Справжність "Полісемії" Наталії Кучабської

У Домі Франка відкриттям персональної виставки акварелей  "Полісемія" львівська художниця Наталія Кучабська відзначила 40-річчя

Про це інформує Еспресо.Захід 

Виставка "Полісемія" львівської акварелістки Наталії Кучабської, що відкрилася у Домі Франка, потвердила, напевно, найважливішу річ для кожного митця: попри численні творчі експерименти та здобутки художниця (недаремно ж бо у назву винесене поняття "багатозначності") зуміла залишитися вірною власній сутності. На цьому, властиво, зосереджувалися і гості дійства, і промовці.

Зокрема відомий мистецтвознавець Роман Яців наголосив, що дуже цілісна, багата на розмаїті емоційні стани та трансформації  "Полісемія" демонструє також те, як Наталія Кучабська намагається не зрадити свій авторський світогляд. І як вона росте. Адже йдеться про роботи різних років, які художниця уклала в певну ретроспективу, у такий особливий спосіб вирішивши відзначити власне 40-річчя. 

"Наталія створює образи одночасно з різних боків:,- написали про художницю в анотації до виставки, - реального, абстрактного й ментального, що дарує глядачам можливість поглянути на світ через призму її бачення та зануритися в атмосферу експресії та гармонії". І зауважили, що за допомогою доповненої реальності художниця у межах експозиції відкриває багатозначність трьох символічних концепцій: "Вода", "Вогонь" та "Вічність", – дозволивши глядачам зануритися у світ стихій через новий, захопливий метод, який поєднує фізичний світ і символічну сутність цих елементів. 

Доповнена реальність. Про що йдеться? Передовсім про те, що три роботи в експозиції мають QR-код, зчитавши який, можна побачити, як зображення оживає і отримує не просто нові нюансу, а подекуди і нову сутність. Ось ця особливість - здатність Наталії Кучабської творити багатозначні речі, які, як правило, вступають в діалог з глядачем, відкриваючись перед ним настільки, наскільки йому вистачає уяви, також та риса, яка характерна для художниці як у  ранніх її роботах, так і нинішніх. Властивість, яка для цієї акварелістки  аж ніяк не штучна, а органічна.  

"Відгуки глядачів для мене дуже цінні, - ділилася зі мною думками Наталя Кучабська. - Особливо коли розповідають про свої діалоги з моїми роботами, бо саме такого ефекту прагну добитися. Переконана, що за такого діалогу нейрони мозку дещо по іншому працюють, ніж при простому спогляданні картин. Глядач інтуїтивно риється в підсвідомості, щоб по своєму "зрозуміти" чи "побачити" картину. І це надважливо. Бо  підсвідомість правдивіша і щиріша за свідомість. У цьому і є "сенс справжності".

"Ще в часи навчання  в Українській академії друкарства Наталя вражала своїм творчим неспокоєм, непередбачуваністю в доброму сенсі того слова, несподіваністю, сміливістю та вмінням сучасно відреагувати у творчості на те, що відбувається довкола, - характеризував художницю  її наставник Володимир Стасенко. - Я би порівняв її спосіб творчості зі змаганням фехтувальників. Сам поєдинок у цьому виді спорту достатньо короткий. Отож маєш блискавично оцінити ситуацію та нанести точний укол".

Є і ще один момент, який вирізняє особистість Наталії Кучабської серед інших митців: упродовж багатьох років художниця у день своїх уродин офірує власні роботи на благодійні цілі. Властиво, вона дарує їх для благочинних потреб і в інший час, але на власні уродини - обов'язково.

"Сьогодні це така моя пожертва за ще один рік життя, - розповідає Наталія Кучабська. - А почалося все у 2010 році, коли саме у день народження я організовувала творчі майстер-класи для неповносправної молоді в РЦ "Джерело". Це були картини з литого паперу, котрі потім продавались, та камені, котрі  проростають квітами. А потім почалася війна (зараз говорю не про 2022 рік, а ще про 2014 рік) і я почала допомагати ЗСУ так, як може художник. А вже виїхавши 2022 році до Вроцлава, ми з мамою і сестрою почали самі організовувати виставки-продажі та аукціони на підтримку ЗСУ. І ті наші ініціативи мене справді витягували з "синдрому, того хто вижив". Отож роботи в різні фонди віддаю дотепер, зрештою, як безперервно на щось доначу… Але цього не афішую. Це просто моя тиха допомога, щоб Перемога стала ближчою…"