Помічник винахідника вакцини проти тифу − львів’янин, − спецтема

Про те, як жив та працював Мосінг, йшлося у спецтемі програми “Вечір з Миколою Княжицьким”, передає "Еспресо.Захід".
 

Фото: wikipedia.

На вулиці Зеленій, 12 у Львові розташований Інститут епідеміології та гігієни. Саме тут більшість років своєї професійної діяльності провів видатний епідеміолог XX століття Генріх Мосінг. Львів’янин, який був найближчим помічником вченого Рудольфа Вайгля – винахідника вакцини від висипного тифу. Саме за допомогою цієї вакцини здолали епідемію тифу.


Фото: meduniv.lviv.ua.

До слова, в команді Рудольфа Вайгля Мосінг був на початках єдиною людиною з медичною освітою і дозвілом на медичну практику.

"Годувальники вошей" −  вчені зі світовою славою 

Технологія виготовлення вакцини Вайгля була досить оригінальною як на свій час. Рикетсіями, тобто збудниками тифу, інфікували вошей. У кишківнику паразитів рикетсії розмножувались, їх вирізали, а на цій основі створювали три дози вакцини. Комах потрібно було постійно годувати людською кров’ю. Для цього ж створили спеціальні клітки-годівниці, які одягали на руки та ноги. Коли почалася війна і до Львова прийшли німці, то посвідка "годувальника вошей" рятувала від вивезення на примусові роботи до Німеччини. Серед тих, хто завдячує вошам своїм життям, були люди зі світовою славою – математик Стефан Банах, письменник Збігнєв Герберт, композитор Станіслав Скровачевський. Саму ж вакцину, яка призначалася для військових, Вайгль та Мосінг передавали цивільному населенню і навіть у Львівське та Варшавське гетто.

"І Вайгль, і Мосінг розуміли, що треба допомагати людям, незалежно від того, якої вони національності, якого вони віросповідання", − розповів Борис Кузьмінов, директор Інституту епідеміології та гігієни.

Після війни Рудольф Вайгль виїхав зі Львова, а Генріх Мосінг очолив Інститут епідеміології та мікробіології.  В інституті Мосінг швидко налагодив випуск вакцини. І до 1949 року, доки у ній була потреба, контролював виготовлення кожної її партії. Він буквально жив роботою і на роботі – спав у кімнатці, поруч з кабінетом.

"Вдома Мосінг майже не ночував. На шкіряному тапчані він залишався ночувати, годував вошей, працював допізна в лабораторії, приймав пацієнтів", − зауважила Ірина Мельничук, провідна бібліографка наукової бібліотеки Інституту.
У 1973 році Мосінг вийшов на пенсію і реалізував свою давню мрію – зайнявся священничою діяльністю. Католицьким священником − отцем Павлом  - він став ще на початку 60-х років. А вперше, ще у 1959 році, його таємно висвятив греко-католицький єпископ Микола Чарнецький, якого Мосінг лікував після заслання.

"За свою діяльність Мосінг був висвячений на священника. І далі своє життя присвячував не тільки лікуванню хворих, він приймав у себе вдома, але ще й готував помічників церкви", − розповів Кузьмінов.  

Парадокс, проте саме наш земляк доклався до винайдення вакцини проти однієї з найстрашніших інфекцій свого часу. І саме в Україні особливо сильні упередження, страхи та вигадки проти щеплення −  досі аж 56% українців не збираються вакцинуватися проти коронавірусу.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.