Що обов'язково треба побачити у Львові

Еспресо.Захід підібрав низку локацій, які варто відвідати у Львові і розповісти про них друзям, аби їхня екскурсія містом не обмежилася традиційними Ратушею, оперним театром і Високим замком.

Італійський дворик

У самому серці Львова розташована пам'ятка архітектури Ренесансу. У палаці Корнякта (або ж "Королівській кам'яниці") на площі Ринок, 6, розташований Італійський дворик. Він у внутрішньому подвір'ї палацу й за символічну плату сюди може потрапити кожен охочий. 

Палац збудували у 16 столітті на замовлення заможного грецького купця Костянтина Корнякта, а творцями були італійські архітектори Петро Барбона та Павло Римлянин. Відкриті галереї оточують затишне подвір'я, атмосферу Італії тут передають деталі, позичені з двориків Рима, Флоренції та Венеції. Архітектура, поєднана з антикварними меблями, дозволяє відчути, наче ви повернулися в минуле. 

У 17 столітті палац став власністю Собеських, його часто відвідував король Ян ІІІ Собеський з дружиною. Згодом будівлею володіли Жевуські, Любомирські, Понінські. У 20 столітті будівля перейшла у власність міста, у ній розташований Львівський історичний музей. 

У теплу пору року в Італійському дворику працює кафе, відбуваються вистави та кінопокази, концерти, фестивалі класичної та джазової музики – місце має чудову акустику. Постійно діє виставка античних скульптур. 

Старовинні речі у дворику часто є однолітками Королівської кам'яниці. Увагу, зокрема, привертає так званий кам’яний лев Лоренцовича. Наприкінці 16 століття він як символ міста був встановлений на колоні перед входом у ратушу. З 1940 року тут зберігається і дзвін "Ісайя", який раніше був у Домініканському костелі, що також відносять до 16 століття. Також у подвір'ї можна оглянути прангер. Це ганебний стовп, що стояв у центрі міста, на площі Ринок. До прангера приковували, "виставляючи на ганьбу", дрібних злодіїв, п'яниць, хуліганів.

Фото: pinterest.com

 

Палац Потоцьких

Палац Потоцьких – це пам'ятка архітектури, розташована на вулиці Коперника. Зведено будівлю у 1880-х роках у стилі бароко, за проєктом французького архітектора Луї Доверня, модифікованого львів'янами Цибульським та Бальдвіном-Рамултом.

На першому поверсі розміщені парадні зали для прийому гостей, в оформленні яких широко використані ліпнина, позолота, різнокольоровий мармур, цінні породи дерева, розпис.Для прийомів у палаці Потоцьких були передбачені місця для під'їзду екіпажів, зали для зустрічей. Від вулиці палац відділяє огорожа з парадними воротами та флігелями для сторожі. Загальна площа палацу становить 3100 м².

У 1972 році тут розмістився Палац урочистих подій (Львівський міський РАЦС). У 1996 році поряд із будівлею спорудили Львівський палац мистецтв і через кілька років палац Потоцьких передали Львівській галереї мистецтв. З липня 2021 року в палаці Потоцьких знову можна одружитися, запроваджено послугу "шлюб за добу". 

Палац було кілька разів пошкоджено. У 1919 році на святкуванні закінчення польсько-української війни під час показових виступів американський льотчик Ґрейвз демонстрував вищий пілотаж. Літак врізався в ліве крило палацу, а вибух паливних баків викликав пожежу і зруйнував верхній поверх. Ремонт тривав майже 30 років. Наприкінці 1980-х за палацом почали будівництво підземного трамвая ("львівського метро"). Палац зазнав серйозних пошкоджень – і роботи припинили.

Фото: wikipedia

 

Каплиця Боїмів

Каплиця Боїмів – це одна з найкращих пам’яток пізнього Ренесансу у Львові. Її збудували на початку 17 століття у 1615 році над фамільним гробівцем родини львівських патриціїв угорського походження Боїмів. 

Завершував його син Павло Боїм. Усього в каплиці поховано 14 осіб з роду Боїмів. Поховання з каплиці у середині 18 століття перенесли на львівські цвинтарі, а ключі від неї, згідно з заповітом Георгія Боїма, передали до катедри.

Іменну усипальницю для родини замовив і розпочав Георгій Боїм, а творці каплиці точно не відомі. За найобґрунтованішою версією, її будівничим був архітектор з Вроцлава Андреас Бемер, який у ті часи звів ратушу, оздобив сусідню каплицю Кампіянів. Прототипом каплиці Боїмів, імовірно, є усипальниця Зиґмунтовська (Сиґізмундівська) у замку Вавель у Кракові. У 1945 році радянська влада закрила каплицю для відвідувачів. Однак з 1969 року сакральна споруда увійшла як окремий відділ до Львівської картинної галереї, її знову відкрито.

Фото: 032.ua

 

Личаківський цвинтар

Личаківський цвинтар – унікальне місце, де поєднані архітектура та історія. Це великий музей просто неба, один з найстаріших в Європі (заснований ще у 1786 році). Найстаріша надмогильна плита Личаківського цвинтаря датована 1675 роком. Назва кладовища походить від назви поселення Личаків, що належало міщанській родині Лютц.

