На цьому наголосив народний депутат і історик Володимир В'ятрович.
29 вересня гуманітарний комітет Верховної Ради майже одноголосно схвалив пропозиції про збільшення видатків на культуру в проєкті бюджету на 2022 рік. У тому числі на 575,9 мільйона пропонують збільшити фінансування Українського інституту книги, що дасть змогу таки закупити книги для бібліотеки. Чи знайдуть ці ініціативи відображення в остаточному варіанті бюджету - стане відомо лише після голосування за документ.
У коментарі для "Еспресо.Захід" політик зазначив, що проблеми з бюджетом на наступний рік пов'язані не лише з цим пунктом, а й із фінансуванням культурної галузі загалом.
"Проблема з цим бюджетом не лише за цією статтею витрат. Просто вона - найбільш показова, оскільки зменшилась з 58 мільйонів до нуля. Ще проблема в тому, що бюджет культури абсолютно не спрямований на розвиток культури. На культуру у державі, яка перебуває у війні з Російською Федерацією, витрачається менше, як пів відсотка бюджету. Це насправді скандал.
Держава, яка перебуває у війні, мала б витрачати передовсім на дві статті - культуру і армію. Тобто на тих, ХТО захищає, і, власне, на те, ЩО вони мали захищати.
Сьогоднішній підхід свідчить про абсолютну байдужість до питань культури. Коли нам треба плекати українців як націю, що читає, робиться ставка на перетворення українців на націю телевізорів. Для багатьох політиків, які зараз представляють владу, це зручно. Саме завдяки телевізору вони прийшли до керма, завдяки телевізору вони будуть намагатись і утриматись. Вдумливим людям, які читають книжки, телевізора не потрібно".
Домінацію телевізора над літературою можна простежити й на прикладі бібліотек Львівщини. Міністерство культури вже погодило закриття трьох бібліотек - двох у Кам'янка-Бузькій ОТГ і однієї - в Новокалинівській громаді. Ще 14 закриють найближчим часом, чекають на погодження з міністерства.
Директор департаменту з питань культури, національностей та релігій Львівської ОДА Ірина Гаврилюк розповіла, що не розуміє, чому керівники ОТГ приймають рішення масово закривати бібліотеки.
"Вони б не мали закриватись. Попри відсутність фінансування, міністерство не мало б давати погодження на закриття таких бібліотек.
Боротись за бібліотеки можна через суд. Або мешканці, або самі бібліотекарі повинні подати заяви на те, що заклад неправомірно закривають. Бібліотеки, які на межі закриття з 1 липня були передані у підвідомчість ОТГ. Відповідно громади мали забезпечити їх фінансування та утримання", - пояснює Ірина Гаврилюк.
Так уже призупинена робота двох бібліотек у Давидівській ОТГ - кажуть у зв'язку з ремонтом. Добросинсько-Магерівська ОТГ закрила відразу 7 бібліотек, Поморянська - дві.
"Багато є випадків, коли об'єднують громадські бібліотеки зі шкільними. Але, на мою думку, це неприпустимо. Не може школа бути відкритою 40 годин у тиждень. Адже є вимоги - бібліотека має бути доступна для послуг в неробочий час і бути зручною для мешканців.
25 бібліотек області були перепрофільовані в пункти видачі. Тут є доцільність - на кілька годин приїжджає працівник і в визначений час видає замовлені книжки", - розповідає чиновниця..
Щодо фінансування книжкового фонду (чи його відсутності) із держбюджету, Гаврилюк зазначила, що поповнювати фонд мають також і з бюджетів ОТГ. За нормативами книжкова продукція у кожній бібліотеці щорічно має оновлюватись не менше, ніж на 5 відсотків. Хоча раніше книжки для потреб бібліотек закуповував в основному саме Український інститут книги.
"Позаминулого року це було 17 тисяч, цього року 10 тисяч. Що наступного року буде, взагалі не відомо", - підсумувала Гаврилюк.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.