Про бразильських посіпак і садовістських херувимів. Блог Романа Онишкевича
Нагадалося, як дев'ять років тому у бразильському місті Дорадус трапилися нечувані веселощі. Цілий населений пункт і один момент залишився без влади. При чому не сталося жодної стихії. Просто 27 представників міської влади на чолі з мером одним махом було заарештовано за звинуваченням у хабарництві та шахрайстві. Управління містом було на час передано котромусь із суддів
А тепер уявіть собі причину масового арешту. Мер і його попихачі виявилися настільки нелюдями, що призначали комісію в 10 відсотків від вартості контрактів, котрі укладали з приватними підрядниками.
Я собі можу уявити обличчя наших тертих чиновників, які раптом це читають. На їх фізіях, можу побитися об заклад – нечувана гримаса Не співчуття до колег із країни, де багато диких мавп, а з презирства і реготу. Так заведено. З лохів завжди регочуть. А ким іще можуть вважати наші їхніх, що беруть якісь нещасні десять відсотків і ще й на тому примудряються влетіти. Ні, ну трапляються й серед наших такі, що не полінуються за десятиною руку з кишені витягнути. Але то так. Шантрапа. А серйозні люди знають собі ціну і вона точно більша жалюгідних 10 відсотків.
Якось один старий чиновник, котрий вже відслужив своє у мерії, сказав мені: "Ромку, коли робилися дороги, відкати були завше. Але люди міру знали. Тепер то міри не знають". То він мав на увазі львівську мерію.
Але я йому категорично заперечив: не можу собі уявити картину, коли у ратушу залітають пару сотень поліцейських і в’яжуть усіх, хто не встиг втекти. Та не може такого бути! Бо Андрій Іванович сам ніколи нічого не брав і іншим за таке лиходійство руки би повідрубував. Бо в Садового завжди була команда з пречесних людей, які на тім світі будуть херувимами чи - на біду - серафимами. І не світить їм доля оскандалених бразильських посіпак!
Про автора. Роман Онишкевич – львівський журналіст та блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе