Про небезпечні псевдореформи. Блог Володимира В'ятровича

Війна ще далека до завершення. На фронті щодня важкі бої і великі втрати. А на Банковій з подвоєним завзяттям повернулися до улюблених занять – концентрації влади і грошових потоків, кришування "своїх", переслідування неугідних. І руйнації системи державного управління під приводом "реорганізації".

Пам’ятаєте який управлінський хаос і економічний спад спричинили експерименти з реорганізацією міністерств і відомств у кінці 2019 – на початку 2020? І скільки потім довелося "реорганізовувати назад".

Нова "велика реорганізація", план якої розробила створена указом Президента структура United-24 з незрозумілими повноваженнями, може мати ще більш руйнівні наслідки. Бо, по-перше, кожна дурість в умовах війни значно небезпечніша. А, по-друге, сам план, про який у коридорах влади кажуть, що це справа майже вирішена, значно глобальніший, ніж у 2019 і цього разу може зруйнувати роботу всієї виконавчої влади.

Під юзаним ще з комуністичних часів популістським гаслом "скорочення держапарату" влада пропонує замість 20 нинішніх міністерств створити 12, причому позбавити їх управлінської самостійності.

Під приводом "зменшення корупції" розробники пропонують сконцентрувати всі ключові владні повноваження і все державне майно. А під приводом скорочення числа контролюючих органів пропонують створити супермонстра - Єдину інспекцію. Авжеж, найкращий спосіб подолати корупцію – її очолити (с).

Ще задекларована мета – спростити найм і звільнення службовців. Мабуть, досі важко безпідставно звільняти фахівців, щоб без нормального конкурсу набирати натомість умовних працівників "кварталу-95" чи їхніх родичів.

Симптоматичним є й те, які саме органи влади пропонується знищити.

Це, наприклад, міністерство у справах ветеранів. У нас під час великої війн стає менше ветеранів? Чи у держави менше завдань з їх підтримки і захисту?

Ще це, наприклад, міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Але найбільш шкідницький пункт – знищення міністерства освіти й науки і міністерства культури заради створення Міністерства розвитку людського капіталу, що займатиметься і освітою, й наукою, і культурою, і спортом.

Немає сумніву, що якщо цю аферу вдасться втілити, це піде лише не шкоду всім переліченим галузям. Культуру, освіту, науку, які й так фінансуються за залишковим принципом і перебувають у перманентній кризі, фінансуватимуть ще менше. Бо в Україні, на жаль, немає при владі когось, хто став би цьому на заваді, запитавши: "за що ж ми тоді воюємо?".

В рамках змін, які автори чудо-плану пропонують закріпити через зміни до законодавства пропонується ліквідувати і Держкомтелерадіо. Геніальні реформатори, вочевидь, просто не знають, що цей орган записаний у Конституції, процедура змін до якої займає мінімум кілька місяців.

Інша "геніальна" ідея – знищити Держкіно. Інституцію, завдяки якій кілька років тому відбувся справжній бум українського кінематографу і яка давно кісткою в горлі російським агресором.

Пропонується знищити навіть Національну комісію зі стандартів державної мови. Яка має чи не найменший серед державних органів штат (27 людей), але важливі функції – від затвердження української термінології і правопису до організації іспитів на рівень володіння державною мовою для посадовців, службовців, а також іноземців, що хочуть отримати українське громадянство. Для ліквідації комісії "слугам народу" доведеться знищити цілий розділ закону про мову.

Недарма усі ці грандіозні плани обговорюються кулуарно і лише у вузьких владних колах. Адже публічне обговорення зробить очевидним той факт, що це чисте шкідництво.

Набагато кориснішим за все це безглуздя було б ліквідувати нарешті офіс президента України, який у системі органів влади є п’ятим колесом до воза – ні за що не відповідає і намагається всім керувати, без жодних на те правових підстав.

Натомість – створити вдесятеро меншу канцелярію президента, яка займатиметься зустрічами й забезпеченням діяльності глави держави, нагородами і документами.

Для надійності, можна передбачити кримінальну відповідальність за незаконне втручання працівників і радників канцелярії в діяльність парламенту, уряду, суддів, правоохоронців, місцевого самоврядування чи медіа. Ось це був би справді прорив у державному управління і величезний крок на шляху європейського розвитку України.

Джерело.

Про автора. Володимир В'ятрович, народний депутат України.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.