Про традицію, процес плетіння та спільність павука для різних культур журналістка "Еспресо.Захід". поговорила із майстринею соломоплетіння Марією Іванишин.
В етнографічних працях про українські традиції не збереглося багато згадок про традицію павукоплетіння, проте її пам'ятають українці з різних областей. Як розповідає пані Марія, часто це нечіткі спогади з глибокого дитинства.
"Коли я почала цікавитися темою павуків предметніше, хотіла зробити якісь дослідження, як воно було колись, як насправді, щоб не кривити тією традицією, виявилося, що насправді багато людей десь зі свого глибокого дитинства пам’ятають про них, кажуть: "о, як у моєї бабці", або "ми в дитинстві таке робили". Проте так чітко воно за ті радянські часи загубилося", – згадує вона.
Читайте також: У Львові показали унікальну вокально-хореографічну виставу "Різдвяна містерія"
Натомість ця традиція плетіння тендітних фігур добре збереглася в культурах сусідніх країн, зокрема чи не найбільше – в Литві, де павуків називають садами, литовською sodai. Їх дарують на весілля, прикрашають ними хрестини та інші свята.
"Тобто йдеться про райські сади. У них є цілі дослідження щодо символіки цих садів, дуже багато книг. Це все дуже цікаво і його можна проєктувати на нашу традицію, оскільки це ті ж самі павуки, хоч і з іншою назвою. У Фінляндії вони, до речі, називаються "хімалі", а в нас і поляків – павуки", – говорить майстриня.
Дещо різняться й конструкція плетіння українські та закордонні. У країнах Балтії вона більш монолітна, натомість у нас, попри свою складність та багатогранність, більш рухома. По-різному також павуків прикрашають.
"Поляки, наприклад, прикрашають їх кольоровим папером. У нас колись вони теж були кольорові, бо прикрашалися кольоровими нитками. Це було технологічно простіше, адже насправді ховати нитки на кутиках павуків дуже складно і це багато роботи. Я думаю, що саме тому раніше ті нитки використовували, як оздобу, не ховали, а навпаки, підкреслювали і залишали китицями", – пояснює Марія Іванишин.
Своїх павуків майстриня оздоблює плетеною соломою, а всі нитки філігранно ховає. До прикладу, на завершення конструкцію можна прикрасити плетеною пташкою, виготовляється вона різноманітними способами. Відповідно й виглядатиме кожна особливо.
Читайте також: Різдво на генераторах: як виглядає Львів на свята
Символ павука добре знаний в українській культурі та перегукується з іншими ремеслами, зокрема з писанкарством та дерев’яними різьбленими виробами.
"Павук – це засновник, ткач, він снує павутину, він творить добробут. І ми його й трактуємо як символ добробуту. Цікавим є те, що це водночас і таке собі нагадування – не заплутатися у матеріальному, бо павук тче павутину і ловить, скажімо, тих, хто занадто безпечно до того ставиться. Не знаю, чи хтось задумується над тим тепер, коли бачить павука, але в дослідженнях я таку думку зустрічала", – зазначає пані Марія.
Не лише павук вважається в Україні традицією передовсім різдвяною, але й фактично більшість інших солом'яних виробів стосуються різдвяної теми.
"На Різдво до хати заносили дідух, обжинковий сніп. Також були обжинкові вінки. Моделюючи той давній побут український, ми собі уявляємо: свята, всі наїлися, бо приготували багато, дідух у хаті, триває час, коли не заведено робити важкої роботи, а люди, які звикли постійно працювати, не можуть сидіти без діла. Десь от у тій атмосфері й виникли такі речі, як павук. А також солом’яні прикраси на вікна, така традиція збереглася на Львівщині – робилися різні хрестики, квіточки. Власне це все вже робилося під час свят. Тобто, коли йшли щедрувати, ці прикраси якраз вже з’являлись на вікнах, у хаті. Ймовірно, саме так павук і виник, але то було настільки давно, що вже майже ніхто про це нічого сказати не може", – додає майстриня.
Читайте також: Щедрик до Різдва: добре відомі та нові переспіви
Зараз павуки набирають щораз більшої популярності серед молоді. Дівчата часто збираються групками й виготовляють їх у затишній атмосфері своєї спільноти. Також павуків створюють у школах. Пані Марія неодноразово вже проводила для дітей майстер-класи, каже, це дуже корисно для дітей, тому що тут і дрібна моторика, і безпосередньо геометрія, треба задумуватися над формами, які робиш.
"Зараз нам дуже це потрібно і ми дуже тішимося з того, що можемо бути ідентифіковані у світі передовсім своєю культурою, відвагою, любов’ю до своєї країни. Але все воно звідси й народжується, з того, що ми маємо, за що боротися. Ми це усвідомлюємо, й ота ідентичність наша у світі тому цікава й популярна. Оте, що ми маємо цю українськість, воно нас і рятує. І рятуватиме в майбутньому", – переконана Марія Іванишин.
За своєю будовою павук надзвичайно гармонійний, адже це подвійна піраміда – геометрія, іншими словами, мова космосу.
"Така конструкція не існує просто так, вона організовує простір довкола себе. Тому добре, щоб їх знали, мали та робили, бо сам процес виготовлення теж дуже важливий. Концентрація на мистецтві структурує енергію людини. Народне мистецтво взагалі настільки мудре й досконале, що його важко переоцінити, – вважає майстриня. – Ви пишете писанку, ви зосереджуєтеся на моменті, який зобов’язує не бігати десь думками, організувати їх у конкретному напрямку. Тут так само, адже треба й думати, як його будувати. І це прекрасно. Це спосіб концентрації над чимось прекрасним".
Для своїх виробів пані Марія сама вирощує жито, сушить та готує відповідні розміри, підбираючи за шириною та довжиною.
Читайте також: "Ні розпач, ні страждання не заберуть у нас радості Різдва": отець Орест Фредина про те, чи доречні вертепи і колядки під час війни
Для виготовлення власного павука потрібні солома, велика голка (циганська) та товста й міцна нитка. Спочатку ми беремо три соломинки та нанизуємо їх на нитку. Із них повинен вийти трикутник.
"Нитку беремо в одну, на неї населяємо три соломинки, скраю залишаємо 10 сантиметрів, тоді зв’язуємо ті три соломинки у трикутник подвійним вузликом", – наголошує пані Марія.
Опісля доєднуємо до готового трикутника наступні дві соломинки і фіксуємо ниткою. Тоді наступні дві. Загалом повинна вийти фігура із п'яти трикутничків, як на фото нижче.
До такої готової фігури доєднуємо ще одну соломинку, на вільний шматочок нитки, який залишали на початку. І зв'язуємо до купи обидві ниточки. Виходить одна пірамідка.
Далі потрібно просилити голку із ниткою до тієї соломинки, край якої ще не зв'язаний у пірамідку. Зв'язати вільні краї. У результаті вийде ромб. Ось із таких ромбів і складається фігура павука.
Для основи можна використати більший ромб, створений за тим же самим принципом, але із довших соломинок. А вже до нього нитками приєднати менші ромби. Таким чином вийде простіший варіант павука, який цілком можливо створити із першого разу своїми руками.
"До речі, за кордоном можна придбати вже готовий набір на павука, з інструкцією. Вони вільно продаються. Але створити такий набір – це насправді дуже трудомісткий процес, який підготувати досить непросто. Думаю, що знайдуться й у нас ті, хто почне виготовляти набори для павуків", – підсумовує Марія Іванишин.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал та твіттер.