Щоб знати про ґрунти, треба дивитися на зірки. Мандрівка однією із найстаріших у Центральній Європі астрономічних обсерваторій

Обсерваторія не має окремої будівлі. Вона розміщена на даху головного корпусу "Львівської політехніки". Щоб потрапити сюди, "Еспресо.Захід" вдалося знайти час у щільному графіку Любові Янків-Вітковської, доцента кафедри вищої геодезії та астрономії Національного університету "Львівська політехніка", голови Львівського астрономічного товариства.

Замість лісів і боліт - зірки і астероїди

Підійматися на дах Політехніки - цікаво. Крім неймовірного краєвиду, химерних автентичних сходів, в обсерваторії багато речей збереглося ще з часів Австро-Угорської імперії. Це як музей, але водночас тут присутня сучасність - досі здійснюють важливі і дуже точні спостереження для науки і цивілізації за допомогою сучасних космічних технологій. Електронні машини 60-70-х років минулого століття, проектор 80-х років і астрономічний універсальний інструмент фірми Т.Ertel&Sohn мирно уживаються під небом Політехніки поряд із сучасною ГНСС-станцією, тропосферною цифровою станцією та метеорною станцією, яку називають "ловушка метеорів". У 2001-му тут створено перманентну GNSS-станцію, у 2016-му – цифрову метеорологічну станцію, а в 2017-му - станцію моніторингу метеорної активності у радіодіапазоні.

А все почалося далекого грудня 1877 року. Напередодні видатний львівський учений, астроном, геодезист, метеоролог, перший завідувач найстарішої в Україні кафедри геодезії і сферичної астрономії, засновник і перший керівник єдиної у XIX ст. в Західній Україні астрономічної обсерваторії Домінік Зброжек виголосив доповідь до 400-ліття з дня народження Коперника, яка і стимулювала відкрити у Львові обсерваторію.

"Наша астрономічна обсерваторія проєктувалася на кшталт віденської, паризької чи дрезденської обсерваторій. Оці сходи, якими ми підіймалися вгору, вони є дуже типові для обсерваторій тих часів. Коли будували нашу АО, цього корпусу, що на вулиці Бандери, ще не було, тут була ґрунтова дорога. Частиною території, на якій розміщений зараз головний корпус, володіла  мама митрополита Шептицького. Тут була липова алея, Софія Фредро любила тут гуляти. Кажуть, що цю землю вони продали за нижчою ціною для будівництва нового корпусу Політехніки й обсерваторії. Астрономічна обсерваторія була потрібна, бо тоді розвивалася геодезія, будівництво", - пояснює Любов Миколаївна.

Саме у Політехніці вперше дозволили читати ліцензовані астрономічні курси, щоправда, тоді навчальні курси відрізнялися від сучасних.

"Після того, як згоріла обсерваторія у колегіумі Єзуїтському (сучасний ЛНУ ім. Франка), минуло 100 років і постала обсерваторія у Політехніці, а цих 100 років серйозних астрономічних досліджень у Львові не було. Але виникла потреба в геодезичних дослідженнях. Щоб знати про землю, людям завжди треба було піднятися до небес. Для геодезичних робіт потрібні були спостереження за небесними тілами. Тому обсерваторія була дуже на часі. Цікаво, що львівські вулиці Новий Світ, Глибока були не такими, як зараз, тут були ліси і болота, а електрики не було. Саме тому обсерваторію побудували тут, вона мала бути за містом, щоб вогні вечірнього міста не перешкоджали спостереженням", - каже науковиця.

У містах обсерваторій, як правило, не будували, - відсвітка була перешкодою. Тому з розвитком міста наша обсерваторія втратила свої класичні оптичні наукові спостереження, але тогочасні директори обсерваторії придумали, як продовжити життя обсерваторії Політехніки. Так у обсерваторії Політехніки залишилися метеорологічні, сейсмографічні і деякі астрономічні спостереження, яким не перешкоджало міське світло. Тут спостерігають за тими небесними об’єктами, за якими можна спостерігати в умовах міста, зокрема продовжили спостерігати за астероїдами, кометами тощо.

"До речі, вперше астероїд Церера відкрили у Львові у 1801 році. Але його не визнали у світі через те, що лист італійського науковця Пяцці дійшов до комісії з патентів швидше, ніж лист львівського астронома", - веде далі Любов Янків-Вітковська.

А ще астероїд 7441 Ласка названий на честь другого керівника обсерваторії.

Розетки у хмарочосах, мости і танення льодовиків - що ще залежить від GPS-даних зі Львова?

Власне астрономічні спостереження у обсерваторії проводили до 1941 року. Сьогодні тут стежать за супутниками, коливанням полюсів Землі та іншими змінами нашої планети. А отримані дані використовують, зокрема, для вирішення завдань геодезичної науки. Астрономічні спостереження проводяться, як навчальні – для студентів Інституту геодезії, одного з підрозділів Політехніки. Наступницею традицій і славної історії обсерваторії сьогодні можна вважати кафедру вищої геодезії та астрономії національного університету "Львівська політехніка".

Просто так собі спостерігати небесні тіла не вийде, адже є розроблені методології, спостереження мусять бути постійними. Обсерваторія Львівської Політехніки має необхідну техніку і досвід. І упродовж своєї історії вона змінюється, як змінюється і сама наука. Скажімо, у 1922 році при обсерваторії створено радіостанцію, за допомогою якої приймали часові сигнали з Парижа. А в 1957 р. за наказом Міністерства вищої освіти та АН СРСР при астрономічній обсерваторії була організована станція оптичних спостережень штучних супутників Землі.

"Уже 150 років у цих аудиторіях ми читаємо лекції нашим студентам. На дах університету ведуть сходи, які тут від самого початку. Наші деякі прилади, зокрема глобуси, мають по 150 років. Це унікальні експонати. А наш старий телескоп робили ювеліри вручну, бо потрібна була висока точність. На станції спостереження ми навіть дверну ручку залишили ще автентичну, це додає особливого духу тут", - каже Любов Янків-Вітковська.

Наші студенти досі користуються всіма приладами, які є в нас в обсерваторії. Наприклад, є тут секстант - навігаційний інструмент, хронометри, телетайп. Це дає можливість осягнути всю історію астрономічної науки.

"Цікавий прилад, який ми знайшли під час реконструкції - фотоапарат, що його ставили на літаках або обсерваторіях і спостерігали за штучними супутниками Землі, він дозволяв виявляти супутники-шпигуни. Наш походить з 1964 року (перший супутник запущено у 1957-му). Спостерігаючи за невідомим об'єктом на небі за допомогою такого апарату можна було виявити його основні характеристики – розмір, швидкість руху, - каже загадково науковиця.

Поряд з усіма цими автентичними речами мирно сусідить сучасна техніка: зараз тут поставили GPS-станцію і спостерігають за штучними супутниками за допомогою GPS-технологій.

"Зараз на орбіті Землі  є тисячі супутників. Ми за допомогою GPS-станції визначаємо відстань до ШСЗ і по тому, як вона змінюється, визначаємо, що впливає на її зміну. Тобто ми проводимо моніторинг іоносфери і тропосфери, ці дані нам дають нам можливість передбачити, коли зручно проводити певні заміри і спостереження на землі. Геодезисти виконують різноманітні задачі, зокрема, дуже точні вимірювання потрібні для того, щоб споруджувати хмародери, мости, дороги. У хмародерах навіть визначають розміщення розеток на основі даних з наших спостережень, тому дані, які ми їм передаємо, мають бути прецизійні. Сучасна геодезія вимагає розв’язання задач координатно-часового забезпечення з високою точністю. Ключовим тут є точність. Простіше кажучи, ми використовуємо космічні технології для вирішення земних задач. Визначення рівня моря, спостереження за таненням льодовиків, визначення швидкості руху літосферних вплив - це все задачі, які ми можемо розв’язати за допомогою сучасних приладів у нашій  обсерваторії, але це теж астрономічні спостереження, не оптичні, але радіофізичні", - розповідає Любов Янків-Вітковська.

Усі ці небесні премудрощі опановує не так багато молодих людей. "Космічна наука - не дуже популярна, вона завжди була елітарна, зараз більше студентів ідуть у землеміри, а не на космічну геодезію. Але після 2008 року у нас зросло число студентів, які хочуть у нас вчитися. Ілон Маск спричинив зацікавлення космічною темою, вона знову на слуху і радію з цього", - підсумовує авторитетний астрофізик.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку