Для чого Львівській міськраді "Стрільниця" й озеро у Брюховичах та скільки це вартуватиме: розмова з очільником Офісу спорту ЛМР Антоном Нікуліним

Нещодавно під опосередковане керування Офісу спорту Львівської міськради передали два важливі для громади об'єкти – озера "Корса" у Брюховичах, яке лиш зараз через суд повернули у власність громади, та муніципальний тир "Стрільниць". У зв'язку з цим "Еспресо Захід" вирішило поспілкуватися із директором цього структурного підрозділу ЛМР Антоном Нікуліним, аби дізнатися, які ж плани у міста на них, чи потягне одне з небагатьох прибуткових комунальних підприємств Львова такі витрати та уточнити інформацію щодо інших важливих для громади спортивних об'єктів.

Розпочнемо з муніципального тиру. Опишіть шлях цього проєкту від задуму, ідеї та до офіційного відкриття. 

Почалось все з того, що кілька років тому до нас звернулись одні підприємці. Один з них – це Андрій Маслюк, який є віцепрезидентом Федерації веслування та президентом Федерації веслування Львівської області (Галина Маслюк є почесним консулом Республіки Казахстан у Львові, а її син Андрій Маслюк –  президент Львівської обласної федерації веслування на байдарках та каное,  – ред.). Він пояснив, що в них є певне нерухоме майно і вони хотіли б там щось збудувати по типу житла, апартаментів і тому подібне. На це ми зреагували дуже негативно, бо трошки цікавимось історією, і розуміємо, що там мало б бути і як би це сприйняло суспільство. Водночас ідеєю мера було відновити там тир. Так ми з ними досягнули певних домовленостей – завдання на проєктування робимо ми разом з архітектором Михайлом Салуком. Було прийнято рішення зробити це не звичайним тиром, як воно було історично, а щось більш широкопрофільне. 

фото: Lviv.Travel

Таким чином цю споруду поділили на кілька певних секцій. Фактично тільки другий поверх, де тир, є режимним об'єктом, а все решта – open space.  До речі, принагідно хочу сказати, що в нас фактично за перших два тижні роботи 3,5 тисячі відвідувачів.

Читайте також: У Львові відкрили унікальний муніципальний тир "Стрільниця", аналогів якому в Україні немає

Розкажіть, що буде з правами власності на цю будівлю згодом і яким чином наразі нею користується місто

Загалом, ми домовились тоді з Маслюками, що безвідсотково в розтермінування на 10 років вони це зможуть місту продати. 

Однак в нас було два варіанти. Перший – взяти його в оренду, а другий – викупити. Якби ми брали його в оренду, то це б вартувало місту близько 15 млн на рік – це і комуналка, і зарплати, і тому подібне. Як на мене, людини зі здоровим глуздом, це не дуже вигідно, якщо, порівнювати з тими 22 млн на 10 років без відсотків і так далі. Так, інвесторам перший варіант був би набагато кращий, але вони назвали це своїм соціальним внеском у місто, який хочуть зробити.

Тут також важливо додати, що за міські кошти це будували б років п’ять, та і вартувало б це вдвічі дорожче. Але ж очевидно, що і грошей зараз на це немає, треба допомагати військовим. А так, в нас є приватна інвестиція. Так ще й ветеранський хаб нам потрібен був вже і зараз. І дітей також треба вчити стріляти вже і зараз, бо ніхто не знає, яке нас майбутнє чекає. 

Тому я вважаю, що це прекрасна ситуація, хоча там багато хто робить в цьому політику. Це ж ті речі, які нам потрібні вже зараз. І тому на сьогодні ми маємо прекрасний об'єкт і готові в такому плані співпрацювати з іншими інвесторами. 

Треба також розуміти, що спорт – це дещо інше, хоча всі хочуть на це накласти якусь там бізнесову модель, але ж насправді на цьому сильно багато не заробиш. 

Давайте до цього моменту ми повернемось трішки згодом. Я тут маю два уточнюючих питання. По-перше, я правильно розумію, вся фінансова сторона питання будівництва тиру була на Маслюках?

Так, ми не вкладали ні копійки. Єдине – в нас є відділ спорту військових, де ми співпрацюємо з ветеранами, особливо з інвіктусами (учасники української збірної на міжнародних змаганнях в паралімпійському стилі Invictus Games, – ред.). Так от ми закупили коштовне обладнання для фітнес-залу, то воно справді дуже дороге. Там про кілька мільйонів йдеться, але нам було важливо, аби все було компактно та в одному приміщенні, тому це ми взяли на себе.   

