У понеділок 29 квітня "Гребенне – Рава-Руська", який залишався єдиним КПП, на якому поляки продовжували блокувати рух вантажівок, було розблоковано. Прикордонники повідомили, що польські фермери припинили дії з блокування руху вантажним транспортним засобам перед пунктом пропуску.
"Оформлення та пропуск через кордон вантажівок у двох напрямках здійснюється у звичайному режимі. Водночас, за наявною інформацією, на в’їзд до Польщі не пропускатимуть вантажівки, які переміщують зернові культури. Цей вид вантажу може слідувати по території Польщі виключно в режимі транзиту", - написали у прикордонній службі України.
Чи не головною причиною стабілізації ситуації на кордоні стали нарешті активні дії уряду прем'єра Польщі Дональда Туска та його нещодавня заява (середина квітня), що польські органи діятимуть таким чином, щоб зробити пункти пропуску проїзними. Хоча він і висловив сподівання, що не будуть потрібні "безпосередні засоби примусу", однак схоже, що ці слова справили враження на протестуваників, які до останнього часу регулярно блокували кордон.
"Еспресо.Захід" дасть відповіді на всі питання, які можуть вас цікавити щодо блокування кордону польськими протестувальниками.
Кордон між Україною та Польщею становить 535 км, він є найбільш жвавим та вважається транспортним вікном Києва у ЄС. Загальне число пунктів пропуску на українсько-польському кордоні становить 17 одиниць. Мова про 8 автомобільних пунктів пропуску та 9 залізничних. З них 10 пунктів пропуску здані пропускати вантажні перевезення (плюс ще три вантажні машини малого габариту).
Читайте також: Чи стане Буковина новим хабом у ЄС? Як румунська автострада А7 допоможе Україні
Фото: Getti Images
Основний аргумент польських протестувальників полягає в тому, що українські сільськогосподарські товари нібито заполонили Польщу і це знизило ціни на польську продукцію. Також польські перевізники скаржаться на українських колег у "недобросовісній конкуренції", бо ті начебто пропонують свої дешевші послуги і забирають в них роботу. Як доказ, польські протестувальники стверджували, що протягом 2023 року українські вантажівки у 5 разів більше почали перетинати кордон, ніж до повномасштабної війни.
Чому так, бо від початку повномасштабної війни Росії проти України, Київ отримав тимчасовий транспортний безвіз та скасування мит на українські товари в ЄС. Це зробили, щоб допомогти українській економіці, яка втратила авіасполучення та великою мірою морське сполучення. Тому українське зерно почали в основному перевозити вантажівками.
Тобто головна мотивація протестувальників – це страх перед конкуренцією з українським продовольством (найперше з зерном) та українськими перевізниками (далекобійниками). До того ж, ці страхи були роздуті проросійськими силами в Польщі, щоб зробити українців та їхню продукцію ворогами.
Основна вимога польських протестувальників – заборонити імпорт української агропродукції та скасувати українцям транспортний безвіз. Згодом до цієї вимоги додали ще одну – відмову Польщі від так званого "Зеленого курсу".
"Зелений курс" – це ряд політичних ініціатив Єврокомісії, які ставлять за мету екологічну трансформацію Євросоюзу, зокрема, використання нових, значно дорожчих біопрепаратів, генетично різноманітних систем та методів селекції, також частину грошей, яку раніше ЄС спрямовував фермерам, тепер піде на кліматичні заходи. Це спричинило протести не лише польських, але й фермерів в інших країнах Євросоюзу.
Є дві основні групи: перевізники та фермери. Насправді блокування кордону на початках точно не було масовим явищем. У перші місяці кордон блокували всього кілька малих перевізників, їх певні групи, а очільником процесу став представник партії "Конфедерація", яка свого часу виступала проти приєднання України до ЄС.
Пізніше з грудня-січня до акції долучилися і польські фермери та їх профспілки, які вирішили таким чином просунути свої вимоги для покращення ведення сільськогосподарського бізнесу.
Фото: Reuters
Очільниця департаменту збору та моніторингу дезінформації ЦПД Аліни Бондарчук прямо заявила, що акції фермерів у Польщі фінансує Кремль. Європарламентар Бернд Ланге також висловив підозру щодо російського сліду блокування кордону.Блокада почалася 6 листопада 2023 року, тобто загалом триває вже понад пів року. Тоді кілька десятків власників польських транспортних компаній заблокували три основні пункти пропуску на польсько-українському кордоні (Краківець-Корчова, Ягодин-Дорогуськ, Рава-Руська-Гребенне) на знак протесту проти "недобросовісної конкуренції з боку українських транспортних компаній".
