди пропонують українцям прості розв'язання складних проблем, говорять з ними мовою популізму, вони говорять з ними емоціями та штампами, що багаторічно формувалися в нашому інформаційному полі. У таких людей абсолютно нераціональна мова – мова конспірології. Це для багатьох українців цілком зрозуміло. На противагу, якщо ми будемо щось пояснювати, то тут буде завдання з зірочкою: "спробуйте доведіть".

Але ж є ті, хто не сприймає їхнього популізму та конспірології.

Вони не є їхньою цільовою авдиторією. 

Хто тоді є?

Широкі маси. Насправді це переважна частина українців. Візьміть будь-яке дослідження, скільки людей вірять у конспірологію, до прикладу по ковіду. Або інший приклад – 43% людей в Україні вірять в астрологів, тарологів та екстрасенсів. Це і є їхній сегмент і він дуже широкий, загалом понад 50% українців.

Чи можемо ми говорити тоді про низький рівень освіти в Україні?

Це проблема всього світу, не лише України. Якщо ви глянете на соціологію по американцях, то вона буде ще гірша. Там кільканадцять мільйонів вірять, що рептилоїди керують світом. У нас ще все не так погано.

Тренд "ухилянт" розкрутився під час нової хвилі обговорення мобілізації

Це така собі романтизація та героїзація ухилянтів, і ми ще навіть не на середині цього процесу

Що це за новий тренд "ухилянт"?

Це якраз зараз почалася робота з боку Росії, я сказала б, що з минулого тижня. Можна помітити дивний збіг, що розкрутився цей тренд саме під час нової хвилі обговорення мобілізації.

Якщо зараз зайдете у TikTok, де воно й несеться, то побачите, що вже чашки роблять "я ухилянт". Тобто операція пішла досить глибоко. Це така собі романтизація та героїзація ухилянтів, ми ще навіть не на середині цього процесу. Росія закономірно, намагаючись розколоти суспільство, підтримує обидві сторони: буде розкачувати і ухилянтів, і демобілізованих. Це, до речі, чітко видно в їхніх іпсошних рекламах. Маю на увазі, що росіяни паралельно запускають флешмоб "я ухилянт", "гімн ухилянта" чи "будні ухилянта" та іпсошать тему типу "люди закінчуються на фронті". Мушу зауважити, що вони раніше з темою ухилянств от так в лоб ще не працювали. Звичайно, росіяни систематично намагаються підірвати нашу мобілізацію, але саме романтизації ухилянства ще не було.

На яких саме почуттях у цій операції грають росіяни?

Якщо коротко, то вони, звісно, працюють на розкол, бо це така тема, яка 100% на це спрацює. Росіяни працюють на дискредитацію мобілізації та власне романтизацію ухилянтів: усі кажуть, що соромно ним бути, ухилянти перебувають під суспільним тиском. А вони (росіяни) кажуть: ні, ви герої, ви врятували своє життя, ви не раби, пішли проти злочинної влади...

Якщо ми говоримо про протидію на території України, то нічого ми не робимо

Які ще можна назвати приклади такого впливу на українське суспільство?

Та їх дуже багато, в різних сферах. Щодо мобілізації, то тут також дуже широкий спектр. От, до прикладу, максимізація втрат на кшталт "9 із 10 гинуть на фронті, м’ясні штурми, "Сирський – росіянин, який продасть Україну, "всіх з вулиці одразу кидають у Бахмут" та інші. Усіляко розганяють усі випадки неправомірного затримання. Хронологія приблизно така – коли стається затримання чи конфлікт із працівниками ТЦК, то через 2-3 дні це вже є в іпсошній рекламі. Всього за раз не пригадаю, але це точно основні приклади.

Що в цій інформаційній війні робить Україна?

Якщо ви про те, що ми робимо на території Росії, то ми дізнаємося про це після війни, зараз не час. 

Якщо ми говоримо про протидію на території України, то нічого ми не робимо. Це трохи така моя емоційна заява, бо все ж ЦПД останнім часом непогано почав працювати – це і блокування каналів, налагодження відносин з тим же тіктоком. 

Щодо комунікації з приводу мобілізації, то, на жаль, немає вже можливості розв’язати проблему. Принаймні я не бачу її.  Тут треба здійснювати цілий комплекс заходів, де комунікація буде одним з напрямків.

То ми можемо стверджувати, що Україна програє в інформаційній боротьбі?

Цю тезу не можна використовувати загально, бо десь Україна виграє, десь програє. Тут треба або сильно конкретизувати та розбирати кожен кейс окремо, або не узагальнювати взагалі.

Анонімні канали створюються для дезінформації, а не для інформації

Як людині розпізнати, що нею хочуть зманіпулювати через певну інформацію?

Ключовим та найбільш ефективним буде відстежування емоцій. Якщо якась інформація вас емоційно зачепила (не важливо, чи це страх, чи сміх – будь-що), то, з великою ймовірністю, вами маніпулюють. Це може бути якась хороша маніпуляція, а може бути ворожа. Тому, якщо це інформація, пов’язана з соціально-політичним вектором чи схожа, і викликає у вас при цьому сильні емоції, то її потрібно перевірити з максимально точних джерел, до прикладу, білих медіа.

Ще один важливий момент – самим не лізти в анонімні джерела. Коли ви пішли в анонімні телеграм-канали, аби прочитати новини, то не дивуйтеся потім, що вами зманіпулювали. Анонімні канали створюють для дезінформації, а не для інформації.