Роботу за кордоном найактивніше шукають жителі Львівщини та Івано-Франківщини

Через війну роботу вже втратило 4,8 мільйона українців. Не дивно, що частина людей, які мають можливість виїхати за кордон цікавиться можливістю працевлаштуватися в інших країнах. Тим паче, що в Євросоюзі максимально спростили процедуру прийому українців на роботу. Головне, аби людина перетнула кордон після 24 лютого. Тоді може оформити у країні перебування тимчасовий захист та отримати вільний доступ до ринку праці. Крім ЄС, таку опцію пропонує також Велика Британія, Ізраїль, Ірландія, ОАЕ та Японія. В яких країнах воліють працевлаштовуватися українці, які крім економічних труднощів переймаються ще й фактором безпеки, "Еспресо.Захід" розповіли у пресслужбі ОЛХ.

Найбільшим попитом українська робоча сила користується у Польщі, Німеччині, Ізраїлі, Великій Британії та Чехії – пропозицій праці від місцевих роботодавців найбільше. Відповідно, на ці пропозиції українці відгукуються найбільш активно. Але цікавляться також можливістю працевлаштування в інших країнах Європи та Близького Сходу.

Водночас при виборі країни тимчасового перебування експерти радять враховувати конкуренцію на ринку праці. У Домініканській республіці на одне робоче місце претендує 23 кандидати, у Норвегії – 11, у Швеції – 8, у Швейцарії – 6, у Фінляндії – 4. Також у деяких країнах процедура отримання тимчасового захисту є досить тривалою (два місяці або й довше), і увесь цей час людина немає права працювати.

Як відбувається процедура отримання тимчасового захисту і пошуку роботи у різних країнах? В ОЛХ розповіли про найпопулярніші напрямки, куди вирушають українці у пошуках роботи та кращого життя для своїх родин.

Польща

На початку травня у базі даних PESEL (ідентифікаторі особи) зареєструвалося 400 тисяч українців працездатного віку. Це – ті люди, які розраховують отримати тут роботу або вже працюють.

За даними сайту ОЛХ, медіанна зарплата, яку пропонують українським працівникам – 4,5 тисячі злотих (майже 30 тисяч гривень).

Щоб отримати статус особи, яка перебуває під тимчасовим захистом Польщі, по прибутті у країну необхідно звернутися у місцеву адміністрацію. Після цього можна легально перебувати у країні впродовж 18 місяців.

Німеччина

Станом на початок травня до цієї країни виїхало 280 тисяч українців. Медіанна зарплата, яку тут отримують, – 1640 євро (трохи більш як 50 тисяч гривень).

Якщо у людини немає біометричного паспорта або візи, яка дає дозвіл на тимчасове перебування (до 90 днів), перед виїздом необхідно подати заявку в іноземне представництво за місцем проживання. Далі – отримати документ, який дозволяє проживати у Німеччині протягом року з можливістю продовження легального перебування ще на два роки. Статус тимчасового захисту дає право отримувати допомогу Агенції з працевлаштування.

Ізраїль

Напливу українських працівників у цій країні не спостерігають, адже процедура працевлаштування тут є набагато складнішою, ніж у країнах ЄС. Навіть якщо людина рятується з-під обстрілів і втратила все майно – потрібна робоча віза. Однак воно того варте: медіанна зарплата, яку нараховують українцям ізраїльські роботодавці, становить приблизно 9 630 шекелів, а це – 85 тисяч гривень. Українець, який легально працює в Ізраїлі, має право запросити до себе членів своєї сім'ї, які можуть перебувати тут до 90 днів по туристичній візі. 

Велика Британія

Як і Ізраїль, Велика Британія не є членом ЄС, а отже і відповідна директива на неї не розповсюджується. Проте все-таки спробувати сюди приїхати і знайти роботу українців мотивують високі зарплати – 2 тисячі фунтів стерлінгів, або 75 тисяч гривень на місяць.

Перед приїздом слід податися на візу, яку відкриють тільки якщо у біженця тут проживають родичі. Якщо родичів немає і оформити візу, відповідно, можливості немає теж, можна пошукати спонсора-резидента країни, який погодиться надати втікачу від війни безплатне житло терміном на 6 місяців.

Чехія

Вважається, що найбільше українських біженців прийняла Польща. Але це – загалом по кількості. А от найбільше у розрахунку до кількості власного населення, – Чехія, яка замикає топ 5 країн, де українці найчастіше шукають роботу. Медіанна зарплата, яку виплачуть українським працівникам у Чехії, – 31 725 крон, або 40 тисяч гривень.

З 21 березня переселенці з України можуть працювати у Чехії без необхідності виробляти дозвіл на роботу. Українці, які мають шенгенську, сезонну або спеціальну робочу візу, термін дії якої закінчується менш ніж через 14 днів, можуть подати заявку на отримання спеціальної довгострокової.

Де за роботу платять найбільше?

До топ 5 країн з найвищими зарплатами входить лише одна країна, куди українці охоче виїздили ще до початку повномасштабної війни. Решта – не такі привабливі: через віддаленість від України, невелику кількість пропозицій роботи або ж складну процедуру працевлаштування.

Топ 5 країн з найвищою медіанною зарплатою (дані за травень 2022 року)

Українці виїздять за кордон, але хочуть повернутися

За словами керівниці напрямку OLX Робота та Сервіси Марії Абдулліної, зараз визначальним у рішеннях українців їхати за кордон, крім рівня зарплат та наявності роботи всередині країни, є фактор безпеки. Найактивніше на закордонні вакансії відгукуються пошукачі з Львівщини та Івано-Франківщини, де спостерігається висока конкуренція через насиченість ринку праці внутрішньо переміщеними українцями. Також серед лідерів Київська, Одеська та Дніпропетровська області.

"Водночас після звільнення півночі країни від військ ворога, українці почали поступово повертатися додому. При цьому соціологічні опитування свідчать, що нинішня хвиля міграції, зокрема трудової, має тимчасовий характер. Так, за даними соціологічної групи "Рейтинг" більш ніж половина тих, хто залишив Україну через війну, планують повернутися – найближчим часом або трохи пізніше. Ще понад 40% збирається повернутися після завершення війни. Українці прагнуть працювати вдома та відновлювати економіку", – додала вона. 

• Раніше повідомляли, що через війну, яка точиться біля їхніх кордонів, зацікавлення Україною у ЄС зросло у десятки, якщо не у сотні разів. Війна, яку розв'язала Росія, – топ-тема для обговорення в Європі, і не тільки у владних кабінетах. Це – те, про що європейці говорять на роботі, вдома, за кавою з друзями.