"Потенційні покупці на Львівський ювелірний уже зголосились": голова регіонального ФДМУ про те, які об'єкти першими приватизують на Львівщині

В Україні знову можна продавати державне майно у приватну власність, однак тепер аукціони оголошуватимуть лише після того, як до Фонду держмайна надійде заявка від потенційного покупця

Про це  "Еспресо.Захід" розповів керівник регіонального відділення ФДМУ у Львівській, Закарпатській та Волинській областях Владислав Калинець.  

З вересня в Україні відновили приватизацію. Чи відрізняється процес приватизації в умовах воєнного стану від того, який був до 24 лютого?

Як і раніше, перелік майна, яке готують до приватизації, можна переглянути на сайті Фонду держмайна. Однак тепер об’єкт виставлятимуть на аукціон лише у тому випадку, якщо надійде заявка хоча б від одного потенційного покупця про те, що він хотів би цей об'єкт придбати. В самому аукціоні участь зможе брати будь-хто, не обов’язково ті, хто подавав попередню заявку. Єдине обмеження – учасником аукціону не може компанія чи фізична особа з країни агресора чи прирівняних до неї країн. Сам аукціон відбуватиметься на стандартних засадах у системі Prozorro. 

 Чи находили вже заявки на приватизацію об'єктів на Львівщині? 

Так. Загалом у переліку приватизації є близько сімдесяти об'єктів на Львівщині. Заявки уже є на достатньо великі об’єкти. Зокрема, на Львівський ювелірний завод, ПКІ "Конвеєробудування", Еротрон, Вузлівське та Струтинське місце проведення діяльності та зберігання спирту. Є менші об’єкти, які можуть бути цікаві не лише для бізнесу, а й приватним особам. До речі, більшість об'єктів не будуть обтяжені з точки зору зобов’язань щодо подальшого використання.

Тобто інвестор, який придбає ювелірний завод, не мусить зберігати там виробництво?

Цю пропозицію ми ще остаточно не сформували, але площа, яку має ювелірний завод, точно завелика для процесів, які там здійснюються останні кілька років. Їх можна локалізувати на якійсь частині. Але інвестор точно не буде зобов’язаний зберігати там лише ювелірне виробництво. 

До слова, з гарних майданчиків у Львові маємо ще один об’єкт на вулиці Ткацькій, навпроти Світоча. Це фактично центральна частина міста. Цей об'єкт буде виставлений на продаж один з перших. Це занедбаний дослідний завод від НАНУ. Гадаю, інвестору цей об’єкт буде цікавий насамперед через земельну складову, яка є під цими спорудами. 

Тобто його, знову ж таки, придбають під забудову?

Забудова може бути різна: житлова, комерційна, зрештою, це може бути нове виробництво. Але говорімо відверто: наразі виробництва там немає, тому й зберігати немає що.

Торік продаж виправної колонії на Хуторівці став однією з найуспішніших угод в Україні. Чи готують до продажу ще якісь установи виконання покарань на Львівщині? 

До війни планували. Але зараз розуміють, у якому періоді ми живемо. Тому про продаж таких об’єктів поговоримо після завершення війни. 

Інвестори з яких регіонів тепер найбільше цікавляться об'єктами на Львівщині?

Найчастіше це компанії з Київської області, активна також Харківщина. Але багато потенційних покупців і зі Львівщини. Здається, на ювелірний завод уже є дві заявки з Київщини.

У нас налагоджена добра співпраця з Львівською військовою адміністрацією у частині релокації підприємств. Ми –  перша область, яка релокувала підприємство на державний майданчик. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів №634, перші пів року релоковані підприємства можуть платити лише одну гривню орендної плати за квадратний метр. Це суттєва економія за шість місяців. На таких умовах до нас зайшло підприємство з Київщини, яке займається комплектуванням спецмашин для комунального господарства. На Львівщині є ще орієнтовно сім державних майданчиків, на які можуть зайти релоковані підприємства.

Наскільки активно під час воєнного стану орендують державну нерухомість?

На початку повномасштабної війни багато орендарів відмовлялися від оренди. Загалом у Львівській області укладено приблизно 850 договорів оренди. З них 720 – комерційні. Зараз у нас непогана динаміка з нарощування договорів оренди. Маємо понад 40 заявок на нові майданчики й готуємо аукціони. Тож запрошую бізнес переглянути наші пропозиції. Оренда державної нерухомості вигідна для бізнесу. Насамперед тим, що ціна стабільна, зрозуміла, а головне – вона зафіксована у гривнях і індексується лише на показник інфляції. Терміни також зрозумілі. Крім того, договір важко припинити достроково, якщо цього не хоче сам орендар. Тому бізнесу варто стежити за аукціонами з оренди. Якщо немає локацій, які підходили б, завжди є перспектива підшукати нову локацію. Ми відкриті до співпраці.

Чи зросла вартість оренди комерційної нерухомості на Львівщині у зв'язку з релокацією бізнесу?

Як і до повномасштабної війни, стартова ціна оренди встановлюється від балансової вартості. Однак конкуренція на аукціоні сприяє тому, що остаточна вартість оренди нерідко зростає в багато разів. Скажімо, на орендному аукціоні, де відбувалась релокація, стартова ціна цього майданчика була 75 тисяч грн на місяць. На аукціоні змагалися два реальні учасники і ціна зросла до 150 тисяч, тобто подвоїлась. На Закарпатті ми виставляли майданчик за стартовою ціною 8 тис. грн, хоча така ціна й не відповідала реаліям. У результаті аукціону остаточна ціна оренди перевищила 200 тисяч грн на місяць.Туди зайшла велика компанія з Київщини. Саме тому для нас важливо, аби інформація про майно, яке виставляється на аукціон, була максимально публічною, бо що вища конкуренція під час торгів, то вища остаточна ціна. 

Стежте за різними регіонами, новинами Львова, України та світу з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу  facebook-сторінку  та  телеграм-канал.