Бандера поза легендою: цікаві факти без міфів і плакатів

Степан Бандера поза політичними гаслами залишався людиною з непересічним характером, тож розповідаємо кілька цікавих і маловідомих фактів з життя провідника ОУН та символу незламної боротьби за українську незалежність.

Знав шість іноземних мов і мав унікальну пам’ять

З дитинства Степан Бандера багато читав. Його улюбленими авторами були Іван Франко, Тарас Шевченко, Леся Українка, а в гімназії він уже прочитав працю Миколи Міхновського «Самостійна Україна».

Він знав шість мов, тож міг читати класиків світової літератури та політичні спогади в оригіналі. Бандера мав відмінну пам’ять і під час дискусій напам’ять цитував Святе Письмо і "Слово о полку Ігоревім", філософів і українських поетів. Його студентський товариш Григорій Мельник згадував, що Бандера організовував змагання в продовженні цитат з літературних творів і народних пісень, де демонстрували ерудицію та пам’ять.

Богдан Чехут, Степан Бандера, фото: localhistory.org.ua

В Пласті мав псевдо –"Ґанді", на честь Магатми Ґанді

Протягом восьми років навчання в гімназії та університеті Степан Бандера проходив вишкіл у Пласті. Щодня він робив руханку, навіть взимку виходив на вулицю в шортах і купався в снігу, а на турніку міг тричі підтягнутися однією рукою.

Від пластунів вимагалося займатися щонайменше двома видами спорту – літнім і зимовим. Бандера був у спортивному товаристві «Сокіл» і Українському студентському спортивному клубі. Незважаючи на невисокий зріст (159 см), захоплювався баскетболом, бігав і добре стрибав у висоту. Ще в гімназії склав пластову вмілість «Плавання», володіючи кількома стилями, пірнаючи і рятуючи потопельників. Взимку надавав перевагу лижам, а під час життя в Німеччині його родина щороку їздила кататися в Альпи. Також він не курив і не вживав алкоголю.

фото: https://localhistory.org.ua

Родину Бандери знищили репресії

Родина Степана Бандери зазнала масштабних репресій і втрат. Його батька, отця Андрія Бандеру заарештували і звинуватили в родинному зв’язку із сином і підтриманні листування. Після формального суду його засудили й розстріляли. Місце поховання невідоме, ймовірно — Биківня.

Брат Степана, Богдан, з 1939 року був у націоналістичному підпіллі, очолював Калуський округ ОУН і, ймовірно, загинув у 1944 році; місце поховання невідоме.

Василь Бандера сидів у польському концтаборі, потім виконував доручення ОУН у Кракові, працював у пропаганді ОУН у Станіславі, але в 1941 його разом із дружиною заарештували й відправили в Аушвіц, де він загинув.

Олександр Бандера навчався в Італії, здобув докторський ступінь, працював у Римській станиці ОУН, повернувся на Львівщину після Акту відновлення України й загинув в Аушвіці.

Сестри Степана, Марта-Марія та Оксана, були репресовані, засланні в Красноярський край, Марта-Марія звільнена 1960 року, померла 1982-го та перепохована в родинному селі.

До 1936 року Степан Бандера був маловідомим

Коли він прийшов в ОУН, це вже була добре організована та розгалужена організація. Все змінилось після львівського процесу 1936 року, на якому Бандеру та інших діячів ОУН судили за вбивство міністра внутрішніх справ Польщі Перацького. Бандера не був організатором чи виконавцем убивства — ці функції виконувала бойова референтура ОУН, він ухвалював лише політичні рішення.

На процесі Бандера відмовився відповідати польською мовою та відкрито визнав, що мовляв, «так, я є провідником підпільної націоналістичної організації, так, це я організував це убивство". Це, як розповів ВВС історик Юрій Черченко, зробило його відомим в Україні та за кордоном. Авторитет Бандери в ОУН після цього був беззаперечним.

Його вбили не пострілом 

КДБ застосувало отруту — циністичну, «тиху» зброю, щоб смерть виглядала випадковою.

Степана Бандеру вбили 15 жовтня 1959 року в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 в Мюнхені. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Вбивця Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив в обличчя Степану Бандері струменем розчину ціанистого калію. На одній зі стін музею є зображення зброї, з якої вбили провідника ОУН.

фото: istpravda.com.ua

Його метод убивства навіть потрапив на сторінки роману Яна Флемінґа про Джеймса Бонда.

Вбивця Бандери прожив довге життя

Богдан Сташинський — агент КДБ СРСР, який 15 жовтня 1959 року в Мюнхені вбив Степана Бандеру, у 1961 році втік на Захід, зізнався у вбивстві й був засуджений у ФРН. Суд офіційно визнав, що замах організувало керівництво КДБ СРСР, тому вбивці дали всього 8 років.

Після звільнення Богдана Сташинського з німецької в’язниці його подальша доля залишається невідомою. Але за словами американського історика Сергія Плохія, існують непрямі свідчення, що у 1970-х роках Сташинський перебував у Південній Африці. Це припущення базується, зокрема, на його інтерв’ю з колишнім керівником секретної розвідки та контррозвідки ПАР, яке згадується в дослідженнях.

Плохій зазначає, що співрозмовник знав про Сташинського більше, ніж був готовий публічно сказати, і, ймовірно, з певних причин оберігав цю інформацію. Саме це дає підстави вважати, що радянський агент міг отримати захист і нову ідентичність за межами Європи.

Але з огляду на те, що Сташинський народився у 1931 році, а це поважний вік, імовірність того, що він живий сьогодні, є вкрай низькою.

Бандера став символом для поколінь, які його ніколи не бачили 

Його популярність росте навіть після його смерті. Це рідкісний випадок для політичних діячів ХХ століття. 

За 10 років рейтинг Степана Бандери виріс втричі.  Як показує десяте загальнонаціональне опитування соціологічної групи «Рейтинг» від 27 квітня 2022 року, у 2022-ому його підтримує 74% українців, тоді, як ще в у 2012 – 22%.

При чому, як стверджують соціологи, позитивне ставлення до ідеолога українського націоналізму переважає нині і в південно-східних регіонах, та серед тих, хто в побуті спілкується виключно російською мовою. Дослідники це пояснюють тим, що українці почали позитивно ставитись до всіх воїнів, які в різний час і у різних арміях захищали рідну землю від ворогів.

В 2010 році Бандері було посмертно присвоєне звання Героя України, а в 2011  - cкасоване

У січні 2010 року президент Віктор Ющенко посмертно присвоїв Степану Бандері звання Героя України. Проте вже у квітні того ж року Донецький окружний адміністративний суд визнав указ незаконним, оскільки нагорода може присвоюватися лише громадянам України, а Бандера помер у 1959 році, до проголошення незалежності. У 2011 році рішення суду набуло законної сили, оскільки касаційні скарги не розглядалися, що фактично скасувало присвоєння звання.

У 2021 році Львівська обласна рада закликала президента і Верховну Раду відновити історичну справедливість та повернути Бандері звання Героя України. Для цього вони запропонували внести зміни до закону «Про державні нагороди» та указу президента, щоб нагороду могли присвоювати й особам, які не мали або не мають громадянства України.

• Польський політик із проросійської партії зробив провокаційну заяву біля пам’ятника Бандері у Львові