Ну і ще одне уточнення: зараз місто користується цим об'єктом 10 років, але воно залишається у власності… 

Ні, ні! Ми договір складаємо таким чином, що при підписанні місто на себе бере певні зобов'язання і власники одразу втрачають власність над будинком. Тобто воно одразу переходить на баланс міста, і ми маємо розрахуватися за нього. Якщо ж умови цього договору хтось порушить, умовно кажучи, тоді вже будуть суди. Проте я вважаю, що ми маємо будувати з бізнесом правильні стосунки. Якщо вони йдуть нам на зустріч, то це однозначно вигідно для міста. Місто вперше тут пішло на такий нестандартний метод. 

А надалі вже питання не до мене, а до депутатів, чи вони проголосують за це. Вони ж можуть просто це не підтримати, а тоді в нас буде інше питання: як утримувати цей тир?

Щодо вартості викупу, то для розуміння додам, що утримання двох спортивних шкіл – це приблизний бюджет 22 млн на рік. І я готовий дві з них оптимізувати максимально, з думкою що муніципальний тир потрібен місту та країні.

Гаразд, муніципальний тир – це безумовно хороший та дуже потрібний проєкт в наш час. Чи є зараз, можливо, в планах подібні проєкти? Може щось вже реалізовується?

Перший проєкт, над яким ми почали працювати одразу після здачі тиру – це льодовий майданчик. Там дуже довга історія, бо ця ділянка раніше була державним підприємством і це питання взагалі більше до юристів, які працюють з нею. Там ніякої діляності держава не проводила і вона зараз пустує. На сьогодні ж ми не маємо багато коштів, але в нас є інвестори, які говорять: "Слухайте, в нас є команда по следж хокею. Ми її сформували і наразі возимо в Новояворівськ постійно". І, щоб ви розуміли, оці от їхні відрядження туди та тренування обходяться приблизно в 350-400 тис. грн в місяць. Це великі кошти.

Ну і ми дійшли до того, що у Львові потрібно щось льодове збудувати. Ми знайшли інвесторів, які готові збудувати там основу і встановити надувний купол. Але ми це хочемо зробити на Сихові і на базі школи №84. Тобто зараз розробляється проєкт, ми зробили геодезію. Так, це тимчасова споруда буде, але нема нічого більш постійно, ніж тимчасове. От саме над цим ми зараз працюємо. 

Ну і всі знають про колишній масштабний мільярдний проєкт великого спортивного комплексу на Сихові. От щодо нього ми розуміємо, що зараз не можемо його реалізувати. Так само було багато з ним маніпуляцій. Я тоді депутатам говорив: "Дайте мені ті кошти, ми будемо будувати". Там був проєкт, є підрядна організація, яка виграла тендер, все. Ну, але ми ж розуміємо, що грошей немає. 

фото: Візуалізація Льодової арени/ЛМР

На сьогодні на тій території ми розглядаємо можливість будівництва спортивного комплексу теж з тимчасових споруд, як і з льодовим майданчиком, але є інвестор з Києва, який хоче прийти і створити там волейбольний центр. Тому чекаємо зараз від нього інформацію якусь. Якщо ж усі все погодять, то ми зможемо ту земельну ділянку в оренду дати, але без будівництва капітальних споруд, щоб ніхто потім не маніпулював, не встановлював право власності через суди й так далі. Знову ж, ті, хто хочуть працювати з містом і будувати соціальну інфраструктуру, ми їх тільки підтримаємо. 

Дуже часто люди кажуть: "От що Садовий збудував за ці роки". Я вам зараз скажу, що збудував. Лише моя інституція, поки я перебуваю на посаді, збудувала 100 дитячо-спортивних майданчиків. От ви зараз підете у цей парк "На валах" і подивитесь. Там є все ядро спортивне побудоване з 2018 року відколи я є тут на посаді. Тільки за останній рік відкрили три нових спортивних зали при школах. Просто поїдьте туди і подивіться, що будує місто. До того ж  14 басейнів працює у Львові, де дітей безкоштовно навчають плавання. Ні в одному місті України немає стільки. 

Так, є проблема з великим Палацом спорту. Але ж він не тільки зараз не на часі, там фактично немає зараз якогось економічного обґрунтування. Нам вигідніше в шести районах міста побудувати локально шість невеликих, але не один великий палац – це дуже обмежений функціонал і для тренувального процесу він не підходить. Та і проведення змагань зараз також під питанням. Коли закінчиться війна, тоді вже будемо про щось масштабне, грандіозне та мультиспортивне говорити.

Тоді перейдімо до тенісних кортів у парку 700-річчя. Там, як я розумію, йшлось виключно про інвестиції і про те, що це буде робитися за гроші інвестора?

Так, але ж ми ж пам'ятаємо ту всю історію, що мешканці були категорично проти. 

Мешканці були категорично проти, і, якщо не помиляюсь, вам доручили знайти інше місце для кортів.

Так, ми познаходили масу місць у Львові та інвестор зараз думає, де йому можна будуватися.

Якщо говорити з погляду історії, то раніше у Львові ще за часів Австрійської імперії було близько 200 кортів. Зараз ми маємо десь 100 об’єктів. Але не забуваємо про те, що тоді це була частина культури. Знаєте, я завжди жартую, що якщо ви граєте в теніс, вам завжди буде про що поговорити з депутатами європейських країн. Так от у Львові ця культура була втрачена в часи радянщини, тому що вони вважали, що це мало не капіталістичний вид спорту. Це справді не є дешевий вид спорту. Однак він все ще доступний для людей. Теніс так само інтегрований в спортивні наші школи. Тому можна віддавати дитину і за відносно невеликі кошти, або й взагалі безкоштовно для початківців, спокійно вправлятись з ним. Ми не можемо йти проти волі мешканців, і якщо вони там не хочуть кортів, там їх не може бути. Тому зараз за дорученням міського голови ми знайшли інші локації. 

Але стосовно стратегії впровадження спорту в міських парках, то я її абсолютно підтримую. Повертаючись до історії зі спортивними спорудами, просто зайдіть в парк ім. Богдана Хмельницького і подивіться на регбійну арену, яка там будується. Так, безумовно, це дякуючи одному з депутатів Львівської міської ради Петру Адамику, який просто шалено любить цей спорт. Але ж подивіться, цей стадіон майже завершений. І це фантастично, бо таких регбійних стадіонів в Україні не так багато. Там був захаращений стадіон, а зараз це фактично мекка регбі у Львові, де займаються не тільки регбісти. В цьому ж контексті мені б, наприклад, хотілось, щоб в Стрийському парку було більше спорту. В парках має бути спорт. Це така ж реабілітація, як і все інше, розумієте?

А як думаєте, чому у випадку з кортами на 700-річчя був такий жорстокий спротив?

Я так думаю, що в нас просто хтось захотів ще й політично погратись з цією ситуацією. Я навіть в цьому впевнений. Але тут питання в тому, що ми ж не прийшли в парк будувати багатоповерхівки, чи щось шкідливе для містян. Ми запропонували інвестору: ось є територія, можете її використати. Тим більше вона, якщо я не помиляюсь, належить нашому комунальному підприємству, яке є в межах парку. Аби не маніпулювали, ніякої капітальної забудови там взагалі не планували – лише тимчасові споруди, корти й тому подібне. Мешканцям це не добре? Гаразд, ми пішли від цієї ідеї. Міський голова доручив, ми вибрали близько 20 ділянок, а інвестор зараз думає. 

Можете поділитись якимись найвідомішими локаціями з цього переліку?

Якщо такі, що на слуху, то є ділянка на Смерековій-Замковій, де раніше також планували зводити спорткомплекс. На ділянці того ж Палацу спорту на Сихові, де дуже багато місця. 

Ми виходимо з тих можливостей та реалій, які є на сьогоднішній момент. Зараз на першому місці в нас реабілітація військових за допомогою спорту. Далі – це масовий спорт, шкільні ліги, залучення до спортивних активностей дітей і так далі. Наш ворог зараз показав нам, що сила – це вирішальний фактор, тому наші діти мають бути дужими та розумними. От і все. 

Чи збережеться у випадку з кортами концепція "безкоштовно для громади"?

Дивіться, що таке безкоштовно? Я вам трошечки пояснюю. Для мене це означає, що хтось має все одно заплатити. В цьому випадку місто, як соціальний гарант може закрити це питання. На сьогодні в нас функціонує 16 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, де послуги надають безкоштовно. Тобто платники податків компенсують це.