Тут поховано близько 400 тисяч осіб. Цінністю тут є чи не кожен надгробок. У 1875 р. за проєктом інженера Дрекслера була збудована в неоготичному стилі головна цвинтарна брама. Тут поховані такі видатні люди, як Іван Франко, Соломія Крушельницька, Володимир Івасюк, Микола Колесса, Ігор Білозір та інші. Зараз кладовище вважається музеєм, закритим для поховань. Винятки роблять для видатних львів'ян, загиблих у теперішній російсько-українській війні. Зокрема, на Алеї Героїв похований Юрій Вербицький із Небесної сотні, а на Полі почесних поховань – генерал-майор Сергій Кульчицький.

На території цвинтаря є низка військових меморіалів. Найтрагічніше – поле почесних поховань новітніх Героїв, де зараз майорять сотні блакитно-жовтих і червоно-чорних прапорів.

Особливий містичний вигляд кладовище має восени, коли багряно-жовте листя обрамлює старовинні могили, а червоне світло від лампадок і свічок створює магічну атмосферу. 

Квиток для дорослих коштує 80 грн, для студентів та дітей шкільного віку – 50 грн. За дозвіл на фото- чи відеозйомку доведеться віддати 100 грн. 

Фото: panoramio.com

 

Нові модерні скульптури: "Впевнена" та її друзі

Головне для мистецтва – не залишати глядача байдужим. Із цією місією, без сумнівів, упорались експонати "Скульптурного маршруту" в Стрийському парку. 8 мистецьких творів у публічному просторі об'єднали в спеціальний скульптурний маршрут у рамках масштабного мистецького проєкту – Львівського тижня скульптури. Організувало експозицію колекції гранітної пластики мистецьке об'єднання "ЧервонеЧорне", яке понад 10 років організовує Канівський міжнародний скульптурний симпозіум. Куратором проєкту є артменеджер, ексучасник гурту "Океан Ельзи" Павло Гудімов.

Встановлення фігур викликало великий резонанс та полярні думки серед львів'ян та не тільки. Дехто обурювався, називаючи скульптури малоестетичними, інші ж навпаки захищали роботу, яка стала найвідомішою з-поміж інших – скульптуру жінки "Впевнена" Василя Корчового. Хейтери настільки перейнялися мистецтвом, що вечері, 22 серпня, невідомі особи познущалися з "Впевненої". Жіночу скульптуру облиЛи переробленим мастилом та хотіли підпалити. 

Проте уваги заслуговує не лише "Впевнена", адже, крім неї, в парку розміщені ще 7 сучасних скульптур українських та закордонних авторів. Це, наприклад,  скульптура "Вода" японського митця Йошина Огати, яка уособлює його рідну країну у краплі. Загалом скульптури влилися у простір парку за певною лінією, починаючи від води, продовжуючи людиною, тоді перехрестям, повертаючись знову до людського, і фіналізуючи все абстракцією Всесвіту – роботою болгарина Здравка Здравкова, яку із кожного боку можна сприймати та бачити інакше завдяки формам, геометрії та роботі митця із матеріалом.

Музей науки

Музей науки – це інтерактивний простір площею 2200 м², який допомагає пізнати світ, в якому ми живемо, завдяки дослідам та взаємодії. Кожен блок експозиції музею розкриває окрему тему життя, допомагає збагнути складні речі та поглянути на них під новим кутом. 

Музей науки Львів – це місце, яке змінює класичне уявлення про науку та доводить, що процес пізнання може бути веселим, динамічним та цікавим як для дітей, так і для дорослих.

Кожен із дев'яти експозиційних блоків музею розкриває окрему тему: "Повітря", "Вода", "Акустика", "Оптика", "Електрика", "Наука", "Людина", "Роботи", "Формула-1". Більше сотні інтерактивних експонатів дають змогу провести експерименти з пневматичними пристроями чи мильними бульбашками. Відвідувачі можуть влаштувати мініураган, виробити електроенергію на мініелектростанції чи пограти на музичних інструментах у студії звукозапису.
Вхідний квиток для кожного, хто вищий за 90 см, коштує 350 грн.

Фото: lpnu.ua

 

Оглядові майданчики

Оглядовий майданчик Високого замку у парку "Високий замок" на висоті 413 м над рівнем моря. Тут колись був розміщений справжній замок, який дозволяв обороняти місто. Звідси видно весь Львів і довколишні села. Проте з початком повномасштабної війни відвідування оглядового майданчика на Високому замку у Львові заборонили. Втім можна прогулятися парком Знесіння, з якого також відкриваються чудові краєвиди.

Оглядовий майданчик церкви святих Ольги і Єлизавети. Церква збудована за проєктом Теодора Тальовського на пам'ять про популярну імператрицю Єлизавету Баварську, відому як Сісі –  дружину цісаря Австро-Угорщини Франца-Йосифа I. Її висота 88 метрів, а гострі шпилі та високі вежі стали візитівкою Львова.

Фото: tvoemisto.tv

Помилуватися Львовом із висоти можна також із Меморіалу Героїв Небесної Сотні. Це пам’ятний комплекс, присвячений подіям Майдану, відкритий у 2019 році. Тут є три оглядові майданчики і стела, на якій встановлено 107 вигравіюваних табличок із портретами загиблих. В спеціальний отвір, що є на кожному портреті, охочі можуть вставити квітку.