"Щоб почули наші хлопці": у Львові коляда об'єдналася з акцією на підтримку полонених захисників

Про це розповідає "Еспресо.Захід".

Рідні полонених прийшли нагадати усім, хто має змогу святкувати Різдво удома, про тих, хто вже стільки часу не чув та не бачив рідних, хто у цей період і далі залишається без зв'язку із рідними. Але не лише без зв'язку, а й без найнеобхіднішого – без їжі та у нелюдських умовах.

"Мій син перебуває вже рік і сім місяців у ворожому колоні, в мене немає з ним жодного зв'язку. Він жодного разу не дзвонив додому, ми не знаємо, в яких умовах він утримується. Остання вістка, яка в мене була про сина, це 16 вересня мені подзвонили представники Червоного Хреста і сказали, що вони були у тому місці утримання, де він перебуває і це на території Росії", – розповідає мати 23-річного військового, який перебуває у полоні з моменту, коли бійці отримали наказ вийти з Азовсталі.

Свій 23-й День народження хлопець зустрів у полоні. І, на жаль, як поки що виглядає ситуація для його матері, 24-й може теж зустріти у ворожому оточенні, адже святкує його у лютому, а жодних вісточок про можливий обмін військового немає.

"Для нас немає свята. Так, Христос народився і це є для нас надія. Вона для нас ніколи не помре, ми не здамось ніколи, поки останній полонений не повернеться додому. Я, як мама, не здамся ніколи, я буду боротися до останнього, поки мою дитину не повернуть додому", – із сумом та незламною надією говорить пані Катерина.

Тим часом зовсім поряд збирається на свою "Дорогу Різдва" Перший академічний український театр для дітей та юнацтва, проте не може залишитись осторонь й уся велика коляда доєднується до акції на підтримку полонених.

"Щоб почули наші хлопці в полоні", – кажуть колядники, зачинаючи свою нову коляду та беручи до рук картонки із написами "Free Azov" і "Не мовчи –  кричи! Мовчання вбиває".

• У центрі Львова у присутності військових встановили традиційного Різдвяного дідуха.