Еспресо. Захід
Інтерв’ю

Сергій Жадан: "Мені не цікаво бути кабінетним письменником – цікаво бачити життя"

Микола Княжицький
16 травня, 2021 неділя
14:15

В Україні, суспільстві, зокрема, відбуваються "дивовижні" речі, – вважає поет, письменник, музикант, сценарист, громадський діяч.

Про це Сергій Жадан розповів у своєму великому інтерв'ю для програми "Вечір з Миколою Княжицьким", – повідомляє "Еспресо.Захід". 

 

Сергій – фантастичний чоловік, тому що об'єднує і Західну, і Східну, та й, зрештою, Центральну Україну теж. У Львові постійно збирає переповнені зали, викликає великий інтерес. Але працює у Харкові, який теж любить, оскільки народився на Слобожанщині. Але ми побачилися у Єгипті, звідки повернулися недавно і я, і ви…

…на "Марсі"…

Так, на Марсаламі, куди одна з українських туристичних компаній запрошує не лише українських туристів, але й українських письменників, поетів, музикантів. Це взагалі дивно…

Я припускаю, що я там був першим поетом, але, сподіваюся, не останнім.

Але музикантів було багато… І от вперше ти приходиш у літній театр будинку відпочинку (скажемо старими радянськими термінами) на Єгипетчині, і там… звучить українська мова. І люди, частина з яких спілкується українською, а частина російською, - вони всі туди приходять. Чи почало вже формуватися українське середовище, український народ після того, як вийшов із "радянського народу"?

Відбуваються, як мені видається, дуже цікаві процеси. Особливо вони пожвавилися після 14-го року. Це безперечно. Після Майдану, після початку російської агресії. Коли дуже багато українців почали згадувати надзвичайно важливі для себе речі, пов'язані з генетичністю. Ви дуже точно підмітили, що там, на "Марсі", частина публіки говорить українською, частина – російською. Але там є одна річ набагато важливіша – вони думають українською. Так чи інакше, це проукраїнськи налаштована публіка. І, ясна річ, такі цінності є важливішими. Вони об'єднують.

Мені було дуже цікаво, коли на виступах музикантів люди, які між собою говорять російською, на запитання музикантів "Що вам заспівати?", вони російською називають пісні. А ось коли починають співати, особливо народні пісні, весь зал починає співати українською…

Ясна річ. Тут питання точності дефініцій. Наші політики, ЗМІ, зрештою, й ми, звикли говорити, що, мовляв, у нас є україномовні українці і російськомовні українці. Насправді, як на мене, це не точне формулювання. Я б уживав не "російськомовні", а "двомовні" українці. Бо я не зовсім вірю, що людина, яка народилася і виросла в Україні, - не залежно від того, чи це Схід, Північ, Південь, - що вона не знає української. Мова у неї може бути неактивована, не надто розвинена, але… Так чи інакше, це закладається і в школі, в освіті, через ЗМІ, телебачення, газети. Тому вона – мова у всіх є. Хтось її активує для себе, розвиває, переходить на неї. Це теж болючий і надзвичайно індивідуальний процес – перехід з мови на мову. Але так чи інакше вона не є чужою. Тому термін "російськомовний українець" відсікає українську мову від таких людей. Це неправильно, нечесно і не стратегічно…

Тому те, що ці люди знають українські пісні, мене абсолютно не дивує. Ми стільки їздимо Сходом, Донбасом, містечками, то починаємо співати "Червону руту", і всі її знають та співають. Жодних проблем.

"Мова у всіх є. Хтось її активує для себе, розвиває, переходить на неї. Це теж болючий і надзвичайно індивідуальний процес – перехід з мови на мову. Тому термін "російськомовний українець" відсікає українську мову від таких людей. Це неправильно, нечесно і не стратегічно…"

Політичне запитання. Ви мешкаєте у Харкові. Я пам'ятаю кадри під час Революції Гідності, коли там знущалися над вами, іншими українськими людьми. Як ви для багатьох людей стали символом проукраїнського Харкова… У Харкові будуть вибори. І є двоє дивних людей. Добкін, про дивакуватість якого все зрозуміло. І нібито більш поміркований Терехов, який заявляє, що буде пам'ятник Жукову, буде проспект Жукова, а не генерала Григоренка…

Ну, це він працює з електоратом, на який розраховує…

А це дійсно такий електорат? Це дійсно настільки "ватне" місто, що там настільки важливо, щоб був проспект Жукова?