Також в нас є маса бізнесів, які працюють в приватному секторі. Ну і не треба забувати, що є ще обласна інституція, яка так само займається розвитком спорту і на Львівщині, і у Львові. Тому в нас достатньо структур, де можна отримати послуги безкоштовно. Чому це важливо? Бо зараз Міністерство дуже багато говорить про реформу спорту, відкриття клубів, і так далі. Проте така інституція як дитячо-юнацька спортивна школа має існувати і закривати її ні в якому разі не можна, тому що є деякі види спорту, які комерційно не особливо привабливі для інвесторів. До прикладу, веслування, яке не виживе без дитячо-юнацьких спортивних шкіл. А чи потрібен цей вид спорту? Очевидно, що так. І таких я можу перелічити масу. І місто справді багато слідкує за тим, аби ці послуги повністю надавались безкоштовно.

Давайте тепер до озера в Брюховичах. Недавно там відкрили сезон, а саме 16 липня. І тут пророблена справді класна робота і юристів, і інших працівників міської ради. Хронологічно від того, коли Верховний суд вирішив все-таки залишити це місце громаді і до відкриття сезону 16-го червня. Як це все відбувалося? 

Якщо почитати наш основний закон, то в ньому написано, що доступ до води має бути у всіх. Тут питання в тому, що якийсь певний підприємець колись захотів це озеро обгородити і зробити платним. Але тут є маленьке "але". Він дійсно там навів порядок і підтримував його.  Але як оцінити той факт, що воно було закритим для звичайного мешканця? Один журналіст назвав мене популістом, коли почув це питання. Він каже: "Ви популісти". Однак реально оцінити в цифрах він це не зміг. Тут питання в тому, що було озеро і ніхто не має перешкоджати доступу до води. 

Наразі там ще є певні об’єкти нерухомості, які є в приватній власності. Юридичний департамент розбирається, які саме з них є в його власності, а які просто незаконні. І останні однозначно будуть демонтовані. Але ламати – це не будувати. Тому подумаємо, чи не стануть вони нам якось у пригоді. 

Тобто, якщо навколо "Корси" є узаконені нерухомі об’єкти, то вони там і залишаться?

Ми ж живемо в правовій державі. Я принаймні сподіваюсь, що воно так є. Тому, якщо в людини є право власності, то ми не можемо нічого там вдіяти. Єдине, про що йшлось зараз – це вільний доступ до води. Ми його отримали. Наразі ми навіть з цим підприємцем, Андрієм Завадським, комунікуємо для того, аби все функціонувало. 

В нас тут два варіанти: або ми починаємо, умовно кажучи, війну, або домовляємося з ним і спільно стараємося робити добробут для цього озера. Але стосується це тільки озера і тільки території навколо нього. Все решта нас це не цікавить. Далі розбирайтесь, будь ласка, з юристами. Я до цього не маю жодного відношення. Задача і доручення сесії – озеро має функціонувати. На сьогодні вона виконана. Там є люди, які слідкують за порядком, є адміністратори, там вивозять сміття і так далі. 

Хоча станом на сьогодні ми поки що не отримали коштів на рахунки комунального підприємства на балансі, якого воно перебуває (ЛКП "Спортресурс", – ред.). Зараз ми поки перекриваємо все своїми і чекаємо наступної сесії міськради, щоб таки надали їх. 

фото: Федорович Володимир/"Еспресо Захід"

І далі, що стосується якості води, на це є певні нарікання. Проблема в тому, що всі санітарні і маніпулятивні моменти з нею проводять перед початком сезону. Проте цей момент було втрачено, тому що якраз тоді проводили демонтаж, та й були війни з тим, на чиєму балансі водойма буде. Але на наступний сезон ми вже підготуємося і там, я впевнений, буде дуже класно. 

Далі говоримо про те, як воно буде функціонувати. Пляж залишиться безкоштовний. Також ми хочемо прив’язати до нього відповідні види спорту, по типу волейболу і йому подібних – для цього там місця вистачить. Також ведемо перемовини з нашим куренем пластунів "Чорноморці", для яких хочемо облаштувати базу, щоб вони могли там вправлятись на каяках. 

А скільки вартувала підготовка озера до купального сезону? І тут одразу наступне питання: скільки вона буде вартувати "Спортресурсу" в майбутньому?

Ми говорили зараз про 4 млн на цілий рік. Тут важливо, що ми ж ніколи озером не управляли, а там є свої нюанси. 

По-перше, ми маємо забезпечити рятувальників. По-друге, реалізувати охорону об’єкта. По-третє, не забуваємо і про прибирання. По-четверте, підготовка до сезону, що є не менш важливо, адже з водоймою треба працювати. На сьогодні ми дуже багато втратили через оцей брак часу, про який я раніше казав. А зараз його вже ж не закриєш посеред сезону. Тобто воно функціонує так, як воно функціонує. А вже з наступного року ми зробимо все, щоби мешканці там могли комфортно і класно відпочивати.

Читайте також: Близько 1 млн грн на обслуговування брюховицького озера: депутати передали водойму під Львовом на баланс ЛКП "Спортресурс"

От власне, "Спортресурс". Ви самі от щойно обмовились, що це перший досвід роботи з озером. Чи не буде занадто складно? Чи не доведеться для цього роздувати штат і вливати бюджетні кошти в статутний капітал ЛКП?

Ні-ні. Дивіться, я ще раз вам говорю, що озеро було в приватній власності і закрите від мешканців, тобто ним опікувався підприємець. Ми відкрили водойму для всіх мешканців. Аби її утримувати, що очевидно, потрібні якісь кошти. Мені раніше кілька людей говорило: "Ну от, раніше функціонувало озеро, а це місту не вартувало нічого". Я кажу: "Давайте ще раз з вами сядемо і ще раз я вам поставлю одне питання – в скільки ви в грошовому еквіваленті оціните обмежений доступ мешканців до цієї водойми?". От відпочинок та рекреацію людей яким фінансовим ресурсом ви оціните? Тому, очевидно, що воно буде функціонувати. 

Чи важко "Спортресурсу" буде цим займатися? Ви знаєте, я коли прийшов працювати в ЛМР і очолив цю інституцію, я також не знав, що мене чекає, і наскільки важко буде. Я думаю, що ми розберемося і дамо раду з всіма процесами. В нас є непогана команда. В одному впевнений точно – наступного сезону ми якісніше підготуємося, бо цього сезону у нас елементарно не було часу. 

Дивіться, озеро в Брюховичах – хороший приклад з цікавим контекстом для питання про монетизацію спортивних об'єктів. Які ваші погляди щодо цього? Особливо ж в умовах війни стає очевидно, що не завжди держава і громада можуть постійно вливати в це гроші. Чи розглядаєте ви якісь альтернативи. Для прикладу, аби "Корсою" займався якийсь умовний підприємець, мав з цього гроші, однак все було на умовах міської ради й у повній доступності для громади. 

Ну от, остання фраза, має бути ключовою – в повній доступності для мешканців. На яких умовах ми далі будемо працювати, чи можлива здача в оренду і тому подібне? Якщо будуть правильно сформульовані умови, і це буде вигідно місту, і громада буде не проти, то ми можемо піти і цим шляхом. Безумовно.

Наразі є визначений балансоутримувач. Наскільки міські та державні інституції є ефективним управлінцем? Очевидно, що приватний бізнес є ефективнішим, так. Ми до власного відносимося прискіпливіше, аніж до спільного. Хоча я твердо переконаний, що це не є дуже правильно. З усім тим,  ми будемо рухатись і спілкуватись з потенційними інвесторами. Якщо хтось захоче взяти, умовно кажучи, в оренду це озеро і за ним дивитись, при тому виконуючи умови договору, то чому б і ні. 

Але наразі я бачу що цим буд займатися лише ЛКП "Спортресурс" тим об'єктом. Водойма є спортивно-рекреаційним об'єктом, тому воно логічно відійшло нам. В нас є чіткі плани, що ми там хочемо зробити.

Маю ще таке технічне питання: а скільки зараз об'єктів на утриманні "Спортресурсу" перебуває?

Це треба перевірити, але мені здається, що в нас біля 50 різних об'єктів, які в нас на балансі ЛКП, за якими за якими ми дивимося, опікуємося і так далі. 

Ви вже доволі давно на посаді. А як би ви оцінили стан спорту у Львівській громаді? Чого ще тут не вистачає і як ви плануєте це надолужувати?

Для початку, ми №1 в Україні. І це не тільки пов'язано лише з війною та бідами від неї. Ні, фаворитами ми були і до війни. Йдеться про кількість програм мотиваційних, нові впровадження. Чого нам не вистачає найбільше? Я дуже хотів би, аби спортивної інфраструктури було більше. Я вважаю, що найкраща реформа для українського спорту, який поки перебуває на руїнах радянської системи, будемо чесні – це  будівництво багатьох спортивних об'єктів. І от в мене завжди була така мрія, аби у нас у Львові було місць для занять спортом більше, аніж аптек. От тоді ми точно будемо рухатись в правильному напрямку. Тому стараємося робити все. 

Додам, що ми виходимо з тих фінансових можливостей, які є в нашій інституції. Депутати нас дуже підтримують. Міський голова також за спорт. Тому тут все в наших руках.