Чому економічні санкції, які обіцяють запровадити проти Російської Федерації, не зупинять Путіна, і проти кого насправді варто запроваджувати обмеження, аби вони були дієвими? Чому критика західних партнерів з боку Зеленського є шкідливою, і які нагальні реформи дадуть шанси українській економіці вистояти? Про це йшлося в розмові з Андерсом Аслундом в етері програми "Вечір з Миколою Княжицьким" на телеканалі Еспресо.
Хотів питати вас про економіку, але спитаю все ж про політику – ви перебуваєте у Сполучених Штатах Америки і бачите позицію Байдена й бачите існуючі розбіжності між позицією Байдена та позицією Зеленського. Байден каже, що атака дуже можлива, необхідно готувати санкції, необхідно перекидати частину, невеликий контингент, американських військ до Європи. Натомість Зеленський говорить, що не потрібно нагнітати ситуацію, не варто сіяти паніку. Хто з них правий і як ви зараз оцінюєте позицію американського керівництва щодо захисту миру у нашій частині світу, зокрема в Україні?
Я думаю, що Байден та держсекретар Блінкен прекрасно розуміють обстановку і я вважаю, це чудово, що вони приділяють стільки уваги Україні й дуже її підтримують. Україна має бути вдячна за це. І виступ президента Зеленського дещо дивний – не можна так сильно критикувати головну підтримку країни у такий критичний момент. Можна сказати, що все не так погано, "і ми, і ви не вважаємо, що атака обов’язково відбудеться", – так можна було б сказати. А не жорстко критикувати США, особливо як це президент зробив вчора. Я думаю, це шкідливо. В Америки набагато краща розвідка щодо того, що відбувається у Росії, аніж в України.
Як ви розцінюєте ті економічні санкції, які Байден обіцяє ввести проти Російської Федерації, проти окремих осіб РФ, зокрема й президента Путіна, у випадку можливої агресії? Наскільки це ефективно? От Зеленський каже, краще б вони зараз санкції вводили, але ми бачимо, як мені здається, що ці обґрунтовані погрози з боку Штатів, навіть не погрози, а попередження на випадок агресії – діють: російський рубль похитнувся, російська економіка не в найкращому стан. Наскільки можна економічно зупинити Путіна в його бажанні агресії?
Читайте також: "Найбільша його слабкість – це олігархи", – Глен Грант про те, чого боїться Путін
Не думаю, що Путін настільки зважає на економіку. Ми бачили, що у 2008 році російський ринок, вартість російських акцій знизилась на 80%, а у 2014-му, що курс рубля знизився у половину. І це не зупинило Путіна. Чому? У нього стагнація постійна із 2014 року, стагнація економіки – це проблема народу, який не надто для нього важливий, бо для нього важлива еліта. Тому найважливіші санкції – це санкції проти його друзів. Зараз обговорюються санкції проти його дівчини Кабаєвої, і я вважаю, що це правильне рішення. Ми бачили, що дочка Віктора Медведчука, чий кум Путін, не отримала візу до Швейцарії, щоб вступити до Женевського університету. Це те, що дійсно важливо для Путіна. І, наприклад, такі люди, як Роман Абрамович, Алішер Усманов – напевне найважливіші олігархи для Путіна – все ще не під санкціями на Заході. Варто набагато більше робити навколо Путіна. Багато зроблено, але ще не достатньо. Ми бачили у 2014 році, як Путін щонайменше 5 разів публічно жалівся, що його близькі друзі Ротенберг, Тимченко й Ковальчук потрапили під санкції. Він сказав, що це проти прав людини, що зазвичай для Путіна не надто важливо. Звичайно, що теж важливо, фінансові санкції, які зараз активно обговорюються, та санкції щодо експорту технологій у Росію.
Так, я бачив нещодавно блог Ходорковського, який теж казав, що коли Путін виступає проти того, щоб Україна стала членом НАТО, то він каже: "Що це змінить? Це означає, що ракета буде долітати до Москви не за 15 хвилин із території Польщі чи Естонії, а за 20 хвилин. І це ті 5 хвилин, які не врятують російських громадян у випадку ядерної катастрофи, але Путін хвилюється, що він сам не встигне добігти до бункера". Тому такий суб’єктивний підхід до санкцій у багатьох, і російських опозиціонерів також, популярний. Але хочу запитати вас, що буде з економікою України, адже гривня також, на жаль, слабшає та падає. І можна зрозуміти українську владу, хоч я абсолютно солідарний із вами, що не можна так висловлюватись про головного союзника, але зрозуміти їх побоювання також можна. Вони хвилюються, що через таке нагнітання страху інвестиції втікають, ніхто Україну не підтримує, і без того слабка українська економіка може бути взагалі знищена. Це теж може бути частиною гібридної війни. Що має робити українська влада, може не тільки українська, щоб наша економіка вистояла у цьому поки що холодному протистоянні?
Я згоден з вами, що, звичайно ж, влада не хоче влаштовувати паніку. Але попри це варто казати правду, залишаючись при цьому достатньо дипломатичними. І так, справді, вже зараз криза, яку ми бачимо, тобто загроза Україні від Росії, дуже заважає українській економіці. Ми бачили, що українські євробонди зараз мають від 14 до 17%, конкретно це означає, що Україна наразі не може взяти гроші в кредит за кордоном, від приватних компаній. Це і для країни, і для підприємств, і для окремих людей дуже серйозно. Це означає менше інвестицій, а отже менше економічного зростання. Ми також бачили, що гривня вже впала на 6% і продовжує падати. Настільки слабкою вона не була із 2015 року. Варто підкреслити, що тут вина не української влади, оскільки резерви зараз 31 мільярд доларів. Стільки не було із 2011 року. До того, як Янукович надто багато вкрав із держрезервів. І маленький дефіцит. І державний борг зараз менший, ніж 50%. Але щось потрібно робити, сьогодні це означає, що потрібно проводити надзвичайну політику.
Я пропоную 4 важливі пункти. По-перше, судова та правоохоронна системи, які дуже погано працюють, тому слід навести порядок – це головний пункт. Але тут теж треба, аби знову працювала влада, зокрема Кабмін. По-друге, Зеленський працює за радянським правом: сидять різні люди у президентському офісі, дзвонять міністрам і кажуть, що треба робити, а якщо вони так не роблять – терміново звільняють їх. Україна упродовж двох років мала 7 міністрів енергетичної політики та 5 міністрів економіки. Це просто несерйозно! Люди повинні перебувати там достатньо довго, щоб могти щось робити. А Зеленський просто цього не дозволяє, він постійно призначає-звільняє людей, і компетентність та чесність не грає тут жодної ролі, тільки важлива лояльність і робити, що каже Офіс президента. Не можна так керувати державою. Третє – це просто навести порядок в енергетичному секторі, де влада довго не виплачувала свої борги, там було близько мільярда доларів упродовж останніх двох років. Так, зараз вони це все ж таки оплатили, але довіри вже немає. А четверте – це порядок на державних підприємствах.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.