День Конституції: чим запам'яталась доленосна ніч для українців

"Еспресо.Захід" пригадає, як народні обранці працювали над текстом Основного закону та які статті найбільше обговорювали в історичну конституційну ніч.

Конституція України була прийнята не відразу, для цього знадобилося п'ять років після набуття Україною статусу незалежної. До цього часу користувалися Конституцією колишньої УРСР. 

Розгляд Конституції

У результаті численних дискусій о 9 годині 18 хвилин 28 червня 1996 року 315 голосами депутати прийняли Конституцію України в цілому. Загалом нардепи працювали 23 години, із них останні 14 годин – без перерви. Під час голосування "За" висловилися 315 парламентарів, 36 депутатів проголосували проти, 12 утрималися, 30 не голосували взагалі.

У Конституції було закріплено правові основи держави, її суверенітет і територіальну цілісність, основні права і свободи українських громадян. Ключовим положенням стала 5-та стаття Конституції, згідно з якою "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ".

До речі, тодішній президент України Леонід Кучма не був присутній на історичному засіданні парламенту, а прибув у Верховну Раду за кілька хвилин до прийняття Закону. 

28 червня 1996 року вранці депутати парламенту проголосували і ввели в дію Конституцію України. З того часу 28 червня є державним святом України – Днем Конституції.

За даними дослідників, наша Конституція – одна із найкращих у світі. У ній, зокрема, йдеться про те, що ніхто не може узурпувати державну владу. Помаранчева революція, Революція Гідності довели дієвість цієї статті.

Українська мова завдяки Криму – конституційний компроміс

Як зазначено на сайті Українського інституту національної пам'яті, найбільше дискусій викликали питання мови, статус Криму та державні символи. 

Ліві категорично не погоджувалися на тризуб і синьо-жовтий прапор. Чимало суперечок викликало питання про статус Криму. Частина народних обранців (насамперед, праві) вважали, що достатньо обмежитися наданням півострову статусу звичайної області. 

Після неодноразових голосувань таки дійшли компромісу: ліві голосують за синьо-жовтий прапор, а праві – за автономію Криму. Питання стосовно мови також було неоднозначним, але зрештою українська стала єдиною державною мовою.

Ярослав Кендзьор, народний депутат I – VI скликань розповідав: "Я не знаю у Верховній Раді із 450 депутатів хоч одного, крім Михайла Сироти, який би витримав весь той конституційний процес. Я бував на засіданнях Конституційної комісії, я бачив на власні очі, що витворяли там представники Компартії і Соцпартії як члени Конституційної комісії, які вони абсурдні речі пропонували, щоби спровокувати, щоби розбіглися всі. Але він все витримав до останнього".

Чи буде в Україні нова Конституція?

Серед правників існувала думка, що після війни Україні треба буде нова Конституція, а влада і опозиція мають спільно напрацювати правила, яких вони будуть дотримуватися, розповідав експерт із конституційного права Андрій Магера.

"Під час дії воєнного стану заборонено вносити зміни до Конституції, але коли він завершиться Україна буде "вагітна" новою Конституцією. Нам все одно доведеться думати над нею, бо час йде", - сказав він.

Магера вважає, що у 1996 році це був дуже прогресивний документ, але багато чого змінилося.

"Наприклад, розділ про місцеве самоврядування майже живий - він морально застарів. Треба рухатися далі. Важливе те, щоб цей документ був консенсусом українського суспільства, щоб влада не переламувала опозицію і не нав'язувала своє бачення", - додав експерт.

Цікаво знати

Перша українська Конституція написана Пилипом Орликом. 5 квітня 1710 року в місті  Бендери козацька рада ухвалила Договори і Постановлення Прав і вольностей Війська Запорозького, головним автором яких був Пилип Орлик – наступник Івана Мазепи й перший український гетьман в еміграції. Історики-дослідники цього документа стверджують, що він і став першою українською Конституцією.

Конституція складалась із преамбули, шістнадцяти розділів і присяги новообраного гетьмана. Він визначав взаємовідносини між гетьманом і козацькою старшиною та основи державного устрою України після відвоювання територій від Московського царства та Речі Посполитої.