Студентський колапс на кордоні: хто винен і чи є рішення?

До вересня 2022 року лише одиницям вдавалося перетнути кордон, декому не з першого разу. З початком навчального року соціальні мережі вибухнули обуренням і щирим нерозумінням: то кого ж випускають і за якими критеріями. Це з'ясовували журналісти "Еспресо.Захід".

Після 14 вересня прикордонники повідомили, що почали діяти обмеження щодо пропуску студентів за кордон. Фактично ці обмеження і не скасовували, вище військове керівництво держави лише вирішило зупинити своє рішення, яке ухвалили у квітні. Рішення, в якого немає паперового підтвердження. Або ж його просто не публікували на загал.

"На початку квітня вище військове керівництво держави прийняло рішення пропускати військовозобов’язаних чоловіків-студентів, аби ті змогли продовжити своє навчання в іноземних вишах. Прикордонники їх пропускали, хоча, згідно з постановою Кабінету Міністрів №57, не мали б. З 14 вересня, оскільки навчальний рік уже розпочався, за рішенням вищого військового керівництва держави пропуск студентів через кордон не здійснюється", – прокоментувала “Еспресо.Захід” офіцер пресслужби Львівського прикордонного загону майор Олександра Кучковська.

Проблеми були з тими, які мали документи про вступ після 24 лютого

Як зазначає Олександра Кучковська, мова йшла лише про тих студентів, які вступили в іноземні навчальні заклади до 24 лютого й оголошення воєнного стану. Студенти-першокурсники не потрапляли під дію "рішення вищого військового керівництва".

Про це зазначає і адвокат Володимир Марусяк:

"Проблеми були з тими студентами, які мали документи про вступ після 24 лютого або якщо у прикордонників виникли сумніви. Тоді викликали поліцію, робили відповідні запити у навчальні заклади. Якщо людина справді навчалася, то її згодом випускали за кордон".

Попри це, все ж декому з новоспечених студентів вдалося перейти кордон, і цьому також є пояснення. Як зазначили у ДПСУ, рішення про пропуск через кордон приймає інспектор, який проводить розмову та вивчає документи студента. Тобто насправді все залежить суб’єктивно від одного прикордонника. Тому й траплялися ситуації, коли в одному пункті пропуску відмовили, але в іншому дозволили виїхати з України.

Перестали пропускати студентів через кордон і ще з однієї причини  незаконні зловживання, а саме підробка документів. Скористатися можливістю, яку держава надавала студентам, хотіли й ухилянти. Підробка документів переросла у масову тенденцію. Це нам підтвердив і адвокат Андрій Ювченко із Чернівців, який один з перших підняв тему пропуску студентів за кордон.

"Дуже багато кримінальних проваджень через підробку документів. Саме особи, які військовозобов’язані, призовники, які підробляли документи, винні у закритті кордону для студентів", – зазначає адвокат.

Ситуацію не вирішити й через суд, кажуть адвокати 

Володимир Марусяк додає, що в разі відмови студенту в перетині кордону важливо вимагати у прикордонників письмову мотивовану відмову. Саме її можна спробувати оскаржити в суді. Інших варіантів поки що немає, і це не гарантує, що студента таки випустять з території України.

Звертатися до суду немає жодних підстав і судової практики щодо задоволення таких позовів немає

"Було багато звернень щодо цього. Але судової перспективи немає жодної у зв'язку з тим, що жодного нормативно-правового акту, який би надавав право перетинати кордон студентам іноземних навчальних закладів наразі не існує. Звертатися до суду немає жодних підстав і судової практики щодо задоволення таких позовів немає. Скажу більше, навіть якби було рішення суду щодо визнання незаконною відмови в перетині кордону, все одно прикордонники вдруге відмовили б. Постанова КМУ 57 п.2.6 – пряма заборона студентам перетинати кордон для навчання", – резюмує Андрій Ювченко.

Щодо відшкодування втрат ситуація теж не обнадійлива

"Теоретично можна ставити питання відшкодування збитків завданими незаконними діями органів влади, прикордонників чи поліції. Але ж тут цікавий момент, що вони ж зазначають, наприклад, про підробку документів - що це на їхню думку. Вони потім можуть сказати, що помилилися і ви можете їхати за кордон. Поки ми таких справ не мали і не зустрічали, чесно кажучи", – коментує Володимир Марусяк.

"По суті отримати компенсацію нереально, бо є пряма чинна заборона. Я впевнений, що хтось зі студентів буде звертатися до суду, бо були й ті, які вступили у навчальні заклади в Англії, їхнє навчання коштує десятки тисяч доларів", – додає Андрій Ювченко.

Попри це, все ж є ті, які й надалі намагатимуться “прорватися” на навчання. Так, Наталка Грубова з Хмельниччини розповіла "Еспресо.Захід", що її син Мирослав спробує перейти кордон після 28 вересня.

"Син у цьому році закінчив школу. 1 березня йому виповнилося 18 років. Вступив у Пряшівський університет у Словаччині на політологію. До вступу готувався з репетиторами, вивчив мову. Маємо весь пакет документів, кордон наразі не перетинали, плануємо після 28 вересня пробувати їхати. Батько наш 8 років на війні, зараз з передової за можливості телефонує і дуже переживає за сина", – прокоментувала мама хлопця.

До слова, в законі України про загальну мобілізацію йдеться, що студенти не підлягають під мобілізацію. Разом з тим ця категорія не входить у перелік тих, які мають дозвіл на виїзд за кордон. Таким чином утворилася колізія, і чи має намір держава виправляти її – невідомо.

Поки студенти пишуть петиції та звернення до Кабінету Міністрів і надають цій темі розголосу. Проте час спливає і студентам-першокурсникам іноземних вишів загрожує відрахування.