Лише за два тижні декілька тисяч вантажівок застрягли на польському кордоні. А час на перетин кордону однією вантажівкою зріс від початкових кількох годин до одного тижня. Черги вантажівок почали сягати десятків кілометрів.
З кінця листопада почали додаватися нові пункти, які перманентно почали блокували протестувальники. Акції оголошувалися та закінчувалися, однак постійно відчувалася напруга на кордоні через дії протестувальників. А з 9 лютого цього року поляки розпочали так званий загальнонаціональний страйк. Тоді до протестів долучилася польська профспілка фермерів "Солідарність".
"Наше терпіння урвалося. Позиція Брюсселя в останній день січня 2024 року є неприйнятною для всієї нашої аграрної спільноти. Крім того, пасивність польської влади та заяви про співпрацю з Європейською Комісією та заяви про дотримання всіх рішень Єврокомісії щодо імпорту сільськогосподарської та харчової продукції з України не залишають нам іншого виходу, як оголосити загальний страйк", - йшлося у заяві профспілки.
У свої апогеї акції протестувальників повністю блокували всі пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Наприклад, це трапилося 20 лютого 2024 року. Хоча вже ввечері того ж 20 лютого польські протестувальники послабили обмеження руху біля кордону з Україною на двох пунктах пропуску.
Фактично страйк припинився лише 22 квітня, коли польські фермери розблокували рух вантажівок перед головним вантажним пунктом пропуску "Дорогуськ – Ягодин".
25 квітня стало відомо, що польський уряд схвалив розпорядження, яке визначає план допомоги польським фермерам і останню блокаду було завершено 29 квітня на КПП "Гребенне – Рава-Руська".
Хоча офіційно польські протестувальники так і не підвередили, що знайшли компроміс з владою і більше не перекриватимуть кордон, та наразі на кордоні не фіксується черг.
Фото: gettyimages
З перших днів блокади польський уряд негласно підтримував дії протестувальників. Зокрема, у кінці листопада тодішній прем'єр Польщі Матеуш Моравецький офіційно підтримав повернення дозволів для українських водіїв, тобто до повернення довоєнної системи, яка була вигідна полякам. Хоча Єврокомісія заявила, що може порушити кримінальне провадження проти Польщі, якщо польська влада не вирішить питання з перевізниками щодо блокування кордонів. Та тодішній польський уряд це мало цікавило.Хоч у грудні 2023 року крісло прем’єра Польщі посів більш проукраїнський Дональд Туск, та до лютого 2024 року так і не було здійснено якихось конкретних кроків щодо розблокування кордону. 20 лютого міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський звернувся до фермерів з тим, що міністерство хоче розробити двосторонню угоду з Україною, яка б розширила сферу захисту польського ринку. Тоді й розпочалися переговори уряду Польщі з протестувальниками, які так і не мали успіху.
Попри обнадійливі заяви, Дональд Туск не шукав швидкого способу вирішення конфлікту, оскільки це могло б похитнути його крісло прем’єра, адже він опинився на верхівці завдяки коаліційним домовленостям з різними партіями, які мають різні погляди.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск неодноразово закликав розблокувати кордон, та все ж вирішальними виявилися слова сказані 18 квітня 2024 року.
"Ми не можемо жодним чином завдати шкоди Україні в ситуації, коли вирішується доля війни. Я не думаю, що хтось порядний у Польщі хоче сьогодні послабити Україну, тому поки я розраховую на розсудливість і відмову від такої форми протесту", - сказав Туск і додав, що уряд готовий надавати подальші форми допомоги тим фермерам, хто втратив частину своїх прибутків.
Вірогідно, що польській владі таки вдалося знайти порозуміння з протестувальникам завдяки обіцянкам про додаткову допомогу, адже за кілька днів вони припинили блокування кордону. Однак ситуація досі остаточно не вирішена, а блокування кордону стало пороховою бочкою, якій достатньо і іскри, щоб розгорітися. Наприклад, цими вихідними (27-28 квітня) в соцмережах ширилася інформація про нібито блокування автомобілів на кордоні, які призначені для українського війська.
Фото: Getti Images
Українська влада з перших днів почала закликати польський уряд втрутитися. Адже з кожним днем ситуація набувала форми кризи двосторонніх стосунків, навіть президент України Володимир Зеленський не приховував свого роздратування і розчарування цьому питанню.
"Ми в Україні сприймаємо як очевидне порушення принципів солідарності те, що відбувалося й триває щодо наших громадян та українських вантажів. Українське зерно на асфальті – це не просто кілька драматичних кадрів", - заявив Зеленський, коли в лютому протестувальники почали розсипати українське зерно.
