Покоління Z: якою для мене є сучасна Україна?

Покоління Z – це люди, які виросли у добу розвитку та технологій. Ті, хто не знає життя без смартфонів, для кого декілька годин без інтернету стають дискомфортом. Це покоління, у якому виросла я.

Народитися у 2000 році – це фактично з'явитися на світ на межі не тільки поколінь, але й на межі століть – 20-го і 21-го. Воно й не дивно, що я не знаю, як це стояти у черзі за новим спортивним костюмом і не знаю, як це розплачуватися за покупку не карткою, а купонокарбованцями. Та що казати, я не знаю навіть, як виглядає Nokia 2110 (тут у багатьох може виникнути шок). 

Я народилася у Незалежній Україні, яка вже була старшою за мене на 10 років. Погодьтесь, це достатньо великий термін, аби говорити про те, що часи з початку 90-х змінилися. І Україна із "присмаком радянщини" повільно, але впевнено, йшла шляхом змін. Змін, які застали я і мої однолітки. 

Тож, для мене Україна вже асоціюється не з кравчучками та сумками у "клєтку", а з шоперами та екоторбами, на яких переважно написи із соціальними закликами й не тільки: "Бережи природу", "No plastic", "Тут знаходяться мої харчі" і так далі.

Я вже не дивлюся телевізор, де показують "Голубий огоньок" (і слава Богу!), "Службовий роман" чи "Любов і голуби", а віддаю перевагу історіям із соцмереж, онлайн-трансляціям та ютуб-каналам. Не ходжу із кнопковим телефоном, а тримаю у руках смартфон із сенсорним екраном.

Крім того, тепер я маю змогу отримувати заробітну плату в Україні грошима, не сервізами, відрами чи цукром. Ба більше, одяг зберігаю не у "шефанєрі", а у великій шафі-купе. 

Ба більше, зараз ніхто вже не сервірує стіл кришталевими келихами, бо є склянки-доф, які приваблюють своєю незвичайною формою. Та й у гастроном тепер не підеш, бо його успішно замінив супермаркет. Плюс до всього, продавчині у магазинах перестали малювати свої повіки голубими тінями й ходити з... бігудями, адже для цього тепер створили конусну плойку. Що важливо, в університеті тепер можна висловлювати свою думку без страху, що потім можуть відрахувати. І водночас розмови про гендерну рівність сьогодні - не просто балачки, а суспільно важлива тема. І, боронь Боже, порушити її кордони. Звичними для перехожих стали молоді люди, які фарбують волосся у всі кольори веселки. Тепер зовнішній вигляд кожного, це суто його справа, на яку зазіхати не можна.

Насправді цей список змін можна продовжувати довго. Бо за цей 21 рік все не просто, а кардинально змінилося. Для мого покоління Україна виглядає зовсім іншою: новою та сучасною, з прогресивними поглядами та підприємницькими амбіціями, із світлим майбутнім у складному й непердбачуваному світі. 

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами Львова, регіону, України та світу разом з "Еспресо.Захід"! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку.