Про те, як працювали, Еспресо.Захід розповіла Марія Бардин, засновниця і власниця бренду "Honey House" , головна ініціаторка і волонтерка у виготовленні солодких смаколиків.
Коли почалась війна, розповідає дівчина, зрозуміла, що ні про який бізнес не може бути й мови. Треба його ховати "у шухляду", а самій пакувати валізу і їхати. Але не змогла цього зробити ані в перший, ані в другий день. А на третій волонтери вже активно розгорнули свій фронт.
"Сіла і думаю: що я можу зробити? Дзвоню до сусідів, які мають виробництво м'ясних продуктів, питаю, чи можна на їхній кухні хоча б обіди готувати для біженців. Бо знала, що хлопці-власники відразу ж пішли в тероборону. А вони кажуть: "забирай ключі й роби, що хочеш". Написала волонтерам, що маю дві кухні, але не маю розуміння, як це застосувати. Мені зателефонувала працівниця Оксана Бриндзак, і саме через неї це все і почалося. Була потреба робити енергетичні батончики".
Марія адаптувала до потреб медові цукерки, які виготовляла на своєму виробництві. Один батончик важить 100 грамів і містить понад 300 кілокалорій. Його споживання замінює повноцінний прийом їжі, бо мед, сухофрукти й арахісова паста довго тримають ситими.
Як пригадує Марія, в перші дві години разом з дівчатами зіпсували декілька кухонних комбайнів, але зробили 400 батончиків. Каже, що спершу це був такий собі експеримент, оскільки розробляли рецептуру, форму, смак, підбирали інгредієнти. А далі виробництво пішло у величезних масштабах.
"Наступного дня мене знайшов волонтер Юрій, який запропонував оплачувати і постачати сухофрукти для батончиків у такій кількості, скільки буде потрібно. Вже через кілька днів ми встановили рекорд, якого й досі відтоді не побили – 1175 штук за добу", - каже Марія.
Виробництво в шаленому темпі змогли втримати перші кілька днів війни. Не йшли ані на відпочинок, ані на сон. Працювали на ентузіазмі, втоми просто не відчували. Утім згодом зрозуміли, що війна буде тривалою, а тому, щоб бути максимально корисними впродовж довгого часу, збирались по 3-4 рази на тиждень.
"Волонтерство привело на мою кухню багато чудових людей. Нам допомагали біженці Маріуполя, Києва, Донецької і Луганської області. Працювали багато, але всі розуміли, що вони працюють для хлопців і ніхто не говорив про втому", - розповідає Марія.
Зараз на передову вже поїхало 25 тисяч батончиків, а це – дві з половиною тонни. Їли їх у Маріуполі, Мар'їнці, Сумах, Харкові, Києві, Черкасах.
Марія і її батьки спершу не ставили собі за мету заробляти медом, але одного року викачали його аж 500 літрів. Тоді задумались – треба продавати.
"Було понад 500 літрів, або ж 700 кілограмів меду. Тато сказав, щоб я продавала. Я ж собі подумала, що продаватиму просто різні сорти меду. Але через тиждень захворіла. В інтернеті прочитала, що можна робити льодяник від болю в горлі з медом. Зробила їх, а вони замість того, щоб триматися купи, злиплися в один великий. Усередині всі спеції, які я до них додавала, залишилися. Прийшла моя сестра, взяла банку й попробувала. Сказала, що дуже смачне, щоб я зробила ще. Тоді я змішала мед міксером зі спеціями і зрозуміла, що коли мед зрушити інтенсивним збиванням, то можна досягти ідеальної кремової структури, яка потім не твердне. Спочатку в нас з'явилася смаки, а потім почала реалізовувати свою мрію", - пригадує дівчина.
"Honey House" – це майстерня крафтових медових смаколиків. Тут виготовляють крем-мед, але не за класичним рецептом, коли мед "розпускається" за температури 40-60 градусів. Його інтенсивно збивають. Така технологія виробництва дозволяє зберегти 100 відсотків якості.
Серед продукції є: кремований натуральний мед, десять смаків крем-меду з різними додатками – чотирма видами горішків, з перцем чилі, базиліком і помідором (гострий, рецепт авторка привезла з Італії), цитрусовий, мед зі смаком пряного глінтвейну, мед з ружею, солона карамель, обліпиха-кориця.
Читайте також: Квіти для ЗСУ: як львівська флористка збирає кошти для військових
Окрім того, є шоколад чотирьох видів (два молочні і два чорні). Чорні – з горішками, манго, ананасом і цитрусом. Один молочний – з мигдалем, полуницею та кокосом, а інший – з рисовими кульками і смородиною. Продають також сухофрукти в шоколаді, манго, фініки і банани, свічки трьох видів, цукерки.
На виробництві також можна придбати медові свічки, які слугують як масажне масло. Свою продукцію відправляють також і за кордон, є клієнти, які замовляють вироби цілими партіями.
Аби допомогти ЗСУ, ви можете замовити продукцію на сайті "Honey House" для себе й оплатити енергетичні батончики, які виготовляють для військових. У ціну 40 гривень за батончик враховано півтора батончика для воїнів. Також можна просто купити собі солодощі або лише оплатить батончики для ЗСУ, адже так чи інакше все піде на українське військо.
"Еспресо.Захід" продовжує проєкт, у якому розповідає, як львівський бізнес допомагає внутрішньо переміщеним особам і Збройним Силам України боротися проти російських загарбників.
Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.