Уряд України неодноразово шукав порозуміння з польськими колегами, зокрема, показовий випадок стався, коли прем’єр Денис Шмигаль разом з іншими високопосадовцями прибули в лютому на кордон, щоб там разом з польськими колегами все обговорити і знайти рішення, однак Дональд Туск так і не з’явився.
Станом на початок березня Україна недоотримала близько 8 млрд гривень митних платежів, а бізнес втратив понад 1,5 млрд євро через блокування кордонів польськими протестувальниками. Про це повідомив заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
У кінці березня – на початку квітня стартували великі переговорили аграрної асоціації України та Польщі щодо транзиту продукції та розблокування кордону, які стали підґрунтям для певних домовленостей на міждержавному рівні. В підсумку це дозволило стабілізувати ситуацію на кордоні, коли станом на кінець квітня немає блокування.
"Висловлюємо вдячність польському Міністерству за конструктивну роботу з розблокування кордону. А також галузевим асоціаціям обох країн. Переговори, які тривали, були нелегкими, але головне, що ми маємо результат", - відзначив 29 квітня міністр агрополітики Микола Сольський.
У міністерстві агрополітики України також відзначили, що переговори між міністерствами та асоціаціями продовжуватимуться і надалі.
"Сторони домовилися щомісяця обмінюватися цифрами щодо транзиту сільськогосподарської продукції, щоб контролювати ситуацію. Наступна зустріч Міністрів сільського господарства України та Польщі запланована на 7 травня, на ній обговорять умови співпраці влітку", - йдеться у заяві.
Читайте також: За міністра агрополітики Сольського внесли заставу
Офіційно відомо, що блокада забрала життя трьох українських водіїв фур. Крайній випадок трапився 16 грудня 2023 року неподалік КПП "Краківець-Корчова". Чоловіку стало погано і він помер дорогою до лікарні. Перший випадок трапився ще 11 листопада на парковці неподалік пункту пропуску "Дорогуськ – Ягодин", а другий – 23 листопада на стоянці неподалік пункту пропуску "Корчова-Краківець".
Фото: Юрій Холод
Однак у соцмережах найбільше обговорення викликала ситуація з розсипом українського зерна. Зокрема, 11 лютого на українсько-польському кордоні, поблизу пункту пропуску "Ягодин – Дорогуськ" поляки висипали зерно з українських фур просто на землю. За даними поліції, фермери, які протестували неподалік, зупинили українські вантажівки та висипали з них зерно на дорогу. Місцева прокуратура почала розслідування інциденту. Згодом ситуація ще повторювалася декілька разів. Загалом внаслідок протестів на українсько-польському кордоні було висипано від 160 до 180 тонн нашого зерна.
Для протесутвальників тема перекриття кордону стала зручним і легким способом нагадувати про себе і добиватися своїх цілей. До того ж, ми говоримо про вразливий суспільний прошарок (фермери – це у більшості селяни), який гостро реагує на популістські заклики пов’язані з тим, що їх нібито якось обкрадають. Тому запалити цю іскру невдоволення доволі легко, натомість втихомирити полум’я – важко.
Як показали ці пів року, польський уряд не готовий діяти рішуче, адже не хоче налаштовувати електорат проти себе. Натомість його дії часто більше спрямовані на негласні домовленості, які задобрюють протестувальників, але до комплексного вирішення проблеми ще далеко. Тому в майбутньому можна очікувати нових акцій з перекриття кордону на які вже по ходу реагуватимуть владні кола. Зокрема, у кінці квітня анонсовані попереджувальні акції польських аграріїв, однак не на кордоні, на різних розв’язках. Тому трактори з плакатами на дорогах Польщі – це ще на довго.
До того ж, не варто забувати про ситуацію на фронті України, яка безпосередньо впливає і на Польщу. У разі успіху російських окупаційних військ, ні для кого не секрет, що Польща може стати наступною жертвою путінської агресії. Це також аргумент у переговорах польської влади з протестувальниками. Коротко це звучить так: якщо поляки закривають кордон, Україні стає важче отримувати допомогу, це посилює позиції російських військ і тим самим наближає їх до Польщі та її фермерів. Враховуючи, що зараз українці очікують на велику допомогу від США, яка цими тижнями і місяцями активно надходитиме, то найближчим часом якогось повного перекриття кордону не варто очікувати. Однак, якщо польські фермери відчуватимуть, що їхні права знову якось порушуються, а уряд їх "не чує", перекриття кордону не забариться. Тоді вже все залежатиме від того, на скільки радикальним буде уряд Польщі: чи готовий силою швидко розблокувати кордон, чи знову шукатиме довгі шляхи порозуміння.
Більше про блокування кордону читайте тут.
Читайте також: Чи блокуватиме Польща інтеграцію України з ЄС