Харків – різне місто. Різноманітне, неоднорідне, з різними прошарками – і соціальними, і політичними, і інтелектуальними. Тому зводити все до означення "ватне" чи "не ватне" місто – не зовсім коректно. Це, передовсім, українське місто. І мені здається, що за останні сім років Харків це якраз і показав. Те, що є специфіка електоральних уподобань, - безперечно. І не останні 5-10 років, а з початку 90-х років, багато працювали над витворенням певного політичного середовища і певної політичної атмосфери.

То ще з часів Кушнарьова…

…Так, безперечно. Євген Петрович, вже покійний, дуже багато доклався до того, аби сформувати саме таке політичне поле, таку політичну атмосферу в місті. Але так чи інакше, я повторюся, це – українське місто, тут не може бути сумнівів.

А щодо виборів… Так, зараз саме такі розклади, і, очевидно, доведеться обирати між згаданими вами двома політиками. Якщо, звичайно, проукраїнські, проєвропейські демократичні сили не зроблять якийсь героїчний, фантастичний вчинок, неймовірне зусилля над собою, і не оберуть якогось єдиного кандидата…

Чому цього немає? Здавалося б, у такому місті як Харків точно нічого не заважає обрати єдиного кандидата. От у Львові, я розумію, - тут всі говорять українською, багато українських сил, вони конкурують між собою…

Ви розумієте, що там, де не такий великий ринок, там конкуренція набагато гостріша. Тому, що виборця, який свідомо, відкрито йде голосувати за проєвропейські партії, можливо, не так вже й багато. Ясна річ, що наші політичні сили за нього б'ються і в боротьбі часто переходять межі політичної поведінки. Замість того, щоб дійсно керуватися ідеєю, ціннісними поняттями, керуються власними політичними інтересами.

Чи мав би шанс проукраїнський кандидат у Харкові, якби об'єдналися демократичні сили?

Щонайменше, вийти у другий тур, - так. Це не так складно. Бо я бачив останні замірювання, - у Добкіна близько 20 відсотків. Якщо скласти рейтинги українських політиків плюс люди, які зараз так чи інакше відійдуть від "зелених", і тих, хто не визначився, тих, хто не хоче підтримувати Добкіна і Терехова, то я думаю, що 20 відсотків не є аж такою фантастичною цифрою.   

Я пам'ятаю харківські традиції. Той же Аваков, тоді він був у "Нашій Україні", продемократичним кандидатом, - насправді виграв вибори…

…Згадайте того ж таки Кушнарьова. Він теж починав свою політичну кар'єру з демократичних сил…

Це правда. НДП, здається…

…і останні вибори до останнього радянського парламенту, коли у Харкові перемогли два демократичні кандидати – Євген Євтушенко і Віталій Коротич. Це було несподівано, щось неймовірне, таке, що його не можна було уявити до того.

Ви у Харкові робите фантастичні речі. Одна з них стосується приємних мені Карпат. Маю на увазі виставу про Вишиваного, яку ставить Держипільський (художній керівник Івано-Франківського музично-драматичного театру) – прекрасний режисер. Ви – сценарист. І все це відбувається чомусь у Харкові…

Тому, що ініціатива пішла саме звідти. У нас є люди, зацікавлені у цьому – почесний консул Австрії у Харкові. І саме він запропонував мені цю ідею. Мені вона видалася дуже симпатичною. Бо Вишиваний насправді неймовірно колоритна, цікава і пізнавальна постать, яка дуже багато пояснює для нас самих і сьогодні – через сто років після національно-визвольних змагань.

Давайте розповімо читачам, хто це такий…

Василь Вишиваний – ерц-герцог Габсбурзький, внучатий племінний Франца-Йосифа ІІ, син Штефана з Кракова, який бачив себе королем незалежної Польщі. А Вишиваний ще підлітком приїхав до Коломиї, і відкрив для себе Гуцулію, Карпати, українців. Його це настільки захопило, що він вивчив українську мову. А коли розпочалася Перша світова війна, він воював у Корпусі Січових Стрільців, а після революції цей Корпус очолив. Воював за українську незалежність. Частина наших офіцерів, зокрема полковник Болбочан (закінчував Чугуївське училище), який звільняв Харків від більшовиків, звільняв Крим, протегували, щоб Вишиваний сів на український престол, тобто став українським монархом. Така цікава, авантюрна, у чомусь містична, у чомусь печальна історія. Печальна тому, що, на жаль, завершилася поразкою української держави і смертю Вишиваного у в'язниці НКВС.

Але так чи інакше, для мене у цій історії дуже важливим є саме його прихід до українства, пошук ідентичності, те, що він став саме на бік України, країни, якої немає, якої ще не існує… Початок ХХ століття, коли Україна – така певна примара, мрія, проєкт в головах невеликої групи людей…

…я думав, ви скажете, в головах австрійського генштабу (сміється)…

…Та ні, це, радше, заперечення теорії про австрійський генштаб (сміється). Бо Вишиваний перейшов з генштабу в українські лави, вивчив українську і носив вишиванку. Звідки, власне, і його прізвище.

Коли ця вистава вийде?

Якщо все буде добре, бо ми її кілька разів переносили, то має бути у вересні, у Харкові, у нашому оперному театрі.

…Там і Оксана Линів має бути задіяна?

Ми планували, що Оксана мала б диригувати на прем'єрних виставах, але в неї надзвичайно насичений графік. Тому ми не знаємо, чи вдасться нам її запросити. Подивимося… Габсбурги теж дали згоду прилетіти, тої їх також чекаємо у гості.

"Для мене в історії Василя Вишиваного дуже важливим є саме його прихід до українства, пошук ідентичності, те, що він став саме на бік України, країни, якої немає, якої ще не існує… Початок ХХ століття, коли Україна – така певна примара, мрія, проєкт в головах невеликої групи людей…"

Ви говорили про людей, які приймають українство. Я згадав про ваші проєкти, про які ви мені розповідали, пов'язані з Шевельовим… Шевельова я згадую, бо він теж етнічний німець, який став одним із найбільших українських інтелектуалів ХХ століття. Ми пам'ятаємо перипетії довкола меморіальної дошки у Харкові, яку декілька разів розбивали…

…Зараз наші активісти виграли суд, який визнав рішення Харківської міськради незаконним. Себто, зараз є всі підстави, усі можливості цю дошку відновлювати. Я сподіваюся, що найближчим часом вона з'явиться у Харкові знову.

А проєкт… він називається "Харківська літературна резиденція". Маємо друга – бізнесмена Андрія Набоку, який передав громаді дві квартири. Одна з них – у Будинку слова, - легендарному харківському домі, в якому жили літератори, письменники у 30-х роках минулого століття. Квартира на першому поверсі навпроти колишньої квартири Михайла Семенка – лідера українських футуристів. І він же, Набока, викупив квартиру Шевельова, саме ту, де Шевельов народився, жив, з якої він був виселений, до якої він повертався, і з якої він власне й емігрував на Захід під час Другої світової війни. Ми використовуємо ці два простори для "Резиденції", запрошуємо письменників, музикантів, щоб вони там пожили, щось написали про Харків. 20 травня до нас приїде Юрій Андрухович. Я думаю, що це буде подія для культурного життя Харкова.

І ще ми робимо там акції, зустрічі, "квартирники", екскурсії. Це така дивна річ, це той Харків, якого не видно. Ви знаєте Шевельова, ще хтось знає про нього, але мало хто знає, де ця квартира, про яку Шевельов писав надзвичайно ретельно, докладно. Це страшенно цікаво, бо це наша історія, наша культура. І все це збереглося. Можна зайти у цю квартиру, побачити шпалери, які бачив Шевельов, табличку з номером квартири, ручку на дверях, якої він торкався… Це все залишилося, воно насправді не якась сива давнина, це все з нами відбувалося.

У нас зі Сергієм з'явилася ще одна ідея. Був такий прекрасний письменник Гнат Хоткевич, - театрал, організатор театрального мистецтва, гуцульських театрів зокрема. Чоловік, який першим поклав на ноти складну гру для колективів бандуристів. Кажуть, навіть дизель вигадав, бо закінчував Харківський політехнічний інститут… Він жив певний час у Високому – селищі під Харковом, і жив у Криворівні – легендарному гуцульському селі. А в сусідньому селі Красноіллі створив театр, куди приїжджав Лесь Курбас (теж пов'язаний з Харковом) ставити вистави. Так от, ми плануємо великий мультикультурний фестиваль, присвячений Гнату Хоткевичу.

Це фантастична ідея. Бо Хоткевич – це справді постать, яка поєднує не просто різні жанри мистецтва – музику, театр, літературу, - а й пов'язує регіони: Слобожанщину і Гуцульщину, зшиті ним, як ниткою. Якщо це зробити – було б цікаво. Тим паче, що я з Високим пов'язаний. Там є музей Гната Хоткевича, будинок, в якому він жив зберігся. А поруч там – село Бабаї, де жив Григорій Савич Сковорода, 300-річчя якого ми відзначатимемо наступного року. Оце та Слобожанщина, про яку ми мало знаємо. Бо є таке дещо стереотипне уявлення про Слобожанщину, як про "дике поле", яке почало заселятися лише тоді, коли Російська імперія звернула своє "милостиве око" на ці землі і дозволила там щось робити… Натомість забуваємо, скільки там всього цікавого відбувалося і відбувається. Там багато історичних місць, звідти багато цікавих постатей пішло. Тобто це аж ніяк не "дике поле"…

Був чудовий фільм "Дике поле" за вашим романом…

Я би це розглядав лише як метафору. Бо коли починаєш докладніше цікавитися історією і Луганщини, і Донеччини, і Харківщини, то бачиш скільки цікавого там відбувалося.

"Є таке дещо стереотипне уявлення про Слобожанщину, як про "дике поле", яке почало заселятися лише тоді, коли Російська імперія звернула своє "милостиве око" на ці землі і дозволила там щось робити… Натомість забуваємо, скільки там всього цікавого відбувалося і відбувається".

А от ви самі, - врешті-решт хочете на чомусь сконцентруватися? Бо чим далі, мені здається, ви не концентруєтеся, а стаєте ширшим. І поет, і музикант, і письменник, і сценарист, і громадський діяч, і майже політик…

Ні, ну я не політик…

…але це поле вашої діяльності весь час розширяється. А межі є?

Є цьому межі – державні кордони України (сміється). Я просто цікавлюся цією країною. Вона мені дуже цікава. Це не просто певна патріотична риторика. Це справді надзвичайно дивовижні речі, які відбуваються у суспільстві, з країною у наш час. На твоїх очах формується історія, і ти маєш щастя, неймовірну можливість бути до цього причетним, якось на це впливати. Спілкуватися з величезною кількістю цікавих людей, - їх дуже багато. І якщо ти будеш займатися тільки літературою, то всього цього не побачиш.

…Тобто у вас немає бажання сісти у Високому біля лісу і написати "Ілліаду"?

Та ні. Мені здається, що "Ілліаду" можна написати і не сидячи коло лісу. А те, що я роблю, не заважає літературній діяльності. Так чи інакше, все це накопичується і дає результат. Мені не цікаво бути кабінетним письменником. Мені цікаво бачити життя. От ми зараз проїхали зі Сходу на Захід і це неймовірно: бачити, як країна після зими оживає, зеленіє, як вона змінюється…

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на наш Telegram-канал.

Теги:
Читайте також:
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 38.66
    Купівля 38.66
    Продаж 39.17
  • EUR
    Купівля 42.06
    Продаж 42.88
  • Актуальне
  • Важливе
2024, вiвторок
19 березня
08:07
Роман Принда
Пройшов Іловайський котел: на Сумщині загинув командир зі Львівщини Роман Принда
07:49
погода
Погода на Львівщині та в інших західних областях України: прогноз синоптиків на сьогодні, 19 березня, і завтра
2024, понедiлок
18 березня
22:54
На Хмельниччині під колесами авто загинула дитина
На Хмельниччині під колесами авто загинула дитина
22:36
газ, село Сушно
На Львівщині близько 4 тис. абонентів будуть без газу. В чому причина
22:14
ДТП з вантажівками
Поляка, який спричинив смертельну аварію на Львівщині, взяли під варту
21:57
пожежа трави
На Прикарпатті через паліїв трави ледь не загорілася заправка
21:40
У Львові попрощаються з трьома воїнами, які загинули на війні з Росією
21:24
Михайло Головко
Ексголова Тернопільської облради Головко програв суд щодо поновлення на посаді
21:11
На Закарпатті відслужили літургію з чашею, яка належала президенту Карпатської України о. Августину Волошину
20:58
новини Тернополя
Депутата Тернопільської облради Любомира Крупу суд визнав загиблим на війні
20:50
М'ячі з підписом Шевченка і Реброва: ФК "Буковина" на благодійному аукціоні зібрав понад 1 млн грн для ЗСУ
20:35
Новини Львова
У Львові на маршрут, що курсує до мікрорайону Рясне, додали ранковий рейс
20:26
новини Львова
У лікарнях Львова запустили проєкт "knopka", який спростить комунікацію медиків та пацієнтів
20:14
переправники ухилянків
До Угорщини на човнах: поліція викрила закарпатців, які забезпечували переправу чоловіків за кордон
20:06
Укрзалізниця запускає поїзд Чернівці - Чоп - Ужгород для стикування з маршрутом Прага - Чоп
19:55
пластуни
Львівський обласний пластовий центр організовує вишкіл для дорослих, які хочуть стати пластунами
19:48
новини Львівщини
На Львівщині сталося дві ДТП із нетверезими шоферами: один із водіїв намагався втекти з місця події
19:39
Робота для переселенців на Львівщині: які діють програми для ВПО
19:24
приватна клініка, підозра
Внаслідок важких пологів на Хмельниччині померло немовля: лікарці оголосили підозру
19:20
ФК "Рух"
"Рух" заповнить паузу в УПЛ матчем з однією з найсильніших аматорських команд Львівщини
19:06
новини Львівщини
Організовувала "весільний бізнес": на Львівщині затримали жінку, яка незаконно переправляла чоловіків за кордон
18:54
На Тернопільщині повідомили про підозру шахраю, який начебто збирав гроші на лікування дітей і для поранених військових
18:43
У Львові розкажуть "Хто вбив баронесу"
18:31
 В Ужгороді відкрили першу у цьому році мініскульптуру дідуся Вечернічка
18:16
всюдихід
На Рівненщині у копачів бурштину вилучили всюдихід
18:02
Військовий квиток
Двоє закарпатців отримали по 3 роки тюрми за ухилення від призову
17:50
Одесит вирішив нелегально потрапити до Румунії на ровері
17:38
Завідувачка відділення медзакладу на Буковині за хабарі оформлювала групу інвалідності
Завідувачка відділення медзакладу на Буковині за хабарі оформлювала групу інвалідності
17:24
Огляд
"Винники – земля мазохізму": топ цитат Юрія Винничука, якому виповнилося 72 роки
17:10
На Стрийщині через смерть пацієнтки двоє лікарів отримали підозру 
16:58
У колодязі на Львівщині виявили тіло жінки
У колодязі на Львівщині виявили тіло жінки
16:51
Олена Теліга та Олег Ольжич
У Франківську стартував всеукраїнський літературний конкурс імені Олени Теліги та Олега Ольжича
16:43
готель на пл. Звенигородській у Львові
Будинок – спадщина ЮНЕСКО: готель у центрі Львова виставили на аукціон 
16:30
ЗСУ, військові
Аеророзвідка Закарпатської бригади виявила та знищила замаскований у посадці зенітно-артилерійський комплекс росіян
16:23
Огляд
"Крихкіші за скло": колекція ікон на склі Остапа Лозинського
Куди піти у Львові із 18 по 24 березня: Бах. Гендель. Брамс
16:20
Огляд
сніг, мокрий сніг
Погода Львів: прогноз синоптиків на сьогодні 18 березня, завтра, тиждень
16:18
У Львові день народження Баха відзначать традиційним "Бах маратоном"
16:06
Львівські десантники під Бахмутом зупинили ворожий наступ і знищити бронетехніку РФ
Львівські десантники під Бахмутом зупинили ворожий наступ і знищили бронетехніку РФ
16:00
Юрій Бобало, ректор Національного університету "Львівська політехніка"
"Для Академії нічого не зміниться", – ректор "Львівської політехніки" про приєднання до університету Академії друкарства
15:50
Новини Заходу України
На Тернопільщині зростає кількість хворих на гострі респіраторні захворювання
Більше новин